Як штрафуватимуть підприємства за відсутність системи HACCP

Верховна Рада відклала розгляд законопроекту про ідентифікацію та реєстрацію тварин.

Про це повідомив в.о. голови аграрного комітету ВР, один з ініціаторів законопроекту Олександр Бакуменко.

«Сьогодні зранку проект порядку денного, що був схвалений Погоджувальною радою, змінили. Тому депутати проект ЗУ № 9022 не розглядали. Сподіваюся, що ми його таки розглянемо, але вже в травні», — зазначив він.

Йдеться про проект ЗУ № 9022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин». Законопроект був зареєстрований у серпні 2018 року.

Документом пропонується зобов'язати власників домашніх та диких тварин оформляти ветеринарні паспорти. Ідентифікувати і реєструвати тварин буде спеціальний заклад — Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин.

Передбачається, що після ухвалення законопроекту № 9022 буде створено Єдиний державний реєстр тварин. Кожній ідентифікованій тварині присвоять унікальний номер, під яким вона буде в базі. Власники зареєстрованих тварин зможуть отримати виписку з реєстру безплатно.

Власники незареєстрованих тварин не зможуть претендувати на отримання бюджетної дотації.

unn

Сформовані тренди світового продовольчого ринку, спричинені демографічними, кліматичними та економічними змінами останніх років, а також ряд зобов’язань, прийнятих на себе країнами в сфері глобального розвитку (Агенда 2030 та Паризька конвенція) вимагають від керівництва держав та бізнесу адаптації до нових умов. Про це повідомила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час відкриття XIV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор’я-2017. BLACK SEA GRAINE».

«Україна є надійним гарантом продовольчої безпеки в світі. Ми експортуємо свою продукцію в понад 190 країн світу та займаємо провідні позиції на світовому ринку. Зокрема, за експортом олійних та зернових культур. І ця продукція формує значний економічний потенціал нашої держави», - розповіла Олена Ковальова.

Мінагрополітики працює над тим, щоб споживач у кожному куточку світу був впевнений у доступності та високій якості продукції українського виробництва. У 2016-2017 маркетинговому році Україна може скласти понад 12% світового ринку зернових.

Уже сьогодні Україна посідає четверте місці на світовому ринку з експорту кукурудзи, третє – на ринку ячменю і шосте – на ринку пшениці, одинадцяте – з експорту борошна, дванадцяте – з експорту пластівців.

«Ці позиції – не межа можливостей, і Україна має забезпечувати саме той попит, який є на світовому ринку. Мінагрополітики спільно з громадськими асоціаціями, представниками бізнесу та наукових кіл працює над рішеннями, які дозволять виробникам і споживачам української продукції почувати себе захищеними у попиті на продовольство», - зазначила заступник Міністра.

Насамкінець Олена Ковальова наголосила, що проведення такої конференції стане дієвим майданчиком для обміну думками та обговорення тих важливих викликів, які постали сьогодні перед суспільством, бізнесом та перед державою.

Прес-служба Мінагрополітики

Уряд для сприяння залученості більшого кола сільгосптоваровиробників до державних програм, та як наслідок, збільшення посівних площ в Україні, вніс зміни до державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” (Постанова КМУ від 24.01.2020 № 28) та портфельних гарантій (Постанова КМУ від 14.07.2021 № 723). Зокрема, змінами уточнюються суб’єкти, які мають право на отримання підтримки.

Відтепер держпідтримку може отримати український аграрій – фізична або юридична особи - резиденти України, за умови, що їх засновники не є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором/окупантом, та/або особою, яка належить або належала до терористичних організацій (суб’єкти, які мають інших бенефіціарів мають право на участь).

Вказані зміни відбулися за ініціативи Мінагрополітики у зв’язку зі збройною агресією росії проти України.

minagro.gov.ua

2 вересня у Харківській області ввели тимчасові карантинні обмеження у зв'язку зі спалахом африканської чуми свиней (АЧС), зафіксованої в національному природному парку «Слобожанський». У результаті загинуло 9 тварин.

Встановлені тимчасові карантинні обмеження щодо АЧС в епізоотичному осередку терміном на 72 години. Також визначено межі тимчасової зони захисту радіусом 3 км від епізоотичного осередку, до якого належать територія НПП «Слобожанський», частина населених пунктів с.Оленівське, с.Мурафа, с.Лісове Краснокутської селищної ради. Також визначено межі тимчасової зони спостереження радіусом 10 км від зовнішніх кордонів зони захисту.

Загалом в Україні налічується 547 випадків АЧС з 2012-го року.

pigua.info