Як на Полтавщині аграрії загартовують корів

08-лют-2019

ПП «Агроекологія» (Полтавська область) на трьох молочнотоварних фермах практикує холодне утримання великої рогатої худоби.

Велика рогата худоба не боїться холоду, якщо на майданчиках для зимівлі створені певні умови. У загонах для захисту тварин від вітрів використовують скирти соломи, також її вдосталь кладуть на землю. Організоване напування тварин підігрітою водою, вчасна годівля. На холоді корови «вдягаються» у щільний і довгий шерстяний покрив, який їх надійно захищає.

До того ж спрощується догляд за худобою, є можливість розвантажити тваринницькі приміщення.

Худоба, яка перезимувала на свіжому повітрі, міцніша, стійкіша до хвороб, краще розвивається, ніж та, що провела зиму в приміщеннях. У ясні дні корови перебувають на сонці, щоденні прогулки допомагають розвитку м’язів.

Систему зимового утримання використовують зазвичай для м’ясної худоби та молодняку всіх порід. В «Агроекології», яка давно практикує холодне утримання, на загонах також перебувають абердин-ангуські корови з молодняком віком від чотирьох місяців, телиці парувального віку й нетелі, в тому числі молочних порід.

Ці групи тварин вибрані не випадково, зауважили у компанії. Адже протягом кількох місяців вони не потребують постійного контакту з людиною: нетелям після підтвердження тільності близько півроку не проводять якихось особливих процедур, те саме стосується й м’ясних корів, які вигодовують телят старшого віку.

Зараз постійно в загонах перебувають 137 голів худоби молочних порід і 220 абердин-ангусів. Ще 120 тварин м’ясної породи утримуються в сараї, але мають можливість вільного виходу на вигульні майданчики.

За хорошої погоди на фермах «Агроекології» також випускають на прогулянки 259 голів молочної худоби — телят різних вікових груп і сухостійних корів.

Вільно гуляючи на огороджених майданчиках, тварини почувають себе спокійніше, менше піддаються стресам. У приміщення з цих груп «Агроекологія» забирає тільки тих корів, які незабаром мають отелитися.

agroday

Більше новин
На Закарпатті через АЧС знищили майже 230 диких кабанів
14-лют-2018

У рамках моніторингу випадків АЧС на Закарпатті провели відстріл 227 голів диких кабанів. Про це повідомляє прес-служба Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Рейди з депопуляції диких кабанів через виявлені випадки АЧС проводять в області з 15 липня 2017 року.

«Загалом за цей період було проведено відстріл 227 диких кабанів, у 16 тварин лабораторними дослідженнями підтверджено АЧС — 9 випадків минулого року і 7 вже у 2018 році», — повідомила речниця Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Юлія Давидова.

Читайте також: АЧС змушує свинарів Польщі скорочувати поголів’я

Наразі на виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва та у зв’язку з новими випадками АЧС у Тячівському, Хустському та Мукачівському районах на Закарпатті продовжується робота з депопуляції диких кабанів. Це має запобігти розповсюдженню хвороби серед тварин.

Окрім того, в області заборонено використовувати туші впольованих диких кабанів до отримання результатів лабораторних досліджень щодо АЧС. Загалом же, за даними таксації 2017 року, чисельність диких кабанів на Закарпатті становить 3541 тварину.

pigua.info

Детальніше
Американські фермери отримують за молоко 20% роздрібної ціни, українські — 40%
01-жовт-2018

З кожним роком частка заробітку виробника від продажів продукції у рітейлі буде скорочуватися, а споживачі усе більше дивуватимуться, чому сире молоко у закупці коштує 6−7 грн/л, а в рітейлі — 25 грн/л.

Про це написав у себе на сторінці у Facebook Олег Нів'євський, викладач Київської школи економіки та експерт Світового банку.

Для прикладу він наводить слайд з презентації представника компанії Buehler, на якому видно, що у Сполучених штатах Америки частка фермерського заробітку з кожного долара в рітейлі у порівнянні з 1950-ми роками скоротилася з 50% до 20%.

Нів'євський стверджує, що загадки у цьому немає. Така тенденція є підтвердженням того, що населення планети стає багатшим і хоче бачити більше додаткової продукції та сервісів на тонну агропродовольчої продукції. Це, наприклад, краща упаковка, вищі стандарти харчової безпечності тощо.

«Академічною мовою: еластичність попиту по доходу значно вища для неагропродовольчої продукції, ніж для неї. І таких речей/факторів/трендів буде все більше», — пише він.

За словами Нів'євського, у таких умовах агровиробникам можна порадити лише одне: постійно збільшувати свою продуктивність та ефективність виробництва, адже тільки так вони зможуть зберегти та підвищити свої доходи.

До речі, якщо подивитися на молочний ринок в Україні, то у нас ситуація виглядає навіть кращою. Наприклад, у другій половині серпня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку становила 9,19 грн, вищого ґатунку — 8,51 грн, першого — 7,98 грн/кг, тоді як ціна реалізації 2,5% молока у плівковому пакуванні кінцевому споживачеві коливалася в межах 18,5−19,5 грн/л.

Тобто український виробник отримує за свою продукцію приблизно 43−49% роздрібної ціни.

milkua.info

Детальніше
Казахстан за рік готовий збільшити виробництво яєць більш ніж на мільярд штук
21-бер-2017

За останні 6 років поголів'я птиці в Казахстані збільшилася на 87%, виробництво м'яса птиці - на 67%, а товарного яйця - на 78%. Такі дані озвучив президент Союзу птахівників Казахстану Руслан Шаріпов.

За його словами, таке значне зростання обумовлене держпідтримкою, обсяги якої за 10 років зросли в 18 разів. Не останню роль зіграла зацікавленість бізнесу у вкладенні в галузь засобів. Збільшилася і кількість птахівницьких господарств.

Шаріпов очікує, що в поточному році Казахстан виробить близько 203 тис. тонн м'яса птиці, з них 193 тис. тонн - на птахофабриках. Річне виробництво товарного яйця може досягти 6 млрд штук (в останні 5 років їх виробництво становило від 3,6 до 4,7 млрд штук на рік).

Джерело: Портал промислового птахівництва pticainfo.ru

Детальніше
Ринок яловичини найбільш нереалізована ніша українського агробізнесу
09-жовт-2017

Однією з найбільших нереалізованих ніш українського агробізнесу є відгодівля і глибока переробка м'яса яловичини.

Про це повідомив Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці facebook.

«Ми присвятили два роки вивченню даної проблематики. Ми запросили американських експертів з практичним досвідом. Також провели глибоке дослідження світових ринків яловичини. Ми відправили торговельні місії до країн-споживачів, поширювали інформацію в процесі роботи, що вже призвело до стрімкого збільшення експорту живих бичків та кастратів. Ми залучили найкращих українських експертів! Ми отримали величезну кількість запитів та позитивних відгуків про те, що вже зроблено, від представників агробізнесу. Ми підготували два детальні бізнес-плани з відгодівлі та переробки, які будуть публічно доступними під час події Ukrainian Beef Congress», — зазначає пан Андрій.

Також він звернув увагу на причини того, чому цей сегмент й досі не реалізований. Серед них:

  1. Брак знань про те, що можна успішно відгодовувати до прекрасних кондицій навіть молочні породи ВРХ.
  2. Брак знань про те, як це робити.
  3. Брак розуміння того, що пів-туша — це не продукт, це вчорашній день, і що потрібна дійсно глибока обвалка.
  4. Брак усвідомлення того, що ми на 10 тис. км ближче до основних ринків збуту, ніж ті, хто зараз його закривають на 90%!
  5. Брак розуміння логістики охолодженого м'яса.
  6. Брак розуміння того, що переробне підприємство, яке орієнтоване на експорт, повинно мати мінімальну потужність, щоб завантажувати 1 контейнер на день! А це чималий обсяг живої худоби.
  7. Брак усвідомлення того, що при реалізації інтегрованої моделі бізнесу (експорт — глибока переробка — відгодівля), собівартість 1 кг приросту ваги на тому ж рівні, що і зараз, і ціна, в перерахунку на живу вагу, зросте з $1,5 до $3,5 доларів! І це гроші, що захищені від девальвації! Але це можливо, лише при реалізації кооперативної моделі відгодівлі. Інакше всю маржу залишить собі переробник-експортер.

milkUa.Info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок