До уваги отримувачів держпідтримки! Внесено зміни до порядків та оновлено терміни подачі документів

За даними офіційної статистики, експорт української аграрної та харчової продукції за 8 місяців поточного року збільшився на $2,3 млрд, або на 24,5% порівняно з відповідним періодом 2016 року, і склав майже $11,5 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«За зазначений період Україна в основному експортувала наступні групи товарів: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна з часткою 26,25% від загального агроекспорту, кукурудза – 20,34%, пшениця і суміш пшениці – 12,87%, м’ясо птиці – 2,29% та інші», - відмітила Ольга Трофімцева.

За її словами, у ТОП-5 ключових покупців української агропродукції за цей період увійшли Індія, куди було експортовано товарів на суму $1,3 млрд, Єгипет – $986,1 млн, Нідерланди – $762,8 млн, Іспанія – $ 731,6 млн, Китай – $ 631,8 млн.

«Країни ЄС займають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного експорту. При цьому, наш експорт до європейського ринку збільшився на 37,3%, або на $988 млн за звітній період, та становив $3,6 млрд», - зауважила Ольга Трофімцева.

Вона додала, що в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції частка Європейського Союзу складає 35,2%.

«Цікаво відмітити збільшення експорту до країн ЄС таких перероблених продуктів як рослинна олія, експорт якої збільшився на 19,7% та сягнув $1,01 млрд. Ми також спостерігаємо зростання щодо м’яса птиці та субпродуктів – $80,3 млн зі збільшенням на 80,7%, вартість експорту маргаринової продукції збільшилась у 8,4 разів до $21,8 млн», - відзначила Ольга Трофімцева та додала, що також значним попитом на європейському ринку користуються такі українські продукти, як вироби із зерна та хлібних злаків – $62,1 млн, продукти переробки овочів, плодів – $26,6 млн, соки – $24,4 млн та інші.

«Загалом, ці актуальні дані статистики дають нам можливість прогнозувати збільшення річної вартості українського експорту аграрної та харчової продукції на 15-20%», - резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Довідково:

Експорт української аграрної та харчової продукції становив $11,475 млрд. Ключові товари: олія соняшникова, сафлорова або бавовняна – $3,01 млрд, кукурудза – $2,3 млрд, пшениця і суміш пшениці та жита – $1,5 млрд, соя – $622,7 млн, ячмінь – $432,6 млн, м'ясо та субпродукти домашньої птиці – $262,8 млн, цукор – $209,3 млн, олія соєва – $92,01 млн, хлібобулочні, кондитерські вироби – $86,8 млн, овочі бобові сушені – $82,3 млн та інші. Імпорт становив – $2,8 млрд, з ключовими товарами: насіння соняшника – понад $187 млн, риба морожена – $169,9 млн, тютюнова сировина, тютюнові відходи – $ 162,9 млн, олія пальмова – $98,2 млн та інші.

Прес-служба Мінагрополітики

Для експортного ринку пшениці були характерні раніше сформовані тенденції зміцнення цін. Зростання світових котирувань, закупівлі китайськими імпортерами і в цілому зростаючий попит з боку імпортерів надавали підтримку валютним цінами на базисі поставки FOB і СРТ.

Таку думку висловили аналітики компанії G.R. Agro.

«Гривневі ціни в портах зміцнювалися під впливом недостатнього пропозиції з внутрішнього ринку, при цьому максимальні позначки в порівнянні з початком тижня дещо знизилися», - пояснили фахівці.

Крім того, переробні підприємства повідомляли про зростання кількості пропозицій продовольчої пшениці і коректували ціни незначно. Так, згідно з інформацією, ціни на продовольчу пшеницю 2-го класу з урахуванням вартості доставки на підприємство знаходилися в межах 8100-9300 грн/т (+100 грн/т з минулої п'ятниці), 3-го класу - 8050-9250 грн/т (+100 грн/т).

«Неоднозначна цінова ситуація була характерна для експортного ринку фуражної пшениці, однак домінуючим був підвищувальний тренд.

Переробні підприємства підвищували ціни незначно, в середньому на 50 грн/т з минулої п'ятниці, відзначаючи при цьому, що кількість пропозицій від аграріїв зросла», - вказали аналітики.

