КНР затвердила перелік українських потужностей з виробництва яловичини для експорту на китайський ринок

11-вер-2019

Китайська Народна Республіка затвердила перелік українських потужностей з виробництва замороженої яловичини для експорту цієї продукції на китайський ринок.

Відповідного листа Держпродспоживслужба отримала від Посольства КНР в Україні.

Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, і до Держпродспоживслужби продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Остаточне рішення про затвердження переліку українських виробників яловичини було схвалене 4−7 серпня 2019 року під час офіційного візиту до України делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо. Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3−10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Слід зауважити, що розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби.

Наприклад, можливість експорту української яловичини на китайськи ринок вивчалася ще з 2016 року — тобто з моменту початку роботи Держпродспоживслужби. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінеконорозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Зауважимо, що підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції (Відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» — «Вимоги країн світу»). Також для консультацій просимо звертатися до Управління міжнародного співробітництва (int.dep@dpss.gov.ua).

consumer.gov.ua

Більше новин
Україна та країни ЄС домовилися про продовження виконання програми боротьби зі сказом
12-трав-2017

Представники ветеринарних служб України, Польщі, Угорщини та Румунії спільно із представниками Європейської Комісії домовилися про продовження виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони України. Таке політичне рішення прийняте за результатами спільної зустрічі вищезгаданих сторін, яка відбулася у Львові 11 травня 2017 року.

Участь у засіданні взяли перший заступник Голови Держпродспоживслужби та делегат МЕБ від України Андрій Жук, начальник Управління здоров’я та благополуччя тварин Держпродспоживслужби Микола Сонько, представник Європейської Комісії Педро Росадо, заступник Головного ветеринарного інспектора Польщі Кшиштоф Яжджевскі, Головний ветеринарний інспектор Угорщини Лайош Богнар, начальник Департаменту з питань моніторингу та нотифікацій компетентного органу Румунії Крістіан Сіпосеан, представники головних управлінь Держпродспоживслужби у Львівській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській областях та інші.

Під час зустрічі представники Держпродспоживслужби презентували звіт української сторони щодо виконання програми боротьби зі сказом на території буферної зони у 2016 році. Було відзначено, що за роки реалізації заходів в рамках програми боротьби зі сказом ситуація на даній території покращилася.

«Співпраця з країнами ЄС у боротьбі зі сказом дає позитивні результати – зафіксована кількість випадків даної хвороби на території буферної зони стабільно зменшується та прогнозується збереження даної динаміки в майбутньому. Тому Україна вдячна ЄС за допомогу та зацікавлена у продовженні такого співробітництва й надалі», - наголосив перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Колеги з Польщі та Угорщини представили свій звіт та презентацію щодо ситуації зі сказом, яка склалася на території їхніх країн, окремо приділяючи увагу ситуації на території, яка що межує з Україною.

Представник Єврокомісії у свою чергу також наголосив на позитивному впливу виконання пероральної програми вакцинації диких м’ясоїдних тварин на території буферної зони в Україні. Він також відзначив готовність Європейської Комісії підтримати співфінансування аналогічної програми з Румунією. Він також додав, що за 2017 рік було зафіксовано 3 випадки сказу на території ЄС. За його словами, Євросоюз має намір викорінити це захворювання на своїй території до 2018 року.

На думку першого заступника Голови Держпродспоживслужби, продовження тісної кооперації та спільних зусиль у боротьбі з транскордонними захворюваннями, зокрема зі сказом, необхідне для всіх сторін. Він висловив вдячність ЄК за фінансову підтримку та координацію, а колегам з Польщі та Угорщини - за тривалу співпрацю та взаєморозуміння в досягненні спільної мети.

Зазначимо, що подібні Угоди реалізуються в Україні з 2012 року – з Республікою Польща, з 2015 – з Угорщиною. Домовленість про таку співпрацю з Румунією досягнута вперше.

Укладання та реалізація Угод сприяє обмеженню поширення вірусу сказу на території України та захисту території вказаних країн, тим самим і території Європейського Союзу від його проникнення, а також сприяє розвитку двосторонніх відносин з ЄС та укріпленню іміджу України як надійного партнера.

У 2016 році територія буферної зони було збільшено на 12 050 км2 з Республікою Польща, на 200 км2 – з Угорщиною. 

Згідно з угодами, витрати української сторони, пов’язані з закупівлею та розповсюдженням приманок з вакциною, компенсуються за рахунок коштів ЄС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Чого чекати українському агробізнесу в новому році
27-груд-2017

Чого чекати українському агробізнесу в новому році? Економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак ділиться прогнозами.

Нагадаємо, що експерти назвали основні ризики отримання дотацій аграріями в 2018 році.

За словами Ярмака, він скептично ставиться до прогнозів, але разом із тим вважає прогнозування важливим процесом для розвитку.

За його прогнозами:

Україна змістить Аргентину з другої позиції в світовому рейтингу експортерів меду і стане другим найбільшим експортером меду до США. Також відчутно збільшиться врожайність соняшника, завдяки значному збільшенню кількості бджолосімей в Україні.

Закріплення на позиції четвертого найбільшого експортера малини в світі і третього в Європі. Збільшення експорту ще на 35−40%.

Початок системного експорту сиру до країн ЄС.

Початок кооперативної переробки молока на абсолютно новому кооперативному заводі для потреб експорту. Однак тут я думаю, що ситуація може затягнутися до 2019 року.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн Південно-Східної Азії.

Різке збільшення експорту плодоовочевої продукції до країн ЄС та Великобританії.

