Якість кормових культур в жарких країнах гірше - дослідження

11-квіт-2017

Рослини, вирощувані в жарких країнах, як правило, характеризуються більш жорстким складом і меншою поживну цінністю. А це в свою чергу дещо негативно впливає на показники виробництва, а також підвищує рівні викиду метану - до такого висновку прийшли вчені з Шотландії та Німеччини в рамках спільного дослідження.

Як відомо, легкість перетравлення кормових культур безпосередньо пов'язана з обсягом викидів метану у жуйних тварин. Дослідники склали карту, виділивши регіони, де викиди метану надмірні якраз через проблеми з кормовими культурами.

За словами фахівців, викиди метану виростуть в найближчі роки по всьому світу, в тому числі в країнах, ключових виробників м'ясо-молочної продукції, в тому числі в Північній Америці, Центральній і Східній Європі, а також Азії.

 

Джерело: All About Feed

Більше новин
Скільки свинини імпортували в Україну з початку року?
04-бер-2021

За два місяці 2021 року в Україну було завезено 5,1 тис. тонн свинини з інших країн. Таким чином, обсяги імпорту зросли у 2,6 раза, порівняно з показниками січня-лютого 2019 року, повідомляє agrotimes.ua з посиланням на дані Державної митної служби.

Що ж до загальної вартості закордонних закупівель свинини, то протягом двох місяців вона склала 8,5 млн доларів США. Це в два рази більше, ніж за той же період минулого року. Таким чином, імпортована свинина дещо подешевшала. Найбільше цього виду м’яса імпортується з Данії, Польщі та Канади.

Що ж до експорту, то у січні-лютому було реалізовано 485 тонн української свинини. Обсяги закордонних продажів зросли на 33%. У вартісному еквіваленті експорт склав 943,6 тис. доларів. Це на 11,4% менше, ніж протягом двох перших місяців 2019 року. Україна експортує свинину переважно до Об’єднаних Арабських Еміратів, Гонконгу та Анголи.

Meat-Inform

Детальніше
Коронакриза дає можливість посилити присутність України на багатьох міжнародних ринках — Роман Лещенко
12-лют-2021

Під час пандемії необхідно використати унікальну можливість, аби посилити присутність України на багатьох міжнародних ринках.

«Впровадження повноцінного інституту агрострахування, реалізація національного проекту зрошення і меліорації та формування національної стратегії з відновлення тваринництва — це ключові базиси розвитку аграрного сектору у 2021 році», — заявив міністр. 

За словами Лещенка, наразі завдання уряду — укріплювати та посилювати позиції агросектору, якщо є бажання формувати якість на додану вартість на кожну тонну виробленої с/г продукції.

«У цьому контексті нам важливі і реалізація національного проекту зрошення і меліорації, і формування нових агрохабів, і забезпечення розвитку нішевих культур. Сьогодні в агросекторі є величезний запит на забезпечення с/г продукцією країн, які в структурі імпорту становлять більше 70%», — пояснює урядовець.

Так, Україна є потенціальним торгівельним партнером як на Близькому Сході, так і в Південно-Східній Азії. Ключову роль у відкритті нових експортних ринків має відігравати відновлене Міністерство аграрної політики та продовольства України.

«Нам потрібно сьогодні формувати нову стратегію з розширення ринків збуту. Адже кожна країна в умовах пандемії розуміє, що продовольча безпека є визначальним фактором забезпечення життєдіяльності суспільства. Тож, Україна має використати ці унікальні можливості аби посилити свою присутність на багатьох міжнародних ринках», — вважає Лещенко.

Однак, у період відсутності профільного Міністерства Україна втратила експортні можливості по деяким країнам і напрямкам.

«Сьогодні важливо не дивитися в минуле. Ми маємо використати унікальну можливість для агросектору, щоб забезпечити валовий приріст галузі і забезпечити стабільне находження до України валютної виручки, створення нових робочих місць та стимулювання розвитку суміжних галузей», — підсумував міністр. 

agravery.com

Детальніше
Вчені: Два мільярди людей на планеті залежать від імпорту продовольства
21-квіт-2017

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

Детальніше
Підприємства, що утримують худобу, мають шукати нові ринки збуту для рентабельності галузі
16-серп-2018

Внутрішнє споживання м'яса і молока в Україні буде збільшуватися зі зростанням доходів населення, але цього недостатньо, переконані експерти.

Представники тваринницької галузі мають шукати нові канали доступу на міжнародні ринки для того, щоб компенсувати і перевищити колишні обсяги поставок на території Росії та інших країн СНД.

Аналітики зазначають про кількарічну негативну тенденцію в тваринництві — поголів'я корів скорочується в господарствах усіх видів, внутрішньоукраїнське споживання молока впало через зменшення населення і зниження його доходів, а експорт скоротився із закриттям російського напрямку.

Подорожчання утримання корів, невисока продуктивність ферм із застарілою інфраструктурою, недоступність кредитних ресурсів призвели до того, що аграріям іноді вигідніше пустити корів на м'ясо, ніж використовувати за прямим призначенням. В результаті, молочне стадо на початок 2018-го виявилося на 10,8% менше супроти 2015 року.

 

Так, в 2015-му в Україні утримували 529,2 тисяч голів корів на підприємствах. А вже за три роки ця цифра скоротилася до 466,6 тисяч голів. Водночас в господарствах населення в 2015 році тримали 1733,5 тисяч корів, а до 2018-го їх стало вже 1551,2 тисячі голів.

Експерти вважають — для того, щоб переломити негативну тенденцію, українські тваринники потребують допомоги держави. Зокрема, на 2018 рік у держбюджеті заклали 4 мільярди гривень на потреби галузі. Частину коштів спрямують на 50-відсоткову компенсацію закупівель племінної великої рогатої худоби.

pro-consulting

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок