Канада та Іспанія мають намір збільшити торгівлю яловичиною

У 2017 році на протиепізоотичні заходи було виділено з бюджету 113 млн грн, що вдвічі більше, ніж у 2016-му. У проекті Державного бюджету на 2018 рік на ці цілі уже передбачено 687 млн грн, що у понад п’ять разів перевищує фінансування Держпродспоживслужби на ці потреби в поточному році, - заявив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«У цілому, за два роки фінансування протиепізоотичних заходів може бути збільшено в 10 разів. Тобто на політичному рівні є повне розуміння проблеми та потенційних загроз від недофінансування заходів з боротьби з захворюванням тварин, і зараз ми бачимо підтримку заходів, які здійснює Держпродспоживслужба», - заявив Володимир Лапа.

Він також висловив сподівання, що запропонований Кабінетом Міністрів України рівень фінансування протиепізоотичних заходів буде підтриманий у сесійній залі Верховної Ради.

Слід зауважити, що останніми роками недофінансування протиепізоотичних заходів було систематичним, що не давало змоги компетентному органу виконувати свої функції в рамках плану протиепізоотичних заходів.

Так, у 2013 р. на проведення таких заходів було виділено 80,830 млн грн (31,7% потреби), у 2014 р. – 48,730 млн грн (16,8%), у 2015 р. – 90,039 млн грн (22,3%), 2016 р. – 52,86 млн грн (27,3%), 2017 р. - 113,65 млн грн (31,43).

Аналіз даних щодо співвідношення бюджетних витрат на здійснення протиепізоотичних заходів із вартістю української продукції тваринництва в ринкових цінах за період 2013-2016 роки включно свідчить, що обсяг фінансування склав усього 0,06%. Для порівняння слід зауважити, що відповідний показник в Австралії становить 0,74%, у Канаді та Республіці Чилі - 0,37%, Євросоюзі - 0,74%, Ісландії - 1,66%, Ізраїлі - 0,66%, Японії - 0,45%, Республіці Корея - 0,44%, Мексиці - 0,48%, Норвегії - 1,97%, Новій Зеландії - 1,12%, Туреччині - 0,18%, США - 0,86%.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Трав’яний і люцерновий сінаж незмінні складові в раціоні високопродуктивних корів. Причина цьому — значний вміст засвоюваних поживних речовин і фізично ефективної клітковини (peNDF).

Проте, правильне закладання сінажу із цих культур лишається складним завданням. Незважаючи на те, що переважна більшість трав і бобових культур збирають у правильну стадію зрілості, а ферментація проходить належним чином, однак близько 5-15%  псуються клостридіями. Основним винуватцем є паличкоподібна, грампозитивна бактерія, яка росте в анаеробних умовах і виробляє масляну та оцтову кислоту, а також газоподібний водень, відома як Clostridium tyrobutyricum.

Зосередьтесь на критичних контрольних точках

Якщо приділити увагу лише чотирьом критичним контрольним точка (ККТ), то можна значно підвищити надої, покращити ферментацію, збереження поживності та якості сінажу.

ККТ 1: Зрілість рослини — це важливо

По мірі дозрівання люцерни її урожайність зростає, але перетравлюваність —  зменшується. А тому не варто згодовувати неперетравний корм. Крім того, переконаєтесь, що шляхом годівлі корму заготовленого у правильній стадії зрілості, кількість гною зменшиться.

ККТ 2: Рівень вологості — нижче 65%

Незалежно від зрілості рослини, важливим критерієм для успішного її сінажування є, все-таки, волога. При 65% вологості або вище (≤ 35% СР), ризик утворення масляної кислоти значно збільшується. Масляна кислота є основним показником того, що сінаж пройшов «клостридну ферментацію». Вона у свою чергу призводить до зниження рівня цукру, підвищення рівня рН, руйнування білку, збільшення втрати сухої речовини, поганого запаху і поганого споживання корму, що призводить до захворювань, коли згодовувати високопродуктивним коровам. Зайва волога може бути властива як і самій трав’яній культурі, так і залежати від погодних умов навколишнього середовища (дощ чи роса).  А тому важливо:

• уникайте глибоких валків
• звертайте увагу на «час в'яління»
• намагайтесь досягти 60% вологості  (40% СР), і не більше.
• 

ККТ 3: Мінімізація забруднення

Під час збирання люцерни на сінаж необхідно мінімізувати забруднення грунтом і золою. Забруднення люцерни грунтом небажане з двох причин: він накопичує неперетравну золу, яка служить в якості «наповнювача» ЗЗР і спричиняє збільшення спор клостридії при сінажуванні. Додаткові спори Clostridia можуть спровокувати небажане бродіння. Вищий рівень золи у люцерновому сінажу накопичується під час скошування, в'яління, валкування та подрібнення або при значній втраті сухої речовини (цукру) підчас вторинного бродіння. А тому потрібно збільшити висоту різака і уповільнити швидкість скошування. Підвищення висоти різака (від 6 до 9 см) призведе до зниження загального виходу СР, але збільшить її засвоюваність.

ККТ 4: Кисень транешеї — ворог!

Останньою критичною точкою є належне зберігання сінажу у бункері чи траншеї, та їх загальна будова. Інші передбачувані втрати можуть становити 10-30% сінажу і виникають у траншеї, коли втрачається увага до найменших деталей. Кисень це ворог сінажу. Ось перелік необхідних заходів, які допоможуть створити безкисневі умови при сінажуванні.

• Найперше необхідно визначити працівника відповідального  за припинення збору люцерни, якщо при її транспортуванні до бункеру вона все ще волога.
• Друге: Наповнити траншею дуже швидко, аби мінімізувати втрати сінажу, спричинених диханням рослини.
• Третє: забезпечте швидку доставку трави до траншеї.
• Також забезпечте належний розмір і вагу трамбувальної машини, аби забезпечити щільність ≥ 8 кг СР на 0,03 куб м. Можна використовувати «Правило 800». Необхідна вага трамбувального трактора = кількість тон  люцерни, що доставляють за годину x 800.
• Також варто пам’ятати про швидке звільнення траншеї від техніки після останньої загрузки сінажу: додатковий час у траншеї аж ніяк не покращить щільність СР.
• І на останок — повністю накрийте траншею. Вкрийте сінаж одним або подвійним шаром плівки, яка стане бар’єром для кисню, також покладіть покришки або мішками наповненими піском чи гравієм.

Особлива увага до цих чотирьох критичних точок (ККТ) допоможе вам збільшити вихід заготовленого сінажу, забезпечить правильне його зберігання і бродіння. А також знизить можливість псування клостридіями.

MilkUa.info за матеріалами Dairyglobal

Новий спалах африканської чуми свиней виявили у Кіровоградській області. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

Хворобу виявили 28 серпня 2019-го року у присадибному господарстві у с. Миколаївка Добровеличківського району. Діагноз підтвердили за результатами звіту про дослідження Черкаської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 3 704 п.м./19 від 28.08.2019.

При Добровеличківській районній державній адміністрації провели засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, затвердили план з ліквідації АЧС, визначили межі епізоотичного осередку, зон захисту та нагляду.

В осередку захворювання вживають заходи з локалізації та недопущення поширення збудника хвороби.

Нагадаємо, минулого разу хворобу зафіксували у Добровеличківському районі 20 липня 2019-го року на території СФГ «Центр».

Дослідження учених з Геттінгенського університету щодо годування птиці кормами з комах та мікроводоростей показали, що обидва джерела білка є відповідною стійкою альтернативою соєвому шроту.

Незважаючи на те, що вегетаріанські та вегетаріанські дієти стають все більш популярними у Західній Європі, у всьому світі зростає попит на продукти тваринного походження. Однак вирощування кормів для тварин часто супроводжується змінами землекористування, такими як вирубка лісів, і тому вчені шукають альтернативні види кормів.

Дослідницька група вивчила, вплив на курчат-бройлерів відгодівлі за допомогою кормів, основними джерелами білка яких були соєвий шрот, спіруліна або комахи.

Мясо курей, яких годують личинками личинок чорного солдата, за якістю таке ж як і мясо птахів, що вживали корми на основі шроту. Додавання до корму спіруліни робить забарвлення мяса більш інтенсивним, а смак – насиченішим.

Доктор Брайан Алтманн, провідний науковий співробітник Геттінгенського університету, сказав: «В цілому, обидва корми комахи та водорості) виявилися потенційними альтернативами соєвого шроту».

Meat-Inform