Початок системних поставок продуктів харчування до Канади в рамках договору про вільну торгівлю.

Створення перших кооперативних фідлотів з відгодівлі бичків/кастратів молочних порід до м'ясних кондицій, та стрімке збільшення експорту як живих тварин, так і яловичини.

Малоймовірно, але дуже хотілося б, щоб було створене хоча б одне підприємство з глибокої обвалки яловичини. Реальніше, що це відбудеться десь в 2019—2020 роках.

Стрімкий розвиток виробництва та експорту нішових культур.

«Це такий-собі коротенький список моїх очікувань та сподівань, або оптимістичних прогнозів», — підсумував Андрій Ярмак.

milkua.info за матеріалами agropolit.com

Детальніше
Прогноз рентабельності виробництва сирого молока в Україні — Іон Морару
04-трав-2020

Квітень 2020 року для українського виробника молока виявився досить непростим. Крім сезонного збільшення пропозиції, із-за карантину з другої половини місяця почалося стрімке зниження споживання молочних продуктів. Відповідно впав попит і відбувалося різке зниження закупівельної ціни на молоко.

Про це на своїй сторінці у Faceboоk зазначив Іон Морару, засновник Школи м'ясного скотарства.

За його словами, на зростання собівартості виробленого молока й відповідно на зниження рентабельності вплинуло подорожчання раціону для корів.

«Всі зернові та олійні в регіоні почали рости в ціні, а це тому, що Казахстан, Румунія та РФ які конкурують з Україною, ввели обмеження на свій експорт. Тому в цих країнах ціни залишилися стабільними, а от у нас вони зросли і продовжують зростати із-за підвищеного попиту. А ще скасування т.з. «соєвих правок» також продовжує «бити» по українському тваринництву підвищенням ціни на деякі компоненти корму (соєва, ріпакова макухи та шроти)», — розповідає Іон Морару

Він прогнозує, що чекає молочну галузь України у майбутньому:

  • в Україні все більше і більше буде зростати конкуренція тваринницької галузі з рослинництвом і тваринництво поки що (нажаль) буде програвати, бо для більшості господарств де є молочне скотарство, «молоко» це більше другорядний заробіток;
  • скорочення поголів'я цього року буде неминучим, землі які були задіяні під кормовиробництво засадять соняшником, «вирізати» худобу будуть, але в першу чергу неефективні господарства. З однієї сторони це поганий тренд, з іншої — можливо і на краще на фоні зниження споживчого попиту, бо є основою збереження високої ціни на сировину;
  • посуха яка спіткала Україну в цьому році, трошки змінить структуру посівних площ і знову не на користь вартості затрат в молочному скотарстві. Зима була теплою та з рекордно низьким рівнем опадів, а весна взагалі сухою, це призвело до того, що сильно постраждали озимі культури, по деяких регіонах більш ніж 50% ріпаку були змушені пересівати і частіше на полях де був ріпак будуть сіяти соняшник, а от високотехнологічні та ефективні виробники молока в останній час стараються максимально зменшувати, або взагалі відмовлятися від використання соняшникового шроту, а роблять ставку на шрот й макуху ріпаку та сої. Існує і невеликий «плюс» в сухій погоді, тобто це з одного боку здорожчить корм, з другого боку — знизяться трохи надої, а це буде сприяти попиту на молоко, відповідно, як і зниження поголів'я, — стимулювати закупівельні ціни;
  • Ситуація минулого року схожа із цьогорічної, лише можливо трохи раніше почалося «падіння», і причини вам всім відомі;
  • зараз також скрутні часи і для переробників, особливо для експортерів, бо світові ціни також впали. Але, згідно прогнозів, ситуація має покращитися, треба напевно трошки перечекати та вже в наступні півроку можливе повернення до звичної для нас «норми»;
  • і ще, якщо Румунія, Казахстан та РФ (основні експортери зернофуражу та олійних в регіоні) знімуть обмеження на експорт зі своїх країн, то можливе і здешевлення «комбікормової» складової в раціоні худоби;

«Беручи до уваги посуху, складності весни, знижений попит, скорочення поголів'я. Всі ці фактори на осінь мають відступити, почне зростати споживання молочних продуктів, і ті, хто не «виріже» худобу, і залишиться в бізнесі, отримає заслужений бонус у вигляді досить достойної закупівельної ціни на молоко та відповідно повернення рентабельності їхнього виробництва», — підкреслив спеціаліст.

milkua.info

Детальніше
Солома допомагає підвищити продуктивність свиней
17-січ-2020

Солома в свинарстві традиційно використовувалася століттями. Новітні свинокомплекси з бетонною підлогою часто не передбачають використання такої “підстилки”. Утім, данські вчені з Університету Копенгагена довели – відмовлятися від соломи не варто, адже її використання сприяє підвищенню продуктивності свиней.

Науковці провели експеримент: кілька місяців поспіль вони пропонували свиням різну кількість соломи різних видів. Виявилося, що солома підвищує апетит та слугує для пожвавлення роботи кишківника тварин. Це дозволяє прискорити набір ваги свиней, а отже збільшити продуктивність господарства.

Кожні додаткові 100 грамів соломи на тварину сприяли підвищенню її ваги в середньому на 8,1 грама на день. Найкращою, за свідченнями данських учених, є солома з вівса – вона м’якша і краще вбирає вологу. Щодо абсорбції, то вівсяна солома на 33% ефективніша ніж ячмінна та на 25% – ніж пшенична солома.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок