Кабмін зізнався в економії на аграріях

07-груд-2018

Кабінет міністрів України зізнався в неефективності цьогорічних програм державної підтримки аграрної галузі та пропонує зменшити їх загальне фінансування у 2018 році на 2,079 млрд грн — до 4,275 млрд грн з 6,354 млрд грн.

Відповідний урядовий законопроект № 9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва — на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників — на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито „зекономив“ уряд, мають бути виплачені аграріям. „Економія“ ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм — здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», — прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки — з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Детальний аналіз стану виконання бюджетних програм наведений у презентації за посиланням: app.box.com/s/r6r6c7hk14ebvy44bfxkqtpbq78kd2fm.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», — зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», — підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році - на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

uacouncil

Більше новин
Ухвалено проєкт державного бюджету на 2023 рік — що передбачено аграріям
02-лист-2022

Кабінет міністрів України на своєму засіданні 31 жовтня ухвалив проект держбюджету на 2023 рік до другого читання. Про це 31 жовтня повідомив нардеп Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Як зазначається. бюджет-2023 планується з урахуванням 1,3 трлн грн доходів. Завдяки скоригованим макропоказникам та податковим змінам пропонується збільшити дохідну частину на понад 50 млрд грн.

Видатки передбачені на рівні 2,6 трлн грн. Дефіцит держбюджету наступного року становитиме понад 20% ВВП.

«Будемо покривати його коштом допомоги партнерів. Нам потрібно залучити $ 38 млрд», — написав у своєму телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль.

Він додав, що тепер в уряді очікують швидке голосування проекту бюджету у парламенті.

Також він наголосив. ю що до другого читання уряд скоригував прогноз зростання ВВП на 2023 рік в бік консервативного сценарію (3,2% замість 4,6%).

«Прогноз інфляції зменшили з 30% до 28%», — написав у телеграм-каналі голова уряду Денис Шмигаль

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, для аграріїв у бюджеті на 2023 рік закладено 1 млрд грн 350 млн для закладки садів та 20 млрд грн за програмою доступних кредитів «5−7- 9».

Раніше аграрний комітет пропонував внести зміни до державного бюджету на 2023 рік з пропозицією виділити додаткові 10,4 млрд гривень на фінансову підтримку аграріїв та 500 мільйонів для надання кредитів фермерським господарствам.

agropolit.com

Детальніше
Сертифікати на вільну торгівлю в ЄС мають вже 100 тисяч експортерів України
16-лист-2017

Українські митниці з 1 січня 2016 року — початку дії зони вільної торгівлі з Європейським Союзом — видали 100 тисяч сертифікатів форми EUR.1 на товари українського походження, що поставляються в країни ЄС. 

Важливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1.

Загалом протягом 2016 — 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження.

Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії.

Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі - 28957 шт., або 29%, Німеччини — 13643 шт., або13%, Румунії — 8042 шт., або 8%, Італії — 5319 шт., або 5%, Нідерландів — 4159 шт., Литви — 3903 шт., Болгарії — 3348 штук.

milkua.info за аметріалами sfs

Детальніше
У Фінляндії відкрилася нова суперсучасна птахофабрика
05-вер-2017

 Торгова марка Kariniemen починає нову главу у своїй історії з відкриттям нового, суперсучасного підрозділи птахівництва HKScan в районі м Раума в регіоні Лакар.

Об'єкт був урочисто відкритий міністром сільського господарства Фінляндії Ярі Лепп, мером г.Раума Карі Коскі, головою правління HKScan Мікко Никуля, президентом і виконавчим директором Ярі Латваном. Нове підприємство стало найбільшим інвестиційним проектом в історії корпорації HKScan.

Будівництво нового об'єкту почалося на початку 2016 року, і проект був завершений за графіком. Пілотне виробництво в даний час йде повним ходом, і до кінця року об'єкт вийде на повну потужність.

Нове птахівниче підприємство було спроектовано і побудовано з особливим наголосом на добробут тварин і ефективність захисту навколишнього середовища. Вся птиця, оброблена в підрозділі Раума, проводиться місцевими птахівниками і поставляється з сусідніх ферм в радіусі не більше 70 км. HKScan співпрацює з експертами з поведінки тварин, щоб гарантувати, що об'єкти оптимізовані для гуманної обробки тварин. Деталі, такі як вентиляція, температура і освітлення, були розроблені для мінімізації стресу і підтримки спокою тварин. Процес обробки тварин був упорядкований, і всі непотрібні кроки були усунені.

Просування кругової економії стало ще однією основною метою нового підприємства в Рауме. Крім підвищення ефективності захисту навколишнього середовища, компанія планує експортувати сировину, яке зазвичай не споживається в європейській кухні, але відмінно підходить для споживання людиною (наприклад, субпродукти і лапи), зокрема, в Азію.

Джерело: Meatinfo.ru

Детальніше
ВРУ усунула наявні економічні перекоси на ринках м'ясо- та молокопереробки, — Інститут аграрної економіки
13-лип-2021

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільгосппродукції» забезпечить усунення наявних економічних викривлень на ринках м’ясо- та молокопереробки, що зумовлені однократним зниженням ставки ПДВ на поставки м’ясо-молочної сировини, яке було запроваджено навесні цього року. Про це зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш. Нагадаємо, мова йде про законопроєкт №5425-д, який Верховна Рада ухвалила в цілому.

З 1 березня 2021 року Законом України № 1115 від 17 грудня 2020 року було запроваджено однократне (одноразове) зниження ставки ПДВ на поставки окремих видів сільгосппродукції — в тому числі й м’ясо-молочної сировини, нагадав експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, включення до визначеного цим нормативно-правовим актом переліку продукції, поставки якої однократно оподатковуються за зниженою ставкою ПДВ, тваринницької, у т. ч. молочної, продукції було необґрунтованим, могло призвести до здорожчання молокопродуктів, а також несло ризики розширення «сірої зони» та виникнення нових податкових схем при переробці молока та м’яса та інші негативні наслідки.

Ці прогнози підтвердилися вже за кілька місяців, констатував Леонід Тулуш. Запропонована податкова модель справляння ПДВ у сільському господарстві — без подовження дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг постачання, аж до полички магазину, — призвела до податкової дискримінації суб’єктів, що здійснюють переробку сільгосппродукції, принаймні тваринного походження.

1 липня Верховна Рада України своїм рішенням виключила окремі види сільгосппродукції з переліку поставок під знижену ставку ПДВ. Це стосується в першу чергу усіх видів тваринницької продукції (молока незбираного, живих тварин), а також окремих видів продукції рослинництва (жита, вівса, цукрових буряків, насіння інших олійних культур, крім трьох основних — соняшника, ріпаку та сої).

Таким чином, законодавці повернули право на «вхідний» ПДВ для переробників у розмірі 20%, зазначив науковець. Це зменшить суми їх ПДВ-зобов’язань до бюджету, а відтак — певною мірою і їх податкове навантаження, особливо з огляду на те, що на ринках молоко- та м’ясопродуктів функціонує низка суб’єктів за схемами без сплати ПДВ.

Сільгосппідприємствам, по великому рахунку, все рівно, яка для них застосовується ставка ПДВ при реалізації ними сільгосппродукції, адже аграрії не виходять на кінцевого споживача.

Крім того, у виробників тваринницької продукції операції з придбання матеріально-технічних ресурсів оподатковуються за ставкою 20%. Тому застосування ставки 20 % при здійсненні ними реалізації продукції є для них більш вигідним, ніж 14%. Адже в такому випадку не виникає потреби звертатись за сезонним або інвестиційним бюджетним відшкодуванням з ПДВ.

Тому застосування однакової — 20%‑ої — ставки ПДВ на всіх етапах ланцюга постачання є найбільш прийнятним варіантом для всіх заінтересованих сторін, зауважив експерт.

При цьому тема застосування зниженої ставки ПДВ при здійсненні операцій з постачання сільгосппродукції та продуктів харчування на цьому не вичерпується, зазначив Леонід Тулуш.

Йдеться вже про застосування зниженої ставки ПДВ не однократно на якомусь обраному етапі, а суцільно — на всіх етапах просування такої продукції до кінцевого споживача.

Щоправда, й даний варіант не є бездоганним із точки зору економічної теорії та вже на етапі попередньої оцінки містить в собі низку ризиків, зауважив науковець.

По-перше, вважає він, зниження ставки ПДВ на увесь ланцюг поставок усіх видів сільгосппродукції та продуктів харчування призведе до значних втрат держбюджету, обсяг яких сягатиме десятки мільярдів гривень.

До прикладу, лише від реалізації положень законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки ПДВ з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість» (реєстр № 5425‑2), Мінекономіки нарахувало 10,7 млрд грн втрат надходжень до держбюджету. Причому, даним законопроєктом передбачалось зниження ставки ПДВ лише для невеликого кола продуктів харчування, а саме дев’ять товарних позицій визначеної якості: крупа гречана; цукор-пісок; борошно пшеничне вищого сорту; вермішель з борошна пшеничного вищого сорту; молоко певної жирності; хліб житньо-пшеничного; яйця курячі певної категорії; тушка куряча; масло вершкове певної жирності.

Наявність таких значних втрат держбюджету у вигляді недонадходжень ПДВ автоматично позбавляє практичного змісту ініціативи щодо поширення дії зниженої ставки ПДВ на увесь ланцюг «виробництво с.-г. продукції — її переробка — торгівля продуктами харчування».

Якщо ж суцільна — по всьому ланцюгу постачання — знижена ставка ПДВ буде застосовуватись лише до окремих — обраних — продуктів харчування, як це, наприклад, пропонувалось вже згаданим законопроєктом № 5425‑2, то матиме місце надання преференцій для окремих галузей сільського господарства та, відповідно, податкова дискримінація інших.

Отже, питання застосування в Україні зниженої ставки ПДВ на поставки продуктів харчування залишається відкритим. Відповідному рішенню має передувати належне економічне обґрунтування та комплексна оцінка впливу на інтереси усіх учасників економічних відносин в АПК, підсумував Леонід Тулуш.

agropolit.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок