Які країни будуть стимулювати зростання світового ринку молока?

Поголів'я корів в Україні на 1 вересня 2018 року скоротилося на 3,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року, повідомляє Державна служба статистики України.

За словами директора групи компаній «Укрлендфармінг» Галини Ковток, до 2030 рік в Україні корови можуть бути внесені в Червону книгу. Так, в 1980 році, в Україні було 27 млн ​​голів великої рогатої худоби, а сьогодні — лише 2 млн. Ковток зазначає, що у яловичини найтриваліший період окупності, тому корови вимирають в Україні.

Нагадаємо, за даними на 1 вересня 2018 року на Україні залишилося тільки 2 млн корів.

milkua.info

Геноми парнокопитних в новосибірському Академмістечку вивчають уже близько сорока років. Одна з основних цілей досліджень — визначити генетичні механізми еволюції цих тварин. Відомо, що жуйні тварини мають складну систему травлення. На думку сибірських вчених, вона сформувалася завдяки змінам генів в так званих гарячих точках хромосом.

Йдеться про ділянки, які піддавалися в ході еволюції серйозним змінам, на відміну від холодних точок, тих, що зберігали свою структуру протягом розвитку. Таким чином, жуйні ведуть свій «родовід» від комахоїдних, які мають багато спільного з хижаками.

— У жуйних процес травлення набагато більш тривалий, шлунок складається з чотирьох відділів, і переварювання відбувається в чотири етапи, — пояснюють учені.

— Ймовірно, жуйні тварини колись харчувалися «тим, що бігає». І сьогодні в Південно-Східній Азії мешкає оленек — найменша і найдавніша жуйна тварина в світі — він їсть крабів, мишей.

В ході досліджень фахівці ІМКБ СО РАН порівнюють ділянки хромосом різних видів кітопарнокопитних, до яких відносяться і жуйні тварини. За допомогою методу хромосомного живопису, фарбуючи ці клітинні структури особливими барвниками, біологи навчилися визначати перебудови найважливіших для еволюції представників групи кітопарнокопитних.

Зокрема сибірські вчені досліджують хромосоми альпаки, сірого кита, яванского оленька, сибірської кабарги, жирафа, лані, сибірської козулі, чорної антилопи, вівцебика і корови.

milkua.info

Про це повідомив директор лабораторії якості молока Uman Labs Андрій Білан: «В лабораторних умовах ми порівняли зразки молока до та після пастеризації. В деяких зразках після пастеризації було більше бактерій, ніж до. Гірше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій».

За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекція.

Пастеризація — одноразове нагрівання рідин до температури, нижчої від температури кипіння на нетривалий час — секунда-30 хвилин. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год, сухий жар — 110 °C — 2 год, 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків пастеризоване маститне молоко випоюють телятам.

«Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

В Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату в біогазові установки.

«Пастеризувати молоко можна, але тільки при умові дотримання режимів та належної санітарної обробки пастеризатора», — переконаний Андрій Білан.

milkUa.Info

Фінансові негаразди, проблеми з паливом і посівним матеріалом цієї весни суттєво вплинули на аграрний сектор. Так, одноосібник із Чернігівщини Олексій Карась змушений був змінити сівозміну, крім цього, частина його земель взагалі лишилась необробленою.

«Я обробляю 8 га орної землі та 1 га сінокосу. Цього року садили картоплю, яку ось ледве встигли викопати до дощів, а також моркву, сіяли ячмінь, озиму пшеницю. Минулого року була ще й кукурудза, її залишав на зимівлю, потім весною прибирав, цього ж року від неї змушений був відмовитись», — розповідає у коментарі AgroPortal.ua аграрій.

На зміну матеріальним проблемам прийшли й погодні. Наразі на Чернігівщині кожен день йдуть дощі, а отже робота в полі теж поставлена на паузу. 

За словами Олексія Карася, щойно погода дозволить, планує сіяти озимі жито та пшеницю, а ще — цибулю. 

Зібраний урожай реалізовує у своїй місцевості, а от зерно, через низьку ціну, піде на корм худобі. Господар тримає корів, курей і ще очікує на поповнення — 2 телят. Окрім того, зернові продає також місцевим господарям для виробництва комбікормів.

AgroPortal.ua