Китай вживає заходів, щоб не допустити збоїв у поставках комбікормів на тлі коронавірусу

11-лют-2020

Влада Китаю оголосила, що буде докладено певних зусиль щодо забезпечення стабільного виробництва комбікормів і тваринницької продукції в провінціях, уражених епідемією коронавірусу.

Ряд підприємств з виробництва комбікормів, а також бойні і переробні потужності, які постраждали через вірус і карантинних заходів, отримають допомогу, яка дозволить їм відновити виробництво в найближчим часом, говориться в заяві міністерства сільського господарства країни, опублікованому 2 січня.

Крім того, влада Китаю тепер стежитимуть за тим, щоб місцеві чиновники не вживали заходів, такі як обмеження проїзду по дорогах, які потенційно можуть негативно вплинути на діяльність підприємств, що працюють в продовольчій сфері.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Туреччина купуватиме українське м'ясо
09-лип-2018

Державна служба з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів та компетентний орган Республіки Туреччина погодили ветеринарний сертифікат для свіжого, охолодженого, замороженого м'яса великої рогатої худоби, призначеного для постачань до Туреччини з України.

До цього в Україні працювала технічна місія з Туреччини.

Експерти оцінювали систему держконтролю за виробництвом яловичини. Зокрема, турецькі інспектори перевірили ряд господарств і забійних підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції.

Україна за підсумками 2017 року експортувала 41,87 тис тонн свіжого та замороженого м'яса ВРХ, що на 19,38% більше показника 2016 року (35,09 тис тонн).

Основним покупцем свіжої та охолодженої яловичини в 2017 році була Білорусь (на 31,94 млн доларів), якій поставили 12,21 тис тонн продукції.

Заморожену яловичину експортували в Азербайджан (на 20,12 млн доларів), Казахстан (на 18,61 млн доларів) і Білорусь (на 17,59 млн доларів). Експорт в ці країни становив 18,32 тис тонн, 6,43 тис тонн і 6,08 тис тонн замороженої яловичини відповідно.

milkua.info

Детальніше
В Україні подорожчали племінні свині та товарні поросята
16-лист-2017

Із укріпленням нового рівня закупівельних цін на свиней забійних кондицій, вітчизняні постачальники племінних свиней та товарних поросят також переглянули ціни. Про такі зміни свідчать результати моніторингу цін на чистопородних та гібридних кнурів, ремонтних свинок, спермопродукцію та товарних поросят, який проводить Асоціація «Свинарі України».

Про це повідомляє Аналітичний відділ АСУ.

Найактивніше, традиційно, на зміну цін на ринку живця реагують котирування товарних поросят. Так, із підвищенням цін на свинину живою вагою у жовтні, ця товарна позиція піднялася в ціні на 5-25 грн/кг. Тож з кінця жовтня-початку листопада тварин вагою 20-30 кг можна придбати по 80-105 грн/кг, а середня ціна пропозиції закріпилася на позначці 90 грн/кг. Поросята у меншій ваговій категорії (10-15 кг) дорожчі — 125-200 грн/кг. Окрім здороження живця, причиною підйому цін на товарних поросят є їх обмежена пропозиція. Так, протягом року основні постачальники відзначають підвищений попит на них і працюють із замовленнями на кілька місяців наперед.

Аналогічно відреагували зазвичай стабільніші ціни на племмолодняк. Хоча діапазон цін на таких тварин не змінився: як і протягом вересня чистопорідних та гібридних кнурів можна придбати по 6,5-20 тис. грн/гол., а свинок — за 6-10 тис. грн/гол. Тим не менш, цей сегмент ринку також інтегрував здороження свиней забійних кондицій, адже окремі виробники пропонують племсвиней на 10-28 грн/кг дорожче ніж на початку осені.

PigUA.info

Детальніше
Аграрна освіта в Україні потребує реформування
20-бер-2019

Про це зазначила в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева під час понад двогодинного спілкування з аграріями, членами Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), в м. Умань.

Аграрні виробники занепокоєні якістю аграрної освіти в нашій державі. Адже, на практиці саме їм доводиться брати на роботу випускників із середньою спеціальною освітою із низьким рівнем професійної підготовки.

«На сьогодні мережа аграрних закладів освіти в Україні складається з 22 закладів, з яких 17 — це університети. Але, на жаль, сучасна аграрна освіта не забезпечує реальні потреби аграрного ринку праці в Україні. Особисто я є прихильником дуальної освіти, яка вже успішно працює в Німеччині», — наголосила в.о. Міністра Ольга Трофімцева.

На переконання в.о. Міністра, майбутнє аграрної освіти в Україні залежить від ефективної співпраці держави та бізнесу.

Вона навела приклад, що в Україні вже у вересні стартує новітня магістерська програма «Агрокебети» за спеціальністю «Агроменеджмент». Цей проект реалізується спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування України (НУБІП) та представниками Українського Клубу Агарного Бізнесу (УКАБ).

За словами в.о. Міністра, ще одним із яскравих прикладів є Український Аграрний Ліцей (УАЛ) — освітній заклад нового формату. Це приватний середній навчальний заклад ІІІ ступеня, з аграрним нахилом, розташований в м. Умань. В його основу лягли принципи естонської та фінської системи середньої освіти та заснований ВАР.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Ферми з кількістю ВРХ до 30 голів приречені на вимирання
11-серп-2017

З поточними цінами на молоко наразі економічно обґрунтовано тримати на фермі понад 30 голів великої рогатої худоби.

Про це розповіла голова спілки «Інноваційне фермерство і кооперація» Ірина Кухтіна.
За її словами, тваринництво, особливо молочарство, — дуже повільно окупний вид бізнесу. А за останніми підрахунками, тримати ферму до 30 голів — економічно немає сенсу.
«Один нетель коштує €1,5. Із поточними цінами на молоко нині вигідно тримати більше 30 голів. Наші люди часто не враховують амортизацію. Рахують поточні затрати та прибутки, а оновлення в розрахунки не включають. Із 20 головами сім'я заробляє приблизно 2,5 тис. гривень. Немає сенсу цим займатися. Коли більше 30 голів і є системи гноєвідведення, молокопровід, то це більше інвестицій, але це й близько півмільйона прибутку в рік. Так уже можна працювати», — уточнила Кухтіна.
На її думку, держава має підтримувати тваринництво більше, ніж рослинництво, адже саме на розвиток прибуткової ферми потрібно більше капітальних інвестицій. Водночас, підтримку потрібно розподіляти «з розумом», а не будь-кому з галузі.
«Я вважаю, що з погляду державної політики потрібно інвестувати в те, що буде розвиватися. Підтримувати так, щоб те, що не здохло в цьому році, „відкинуло копита“ через три роки — це кошти на вітер. У нашої країни немає стільки грошей. Допомагати потрібно тим, у кого є шанс вирости. Наприклад, фермер має 100 голів ВРХ і планує докупити 50 — тут потрібно допомогти. А будувати новий корівник на 30 голів — марнотратство», — вважає Ірина Кухтіна.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок