Харківщина: населенню компенсують збитки через АЧС

Кукурудзяний і люцерновий силос — найпоширеніші грубі корми на молочних фермах. Чи є альтернативи? Так. Які корми можна використовувати поряд з традиційними і які результати досліджень, розповідає Dairy Global.

Пшенична і кукурудзяна солома. Залишки зернових культур зазвичай згодовують сухостійним коровам та теличкам. Їх не додають до раціону дійних корів через низьку енергетичну цінність і високий вміст клітковини.

У дослідженні Університету штату Огайо вчені оцінювали, чи можна включати пшеничну і кукурудзяну солому як джерело фізично ефективної клітковини в раціон корів в середині лактації. Eastridge et al. (2017) порівняли загальні змішані раціони з умістом НДК 18%, в складі яких в перерахунку на суху речовину було 34% кукурудзяного силосу, 11,5% люцернового сіна, 5% пшеничної соломи або 5,5% кукурудзяної соломи.

Результати досліду показали подібну серед раціонів продуктивність (36,8 кг/день молока, скоригованого за вмістом жиру 3,5%; 3,7% жиру, 2,85% білка), pH рубця (6,12), концентрацію в рубці летких жирних кислот (164 мМ), консистенцію рубцевого мату та перетравність у загальному тракті. Ці дані свідчать про те, що в раціонах на основі кукурудзяного силосу кукурудзяна і пшенична солома можуть замінити люцернове сіно, коли додавати їх в невеликій кількості — 5−5,5%.

Сорго-люцерновий силос. Учені Таримського університету, Сіньцзян (Китай), оцінили оптимальне поєднання та ефекти силосування сорго з люцерною. Jiang Zhang et al. (2015) протестували 6 різних сумішей сорго (Sorghum bicolor) та люцерни, зібраних на стадії молочної стиглості та раннього цвітіння (10% цвітіння), які відповідно містили 0%, 20%, 40%, 60%, 80% та 100% сорго у перерахунку на свіжий рослинний матеріал. Вміст сухої речовини, протеїну та клітковини (aNDFom — залишок НДК після екстракції сульфітом магнію та альфа-амілазою без урахування золи) у свіжій люцерні та сорго становили 38,6 і 28,2%, 22,7 і 7,2%, 21,5 і 48,1%, відповідно. Розкладання органічної речовини in vitro лінійно знижується з включенням сорго в силосну суміш: 72, 74,9, 67,6, 58, 52,2 і 49,8% у перерахунку на суху речовину для комбінацій, що містять 0:100, 20:80, 40:60, 60:40, 80:20 та 100:0 сорго: люцерна, відповідно. Найкращою комбінацією для дійних корів була силосна суміш, що містить 20−40% сорго.

milkua.info

Виробництво свинини в Україні 2021 року зросте на 3,1%, м'яса птиці - на 0,1%, тоді як виробництво яловичини знизиться на 6,0%, молока і молочних продуктів - на 4,2%, яєць - на 4,3%, вилов риби - на 2,3%, такі баланси попиту і пропозиції оприлюднило Мінекономіки в четвер.

Згідно з ними, виробництво м'яса птиці в Україні в 2021 року становитиме 1,43 млн тонн, експорт знизиться на 0,9% - до 430 тис. тонн, а імпорт - на 7,1%, до 104 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, річна пропозиція м'яса птиці на внутрішньому ринку перевищить попит в 1,3 раза - на 326 тис. тонн в абсолютному виразі.

Відомство вважає, що виробництво свинини в Україні в 2021 році зросте порівняно з 2020 роком на 3,1% - до 740 тис. тонн, а попит перевищить пропозицію на 10,9%, або 90 тис. тонн. Імпорт цього продукту за аналогічний період знизиться на 2,9% - до 100 тис. тонн, тоді як експорт зросте на 20% - до 10 тис. тонн.

Згідно з очікуваннями Мінекономіки, виробництво яловичини в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 6,0% - до 294 тис. тонн, а внутрішня пропозиція перевищить попит усього на 3,6%, або 11 тис. тонн. Як вважають у відомстві, за таких умов експорт впаде на 26,3% - до 28 тис. тонн, тоді як імпорт зросте на 5,8% - до 17 тис. тонн.

За даними Мінекономіки, виробництво молока та молочних продуктів в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,2% - до 9,10 млн тонн, з яких 2,79 млн тонн буде вироблено підприємствами, а решта - домогосподарствами населення. При цьому імпорт цього продукту за аналогічний період зросте на 0,08% - до 750 тис. тонн, а експорт знизиться на 10,4% - до 360 тис. тонн, що є наслідком перевищення внутрішнього попиту над внутрішньою пропозицією на рівні 420 тис. тонн.

Відомство очікує, що виробництво яєць в Україні в 2021 році знизиться порівняно з 2020 роком на 4,3% - до 896 тис. тонн (за перерахунку на середню вагу одного яйця - 57,75 г), а річна пропозиція перевищить попит на 153 тис. тонн. У результаті експорт цього продукту знизиться на 3,8% - до 150 тис. тонн, тоді як імпорт прогнозується на рівні 2020 року - 3 тис. тонн.

За оцінками Мінекономіки, вилов і видобуток риби і рибних продуктів в Україні в 2021 році зросте в порівняно з 2020 роком на 2,3% - до 126 тис. тонн, але все одно попит перевищуватиме пропозицію на 420 тис. тонн, або в 4,3 раза. Як наслідок, імпорт цієї продукції становитиме 430 тис. тонн (зростання на 0,1%), тоді як експорт збільшиться на 12,5% - до 16 тис. тонн.

