КНР затвердила перелік українських потужностей з виробництва яловичини для експорту на китайський ринок

11-вер-2019

Китайська Народна Республіка затвердила перелік українських потужностей з виробництва замороженої яловичини для експорту цієї продукції на китайський ринок.

Відповідного листа Держпродспоживслужба отримала від Посольства КНР в Україні.

Наразі до зазначеного переліку внесені три потужності з виробництва замороженого м’яса яловичини, але процес триває, і до Держпродспоживслужби продовжують надходити заявки на відкриття китайського ринку для інших українських виробників.

Остаточне рішення про затвердження переліку українських виробників яловичини було схвалене 4−7 серпня 2019 року під час офіційного візиту до України делегації Генеральної митної адміністрації Китайської Народної Республіки (GACC) на чолі з Віце-міністром паном Лі Гуо. Це рішення стало результатом роботи інспекційної місії GACC, яка перебувала в Україні 3−10 червня 2019 року з метою оцінки системи державного контролю за виробництвом м’яса великої рогатої худоби (ВРХ).

Слід зауважити, що розширення ринків збуту для української сільськогосподарської продукції, зокрема на ринок КНР, є постійною і послідовною роботою Держпродспоживслужби.

Наприклад, можливість експорту української яловичини на китайськи ринок вивчалася ще з 2016 року — тобто з моменту початку роботи Держпродспоживслужби. За цей час відбулося ряд переговорів, зустрічей, місій і візитів представників Держпродспоживслужби, українського і китайського посольств, компетентного органу КНР, урядових делегацій, зокрема Мінагрополітики та Мінеконорозвитку.

Активізацією співробітництва слугувала місії компетентного органу КНР, яка перебувала в Україні у квітні 2017 року з метою оцінювання вітчизняної системи державного контролю за безпечністю харчових продуктів у частині виробництва яловичини. За її результатами у Києві у травні 2017 року Держпродспоживслужба та Генеральна адміністрація нагляду за якістю, інспекції та карантину КНР (AQSIQ) підписали Протокол інспекційних, карантинних та ветеринарно-санітарних вимог щодо експорту замороженої яловичини з України до Китайської Народної Республіки. Підписання протоколу свідчило про офіційне відкриття китайського ринку для української яловичини. Але для практичного виходу цієї вітчизняної продукції на ринок КРН українські підприємства повинні були пройти аудити компетентного органу КРН. Тепер із затвердженням списку українських підприємств, яким відкрито доступ до експорту яловичини до Китаю, і цей рубіж подолано.

Зауважимо, що підприємства, які мають намір експортувати заморожену яловичину до КНР повинні насамперед ознайомитися з вимогами цієї країни до експорту зазначеної продукції (Відповідні рекомендації розміщені у рубриці «Міжнародне співробітництво» — «Вимоги країн світу»). Також для консультацій просимо звертатися до Управління міжнародного співробітництва (int.dep@dpss.gov.ua).

consumer.gov.ua

Більше новин
Роз’яснення щодо впливу м’яса молодих телят на організм людини
18-серп-2017

Фахівці в галузі тваринництва стверджують, що м'ясо молочних телят у перші тижні їхнього життя заборонене до вживання й небезпечне для людини. Такої думки дотримується й Асоціація тваринників України, спираючись на результати консультації з експертами галузі тваринництва.

Зокрема, йдеться про те, що новонароджені телята мають відмінну від дорослих особин фізіологію. Як наголошує експерт-консультант із ветеринарної медицини Асоціації тваринників України Олександр Метинський, в організмі новонародженого теляти, а, отже, й у м’ясі, міститься велика кількість води, яка насичена меконієвими токсинами (меконій - первородний кал теляти). Він звертає увагу, що теля 9 місяців перебувало в утробі матері, і продукти його життєдіяльності (меконій) потрапляли в навколоплідну рідину, а надлишкова вода поступово виводиться з організму тварини, але повністю її надлишок вийде не раніше ніж через 14 днів після народження.

До того ж, як зазначає експерт, досить бідне на білок м'ясо теляти до 14 днів також не містить жодних корисних компонентів: біологічно-активних речовин, ферментів та вітамінів. Тобто те, заради чого, власне, ми купуємо м'ясо для споживання - якісні корисні білки та вітаміни - в занадто молодій молочній телятині відсутнє.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Детальніше
Аграріям можуть знизити ставку ПДВ до 14%
24-черв-2020

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №3656 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». 

Згідно з законопроєктом аграріям можуть знизити ставку ПДВ з 20% до 14%

Авторами законопроєкту є Микола СольськийМар'ян ЗаблоцькийПавло ХалімонВадим Івченко та інші.

Документ пропонує знизити ставку з 20% до 14% на деякі товарні позиції. Зокрема, велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, свиріпи, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур.

Як стверджують автори законопроєкту, від зниження ставки ПДВ виграють не лише сільгоспвиробники, а й переробники, оскільки термін сплати основної суми ПДВ для них  переміщається з дати оплати сировини на дату оплати зобов’язань по операціях з реалізації продуктів її переробки. Відтермінування щонайменше на 30 днів (20 днів декларація + 10 днів сплата ПДВ).

За зниження ставки ПДВ  по операціях з реалізації зернових та олійних культур пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету  експортерам таких зернових та експортерам продуктів їхньої переробки. Тобто,  в рази зменшуються витрати бюджету та ризики втрат, пов’язаних із шахрайством з ПДВ та застосуванням так званих «скруток», оскільки різко знижується ефективність таких шахрайських схем.

kurkul.com

Детальніше
Упродовж минулого року обсяги виробництва свинини зросли майже на 5%
06-лют-2020

За 2019-й промислове виробництво охолодженого та мороженого м’яса склало 1,8 млн т. Це на 2,7% більше ніж роком раніше. Підсумки роботи м’ясопереробної галузі озвучили аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

Так, у 2019-му виробництво яловичини, послабившись на 12,3%, склало 62,2 тис. т. Виробництво м’яса птиці та свинини, навпаки, зросло: плюс 6,9% (до 1,07 млн т.) та 4,8% (до 281,7 тис. т), відповідно.

«Хоча основою позитивної динаміки є приріст об’ємів виробленої пташатини, на яку припадає 59% виробництва м’яса в Україні, свинина також цьому посприяла. Так, за 2019-й випуск охолодженого та мороженого м’яса свиней зріс на 4,8% проти попереднього року — до 281,7 тис. т. Відповідна зміна відбулася за рахунок збільшення виробництва свинячих окостів, лопаток та їх відрубів майже на чверть порівняно з минулим роком, а також інших охолоджених свинячих частин на третину. Це дозволило компенсувати скорочення випуску охолоджених свинячих півтуш на 2,4%. Крім цього, упродовж року спостерігалося збільшення виробництва замороженої свинини, а за підсумками 2019-го м’ясопереробні підприємства «наморозили» на 35% більше свинини ніж роком раніше: 20,8 тис. т проти 15,4 тис. т, відповідно. У зв’язку з цим питома вага мороженої продукції в структурі промислового виробництва м’яса свиней зросла до 7,4% (+1,7% за рік)», — коментують аналітики АСУ.

Зазначимо, що виробництво ковбасних виробів за минулий рік зменшилося на 5,7% — до 234,6 тис. т. Зокрема, найвідчутніше скоротився випуск продукції вареної групи, яка складає 2/3 виробництва ковбас. Тож 6%-ве «просідання» спричинило аналогічну зміну загальних обсягів виробництва за підсумками 2019-го.

pigua.info

Детальніше
Україні загрожує гіперінфляція вже до осені
22-черв-2022

Тренд на розгін інфляції в Україні продовжується. Ситуація має всі шанси виявитися гіршою, ніж у квітні 2015 року — зростання тоді становило понад 60%.

Про це повідомляє аналітик RoboForex Андрій Гойлов, пише «Мінфін».

Як зазначається, за даними Держстату споживча інфляція в річному вимірі у квітні прискорилася до 18%, щодо березневих значень цей показник збільшився на 2,7%. Фактичні дані виявилися майже вп'ятеро вищими за довоєнні прогнози НБУ. Уповільнити цей процес за умов активних бойових дій практично неможливо. Ситуацію ускладнюють емісійне фінансування видатків держбюджету та падіння податкових надходжень. Доходи держбюджету покривають третину його видатків.

«За нинішніх обставин стабілізуючим фактором є підтримка з боку ЄС, США, МВФ та Світового банку. Однак її може виявитись недостатньо, оскільки основні експортні шляхи для України заблоковані. Крім того, резерви НБУ знову почали падати: обсяг валютних інтервенцій на продаж становив майже $ 7,5 млрд. Такими темпами цей показник знизиться до критичного мінімуму вже восени цього року», — прогнозує експерт.

Найбільше зростання відзначається у транспорті (+29,3%), продуктах харчування (+23,6%) та підакцизних товарах (+17,7%). Ціна знизилася лише на одяг та взуття. Враховуючи падіння доходів держбюджету та «приховану» емісію гривні, споживча інфляція зростатиме і надалі.

«На даний момент у низці регіонів відчувається гострий дефіцит бензину, що штовхає цінники нагору. Враховуючи складнощі логістики та зростання закупівельних цін на енергоресурси, у найближчі кілька місяців імпульс інфляції позначиться на вартості палива. Є суттєві ризики гіперінфляції вже до осені цього року. У зв'язку з цим можна порекомендувати перевести заощадження, що залишилися, в іноземні валюти і товарні запаси. Відкривається вікно можливостей для інвестування на ринку нерухомості. Ціна квадратного метра в гривнях зросте, але в доларах США ймовірне суттєве падіння», — додає Андрій Гойлов.

На готівковому валютному ринку гривня до долара США опустилася нижче за рівень 35,50, а євро послабився до позначки 37,50. Зростання пропозиції долара США та євро з боку комерційних банків сприятливо впливає на курс української національної валюти, уточнив аналітик.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок