Яка з країн найбільше інвестувала в агросектор України

Ще в березні проведення посівної називали одним із найбільших викликів для України на економічному фронті. Але вже зараз, підбиваючи проміжні підсумки, можна констатувати, що «українці всі разом впоралися з цим завданням». Про це під час засідання уряду 10 травня заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, повідомила пресслужба КМУ.

Як зазначив голова уряду, станом на 9 травня в цілому сільгоспкультурами в Україні було засіяно 8,6 млн га, що лише на 24% менше від минулорічних показників. «Завдяки злагодженій роботі аграріїв та держави ми доволі успішно проходимо цю найважчу в історії України посівну кампанію. Аграрії отримали більше 20 млрд грн пільгових кредитів за різними державними програмами. Ми допомогли з насінням, пальним, добривами. Все це для того, аби галузь не зупинялася та працювала на відновлення української економіки», — сказав Д. Шмигаль. Водночас він підкреслив, що в нинішніх умовах «посіяти врожай – це половина роботи. Його також потрібно зібрати та експортувати». «Домовляємося з іншими країнами про розширення наших експортних можливостей через їхні порти. Збільшуємо пропускну здатність нашого західного кордону, покращуємо залізничну та автомобільну логістики. Разом з усіма міжнародними партнерами та організаціями шукаємо шляхи розблокування нашої морської торгівлі», — відзначив прем’єр-міністр.

Джерело: Agravery.com

Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) повідомило про наявність у тварини позитивних антитіл до хвороби Ауєскі в районі Північної Карелії.

Спалах захворювання не вплинув на статус благополуччя Фінляндії щодо цієї хвороби, оскільки вона була виявлена у дикої свині. Поголів'я свійських свиней залишається вільним від хвороби. Всі сільськогосподарські свині, вирощені на відкритому повітрі у Фінляндії, захищені від контакту з дикими подвійною огорожею.

Останній раз антитіла проти хвороби були виявлені в 2019-му році, також у дикої свині.

pig333.com

Сільгосптоваровиробники в межах своїх зобов’язань, встановлених законодавством України, повинні здійснювати:

• своєчасну сплату екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря,
• рентну плату за спеціальне водокористування,
• подання статистичних звітностей в частині викидів (звіт 2-ТП повітря), водокористування (звіт 2-ТП водгосп, звіт № 7-ГР (підземні води) та декларації про відходи.

Гній не є відходом та його розміщення або подальша утилізація не підлягає оподаткуванню відповідно до статті 240.1.3 Податкового Кодексу України (ПКУ).

Податковий орган може аргументувати вимоги щодо доплати екоподатку тим, що гній є відходом та є в Державному класифікаторі відходів. Проте дія Закону України «Про відходи» не поширюється на відносини у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною і не дає визначення поняття «гній».

Визначення поняття «гній» міститься в Законі України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною». Згідно цього ЗУ: «гній — будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї». Тим більше, якщо підприємство використовує гній в якості органічних добрив.

Проаналізувавши судову практику з ідентичного питання, очевидно, що суди приходять до висновків, що гній — не є відходом.

Тому віднесення контролюючим органом гною до відходів, та обов`язковість обкладання екологічним податком є безпідставним та не відповідає вимогам податкового законодавства.

До 1 січня 2013 року сільськогосподарські підприємства, селянські та інші господарства, які займалися виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва, і при цьому здійснювали розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.

З 1 січня 2013 року у Кодексі змінено значення поняття «розміщення відходів», а тому усувається подвійне оподаткування екологічним податком.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Значне похолодання в Україні суттєво не вплине на урожай озимих та ярих культур. Є питання стосовно багаторічних насадженнях, які у фазі цвітіння стають найбільш вразливими. Зокрема, йдеться про цвітіння кісточкових – абрикосу, вишні, черешні, персику. Про це повідомив директор Департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики Володимир Топчій під час інтерв’ю одному із українських телеканалів.

«Негативні дії погодних умов, які б могли суттєво вплинути на потенціал урожаю сільгоспкультур, ще не фіксувалися. Значне зниження температури на території України несе загрози для плодових дерев з квітучими суцвіттями і тими, які перебувають на початкових фазах формування плодів», - розповів Володимир Топчій.

За словами керівника Департаменту, після стабілізації погодної ситуації необхідно провести ретельний огляд посівів культур і багаторічних насаджень, на основі якого визначити обсяги можливих втрат.

Також Володимир Топчій зазначив, що на більшості територій України пройшли сильні дощі, а в окремих регіонах випало до 50 мм опадів.

«Слід зазначити, що для окремих регіонів, таких як південні та східні, опади позитивно впливають на стан культур, адже відбулося значне збільшення вологи в ґрунті», - зазначив Топчій.

 Прес-служба Мінагрополітики