Відомство очікує, що річне споживання в 2021 році на одну людину в Україні м'яса птиці збережеться на рівні 26,5 кг, свинини зросте на 2% - до 19,7 кг, а яловичини знизиться на 2,8% - до 7 кг. У Мінекономіки також оцінюють зростання споживання молока та молочних продуктів на 0,04% - до 206 кг, риби і рибних продуктів - на 0,07%, до 12,8 кг і зниження яєць на 2,1% - до 280 штук.

Як повідомлялося, згідно з інформацією Держстату, виробництво молока в Україні в 2019 році скоротилося на 3,7% порівняно з 2018 роком - до 9,69 млн тонн. У 2019 році вироблено 3,48 млн тонн м'яса (у живій вазі), що на 4,8% більше, ніж у 2018 році. Виробництво яєць за аналогічний період збільшилося на 3,4% - до 16,68 млрд шт.

interfax.com.ua

У ніч з 11.10.2018 на 12.10.2018 до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області надійшло повідомлення про загибель корови у с. Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області.

У зв’язку із підозрою на сибірку начальником Саратського Управління Держпродспоживслужби в Одеській області видано розпорядження № 05 від 12.10.2018 про встановлення тимчасових карантинних обмежень.

З метою проведення епідеміологічного та епізоотичного розслідування щодо факту підозри до с. Миколаївка-Новоросійська виїхала оперативна група у складі: фахівців та спеціалістів Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області та Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Тварина підозріла у захворюванні та дерев’яний інвентар знищені шляхом спалювання. Приміщення де  утримувалась тварина, місце загибелі, контактні предмети і матеріали продезинфіковано.

13.10.2018 підтверджено діагноз на сибірку, про що видано Звіт про результати досліджень патологічного (біологічного) матеріалу №000419 п.м./18 від 13.10.2018 Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Після лабораторного підтвердження діагнозу 13.10.2018р. скликано засідання ДНПК при Саратській РДА «Щодо організації заходів щодо ліквідації та недопущення захворювання тварин сибіркою в населених пунктах Саратського району Одеської області».

Згідно рішення №7 було накладено карантинні обмеження на територію населенного пункту Миколаївка-Новоросійська Саратського району Одеської області:

- визнано загрозливою зоною щодо сибірки території  населених пунктів с. Крива Балка, с. Успенівка, с. Ярославка Саратського району.

- зобовязано провести переоблік всього поголів’я, сприятливого до сибірки (ВРХ, ДРХ, коні, свині) в населених пунктах район, забезпечити проведення щеплень проти сибірки ВРХ, ДРХ, коней свиней неблагополучного пункту в господарствах усіх форм власності.

- зобов’язано встановити карантинні пости.

- зобов’язано РДА провести ревізію місць захоронення трупів тварин на території Саратського району з відповідним приведенням їх у відповідність до діючих ветеринарно-санітарних вимог.

В період 12-13.10.2018 фахівці районної лікарні ветеринарної медицини Саратського району ревакцинували все наявне поголів’я в селах Миколаївка-Новоросійська, Крива Балка, Успенівка та Ярославка Саратського району.

Встановлено один карантинний пост в с. Миколаївка-Новоросійська для унеможливлювання безконтрольного проїзду транспорту.

Представники місцевого закладу охорони здоров’я визначили коло контактних осіб, яким провели клінічне обстеження, за результатами якого громадяни визнані клінічно здоровими, та за ними встановлено спостереження до 25.10.2018.

Встановлено, що худобомогильник, який розташований на території Миколаївка-Новоросійської сільської ради, не відповідає діючим вимогам щодо їх облаштування та представляє собою звичайну яму, навколо якої відсутні огорожа, ворота.

Епізоотологічне розслідування триває. Для визначення джерела збудника інфекції відібрано зразки ґрунту з худобомогильника, пасовища, де випасалася тварина, води з річки Хаджидер.

Держпродспоживслужба наголошує власникам ВРХ, ДРХ, коней про  необхідність своєчасного проведення профілактичних щеплень проти сибірки в державних установах ветеринарної медицини. Хочемо відмітити, що проведення вказаних щеплень є безкоштовним.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Пшениця врожаю минулого року продовжує активно поставлятися на зовнішні ринки, хоча обсяги такого експорту демонструють поступове зниження, наближаючись до фіналу сезону, внаслідок поступового вичерпання запасів. 

Про це повідомила аналітик аграрного ринку «ПроАгро» Станіслава Ярош.

За її словами, основним зовнішнім споживачем української пшениці в поточному сезоні залишається Індія, куди була відвантажена п'ята частина українського пшеничного експорту. 

«Традиційно найбільший зовнішній споживач соняшникової олії українського виробництва, в 2016/17 МР Індія вагомо наростила закупівлю пшениці з України. Причиною цьому послужив недостатній обсяг внутрішнього пропозиції зернової і, відповідно, значне зростання цін на внутрішніх аграрних ринках країни. З метою нарощування обсягів зовнішніх поставок і регулювання цін на імпортну пшеницю в вересні 2016 року уряд Індії здійснив зниження імпортного мита на таку продукцію з 25% до 10%, а в грудні минулого року цей збір був і зовсім скасований. У той же час, 28 березня 2017 року було прийнято рішення про відновлення дії мита в розмірі 10%. Це дозволяє припустити, що ситуація з недостатнім обсягом внутрішніх запасів зернових у країні врегульована і в найближчому часі ймовірно скорочення обсягів зовнішньоторговельних поставок пшениці в Індію», ― зазначила Ярош.

Вона додала, що в цілому географічна структура зовнішньої торгівлі пшеницею українського походження демонструє явну перевагу азіатського регіону. На держави в цій частині світу припадає понад 60% сукупного експорту зернової з України.