Експерти прогнозують, що незначне підвищення цін на продовольчу і фуражну пшеницю буде зберігатися.

latifundist.com

Більшість промислових свиногосподарств України працюють у штатному режимі.

Про це свідчать результати опитування асоціації «Свинарі України» настроїв та очікувань 100 найактивніших операторів промислового свинарства (загальне поголів’я на початок року становило близько 2,5 млн гол., або 70% промислового свинарства, а маточне — близько 200 тис. гол., або 90% відповідно).

«8 з 10 промислових свиногосподарств (80 підприємств, що утримують близько 1,7 млн свиней) продовжують роботу в штатному режимі. Зокрема, 5 вагомих операторів ринку, які на початку 2022-го утримували близько 3% промислового свинопоголів’я (орієнтовно 100 тис. гол.), намагаються підтримувати роботу в умовах окупації», — говориться у повідомленні.

20% респондентів (понад 0,5 млн гол. сукупно, в т.ч. близько 50 тис. свиноматок) розглядають та/чи втілюють плани розвитку:

• 4 підприємства (6% поголів’я вибірки, або близько 160 тис. гол.) завершують будівництво/реконструкцію виробничих приміщень;
• 4 оператори планують репопуляцію та/чи «перезапуск» виробництва після «кризового» скорочення до початку війни;
• решта (близько 400 тис. гол. загального поголів’я) планують нарощувати виробництво: половина — за рахунок власної відгодівлі, інша — завдяки збільшенню маточного поголів’я», — коментують в АСУ.

«Щодо перепон, більшість операторів (70 із сотні опитаних підприємств, які утримують близько 1,3 млн свиней) відзначають, що упродовж серпня нових бар’єрів для ведення стабільної роботи не з’явилося. Окрім індивідуальної проблематики, яку відзначають близько 20% респондентів (близько 650 тис. загального поголів’я), нагальними перешкодами для ведення сталої роботи у кінці серпня – на початку вересня були невизначеність, пов’язана із продовженням бронювання працівників, а також ускладнення заготівлі кормів через стримування рослинниками реалізації зернових нового врожаю в очікуванні вищих цін», — підсумували в асоціації.

agroportal.ua

Міністерство економіки України оприлюднило для громадського обговорення дуже важливий законопроєкт, назва якого вельми промовиста: «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів».

Про це повідомляє «Урядовий портал» (повна версія за посиланням).

Потребу ухвалення цього законопроєкту розробники обґрунтовують так: потребує удосконалення чинне законодавство щодо безпечності та якості харчових продуктів. Слід усунути неузгодженості та невідповідності нормативних актів України у цій галузі з нормативними актами Європейського Союзу.

На доказ того, що норми у цій царині слід удосконалити та зробити жорсткішими, автори законопроєкту наводять висхідну динаміку спалахів гострих кишкових захворювань у нашій країні: від 142 2016 року до 204 2019-го. При цьому зауважують: більшість цих спалахів сталася в навчальних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, громадського харчування тощо і пов’язана з недотриманням санітарних і гігієнічних норм під час виробництва та обігу харчових продуктів.

Розробники законопроєкту пропонують внесення змін до чотирьох пов’язаних законопроєктів «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»; «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин»; «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Це робиться відповідно до вимог регламенту №2015/2283 Європейського парламенту і Ради ЄС від 25 листопада 2015 року про новітні харчові продукти.

Зміни стосуються організації та порядку виробництва і обігу харчових продуктів, а також, що важливо, державної реєстрації тверджень про зниження ризику захворювань внаслідок вживання певного продукту. У разі ухвалення законопроєкту виробник вже не зможе із власної фантазії стверджувати, нібито його продукт запобігає виникненню певної хвороби — для цього він має надати обґрунтовані підстави відповідно до вимог регламенту №1924/2006 Європейського парламенту і Ради ЄС від 20 грудня 2006 року (бачите, наскільки ми відстали у цьому питанні!).

Ознайомитися з усіма положеннями законопроєкту, висловити свої зауваження та побажання можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проєктів документів».