Китайські компанії купили британську компанію Cherry Valley Farm - світового лідера в сфері виробництва качиного м'яса

У 2018 р вітчизняні підприємства-переробники виробили близько 800 тис. т соєвого шроту, 394 тис. т з яких експортери відправили на зовнішній ринок.

Про це повідомляється в матеріалі Latifundist.com.

У ТОП-10 експортерів українського соєвого шроту увійшли:

 «Астарта-Київ» - обсяг експорту 103 тис. т, частка на ринку - 26,2%;

Brightford ( «Віктор і К») - 60,11 тис. Т, частка на ринку - 15,24%;

«Пологівський ОЕЗ» - 59,89 тис. т, частка на ринку - 15,19%;

«Клов» - обсяг експорту 20,01 тис. т, частка на ринку - 5,07%;

«Вінницький олійножировий комбінат» (ViOil) - 19,37 тис. т, частка на ринку - 4,91%;

«Грін Експрес» - 15,75 тис. т, частка на ринку - 3,99%;

«Фалькон-Агро» - 13,06 тис. т, частка на ринку - 3,31%;

«Катеринопільський ОЕЗ» (МХП) - 13 тис. т, частка на ринку - 3,29%;

«Ставчанський ОЕЗ» ( «Оліяр») - 12,36 тис. т, частка на ринку - 3,13%;

«САНГРАНТ плюс» - 11,5 тис. т, частка на ринку - 2,91%.

Додавання інуліну в комбікорми для бройлерів дозволяє відмовитися від використання антибіотиків, не ставлячи під загрозу при цьому виробничі показники, відзначається в дослідженні, організованому кількома університетами Бразилії.

Інулін являє собою органічну речовину з групи полісахаридів, яка зустрічається в польових рослинах, таких як лопух і кульбаба, а також безлічі видів квітів.

У серії досліджень інулін ефективно запобігав спалаху некротичного ентериту у птиці - захворювання, що викликається бактерією, яка, як правило, потрапляє в організм разом з комбікормом. За словами вчених, необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти всі корисні властивості інуліну.

За матеріалами FeedNavigator

Експерти Світового банку та Міністерства аграрної політики та продовольства формують перелік вузьких місць в аграрному секторі, які гальмують інвестиційну активність в цій області, для їх усунення.

Про це йшла мова на зустрічі першого заступника міністра аграрної політики і продовольства України Максима Мартинюка з представниками Світового банку.

Зокрема, експерти деталізували напрямки і проекти, що сприяють збільшенню інвестпривабливості і пожвавленню бізнес-активності в галузі шляхом зниження інвестиційних ризиків. Йдеться як про оптимізацію регуляторних норм і розвиток існуючої інфраструктури ринку, так і реалізацію прикладних проектів в частині забезпечення ресурсами та інформування представників сільського господарства

Як зазначив Максим Мартинюк, потенціал галузі, особливо в частині її дрібних гравців, реалізований не повністю і за створення відповідних умов може бути розблоковано, збільшивши частку аграрного сектора в національній економіці.

«Інвестиційний клімат в аграрній галузі є похідною від національного, але має і свої специфічні складові, в частині яких ми можемо працювати над удосконаленням. Експертиза і підтримка Світового банку допоможе зробити цей аналіз більш якісним і врахувати в ньому досвід інших країн», — підкреслив він.

Сторони сформують своє бачення найближчим часом, після чого будуть розроблені конкретні проекти за певними напрямами.

Для довідки: За січень-вересень 2017 в сільському господарстві, мисливстві та надання пов'язаних з ними послуг освоєно 40,5 млрд грн капітальних інвестицій, що на 37,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. В цілому частка капінвестицій в сільське господарство склала 15,6% від загального обсягу.

minagro

У Верховній Раді України зареєстрований законопроект «Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК» (№ 2825), яким пропонується встановити тривалий період надання бюджетної підтримки сільгосптоваровиробникам.

Про це розповів ініціатор законопроекту, народний депутат Олег Кулініч на своїй сторінці в мережі Facebook.

Він зазначив, якщо така підтримка буде закріплена відразу на довготривалий період, це свідчитиме, що у держави є чітка стратегія стосовно підтримки агросектору, і, відповідно, саме така стратегія дозволить якісно планувати свою господарську діяльність і самим аграріям. А це правильно, особливо для тих сфер у «аграрці», які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність.

Як зазначив народний депутат, зареєстрований законопроект зможе визначати, що бюджетна підтримка АПК встановлюється у розмірі «не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві».

«Зараз у Бюджетному кодексі на зазначені цілі передбачено не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Але вважаємо таке формулювання неправильним і некоректним, бо не більше одного 1% — це може бути і 0%», — наголосив Олег Кулініч.

Також авторів законопроекту турбує, обсяг бюджетної підтримки АПК, який на сьогодні визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі.

«Серед іншого, зазначені кошти повинні спрямовуватись, в тому числі, на компенсацію вартості кредитів для аграріїв. Але навіть якщо ми говоримо про такий аспект, як кредитування, то компенсація відсотків за кредитом повинна здійснюватися на постійній основі, адже ніякий аграрій не зможе погасити кредит за один рік. Кредити видаються щонайменше на 3−5 років, особливо це стосується кредитів на основні засоби. Тому ми запропонували, аби кошти на покриття кредитів виділялися протягом кількох років поспіль, аби не виникло ситуації того року, коли коштів на державну допомогу не вистачило», — йдеться у повідомленні.

milkua.info