З техрегламенту «Про безпеку молока» потрібно прибрати все, що не є молоком

13-лют-2018

Таку думку висловив директор Центру вивчення молочного ринку (ЦВМР) Михайло Міщенко.

Нагадаємо, з 16 липня в РФ вступлять в силу зміни до технічного регламенту «Про безпеку молока і молочної продукції». Ключовою зміною влада неодноразово називала помітне маркування продукції з рослинними жирами.

«Хочу всіх привітати з ще однією довгоочікуваною зміною — введенням маркування молочної продукції в липні цього року», — сказав глава Мінсільгоспу Олександр Ткачов на минулому тижні. Нові правила посилюють вимоги до маркування молочних продуктів, що містять рослинні жири, щоб це рішення в повній мірі запрацювало, необхідно в кілька разів підвищити штрафи за порушення техрегламентів і правил маркування, підкреслив глава Мінсільгоспу.

«Широко піднімається тема маркування продукції з рослинними жирами — відволікання уваги. Головне з останніх змін технічного регламенту 033/2013 пов'язано з введенням нового поняття — молокомісткий продукт із замінником молочного жиру. Ми маємо таку ситуацію — нововведеннями забирається поняття сирний продукт, натомість на упаковці буде писатися: молокомісткий продукт із замінником молочного жиру, виготовлений за технологією сиру», — підкреслив Михайло Міщенко.

Все це зайшло надто далеко, впевнений експерт. За його словами, молочні технічні регламенти з самого початку пропонували понятійний апарат так, що можна було поставити під сумнів, чи мають право багато продуктів перебувати в ньому.

«Якщо порівнювати з Кодексом Аліментаріус, до якого прагнуть привести наше регулювання російські законодавці, то в ньому є такі поняття: молоко сире, молочні продукти, складові продукти без заміни молочного жиру і білка і відновлене молоко. Ніяких молоковмісних і молокорослинних продуктів, замінників молочного жиру там немає», — прокоментував директор ЦВМР. — «Виходячи з останніх змін техрегламенту «Про безпеку молока і молочної продукції», сьогодні, наприклад, молоковмісним продуктом із замінником молочного жиру можна назвати Нутеллу або Рафаелло. Там молока в сухій речовині не менше 20% і при цьому відбувається заміна молочного жиру. Все це фактично створювало і створює ситуацію зі зростанням фальсифікату», — підкреслив Михайло Міщенко.

Експерт висловив думку, що з одного боку по закону в РФ існують регламентовані техрегламентом поняття «молоковмісні продукти» та їх наявність на полиці не є фальсифікатом. Коли Росспоживнагляд звітує, що фальсфіката на полиці не більше 4%, то він в принципі правий. Але, при цьому кінцевий споживач сприймає всі ці продукти (незважаючи на відповідність техрегламенту), як фальсифікат. Споживач хоче купити сир, а купує продукт, виготовлений за технологією сиру, впевнений Михайло Міщенко.

«Россільгоспнагляду в принципі плювати на закон і в своїх дослідженнях він виходить з того як ситуацію розуміє кінцевий споживач. Виникає їх версія про те, яка кількість фальсифікату лежить на полиці. Відверто кажучи, Россільгоспнагляд прав, тому що розглядає ситуацію з точки зору кінцевого споживача. А споживач бачить продукти, які стоять на полиці з молочними продуктами, але не є такими. Існують кондитерські та хлібобулочні вироби, які не потрапляють під техрегламент «Про безпеку молока», але з урахуванням змін є молоковмісними продуктами. Ті, хто придумав цю термінологію — злочинці, так як це розмивання понять і введення споживачів в оману. Конфлікт Россільгоспнагляду, галузі, Росспоживнагляду пов'язаний саме з термінами і поняттями чинного техрегламенту. Сьогодні галузь і влада повинна вжити єдине правильне рішення — прибрати все з техрегламенту «Про безпеку молока», що не є молоком і молочною продукцією. Тоді ця продукція піде з молочної полки», — уклав експерт.

milkua.info за матеріалами dairynews.ru

Більше новин
Фермерам дозволять участь у декількох програмах держпідтримки одночасно
08-квіт-2020

Обмеження, яке забороняло аграріям приймати участь одразу у декількох програмах держпідтримки, знято в останньому пакеті змін, який підтримали депутати Верховної Ради, — повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час Другого Агрополітичного форуму від Агро-Продовольчої Ради «Аграрний сектор України в умовах пандемії».

Таким чином, аграріям дозволять брати участь у декількох програмах держпідтримки одночасно. Тож ті фермерські господарства, які в минулому році брали участь у програмах держпідтримки, можуть цьогоріч подаватися на програму пільгового кредитування «5−7-9%».

Наразі є лише нюанс, який стосується новостворених фермерських господарст. Щодо них діє обмеження, що господарство повинне працювати не менше року.

«Це не ставлення до новостворених господарств таке, це в принципі такий критерій. Ми дискутуємо з НБУ України та банками щодо послаблення цих вимог», — повідомив він.

Для новостворених агрогосподарств діє минулорічна постанова щодо виділення до 60 тис. грн на гектар. Вона буде діяти і в 2020 році, уточнив замміністра.

agronews.ua

Детальніше
Ринок живця: сезонний спад «на паузу»?
21-січ-2022

У другій половині січня післясвяткове послаблення цін посилилося: середньоринкова позначка втрати 5,8% проти попереднього тижня та зупинилася на рівні 45,7 грн/кг. Такі зміни на ринку живця констатують у аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Упродовж третього тижня сезонна тенденція послаблення цін на свинину проявила себе не тільки на Заході України, а й в решті регіонів. Так, діапазон закупівельних цін у Центрі та на Сході понизився до 45-47 грн/кг, в західних областях — до 44-45 грн/кг. Водночас, переробники відзначають регіональну розбіжність не тільки в цінах, а й в обсягах пропозиції живця. Так, наприклад, окремі закупівельники зі Сходу та Центру відзначили, що не всі змогли забронювати бажані обсяги живця. Частина виробників свинини у свою чергу підтверджують, що мають дещо менші обсяги товарних партій до реалізації, зокрема і на наступний тиждень.

Очікування щодо подальшої цінової динаміки серед представників м’ясопереробки розділилися. Так, деякі прогнозують пониження цін закупівлі на 1-2 грн/кг наступного тижня, аргументуючи це сезонним послабленням торгівлі та тиском з боку імпортної сировини. Решта орієнтуються на стабілізацію цін у кінці місяця, оскільки кінцева реалізація йде планово, а подальше послаблення цін не сприятиме ані її покращенню, ані підвищенню фінансових результатів по ланцюгу доданої вартості.

Джерело: Асоціація «Свинарі України» 

Детальніше
Фальсифікація харчових продуктів є проблемою номер один в Україні — Владислава Магалецька
27-трав-2021

Серед продуктів, які фальсифікують найчастіше, — жири та масла, риба і продукти з неї, м'ясо і м'ясопродукти.

Про це на своїй сторінці в соцмережі Facebook написала голова Державної служби з питань безпеки продуктів харчування та захисту споживачів Владислава Магалецька.

«Фальсифікат у нашій країні зараз — це проблема номер один. У тому числі це наслідок пандемії, яка вдарила по кишенях українців і активізувала „ділків“», — написала вона.

Так, фахівці Держпродспоживслужби у співпраці з громадськими організаціями та правоохоронними органами постійно вилучають фальсифікат по всій країні, зокрема знаходять підроблені продукти у школах.

«Це тисячі кілограмів продуктів на рік. Тільки за перші три місяці цього року ми вилучили з обігу або не допустили до реалізації 8600 кілограмів фальсифікованих молокопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, риби», — повідомила Магалецька.

Нагадаємо, раніше зазначалося, що згідно статистики Держпродспоживслужби, в Україні часто фальсифікують молочні продукти, а найбільше вершкове масло.

При цьому глава відомства зазначила, що Україна далеко не єдина країна, яка страждає від цього явища. У Європі збиток від фальсифікату оцінюється на рівні 8−12 млрд євро на рік. Найбільш поширене це явище в Іспанії, Італії, Нідерландах, Греції, Польщі. Серед продуктів, які фальсифікують найчастіше, — жири та масла, риба і продукти з неї, м'ясо і м'ясопродукти тощо.

«Пам'ятайте про це, коли раптом захочете купити дешеву імпортну оливкову олію або хамон у місці, де постійно „поламаний“ касовий апарат», — порадила Магалецька.

Вона закликала українців залишати скарги та отримувати оперативну інформацію в чат-боті Держпродспоживслужби.

Детальніше
Визначено ТОП-3 світових споживачів української курятини
18-груд-2018

За 11 місяців поточного року Україна поставила за кордон понад 300 тис. тонн м'яса птиці (переважно курятини). Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

У грошовому вираженні експорт становив близько 472 млн дол.

Лідером із закупівлі стала Голландія. За 11 місяців поточного року Україна експортувала туди м'яса на 105,4 млн дол.

Друге місце займає Словаччина. У січні-листопаді словаки закупили українського продукту на 57,3 млн дол.

Замикає трійку лідерів Саудівська Аравія. За 11 місяців поточного року Україна поставила до Саудівської Аравії курятини на 48,6 млн дол.

У той же час Україна закупила на міжнародному ринку всього 121 тис. тонн м'яса птиці.

При чому, як пояснюють профільні експерти, воно надходить в Україну у вигляді субпродуктів, для м'ясопереробних заводів.

"Що стосується імпорту, то дійсно на прилавках магазинів ви не знайдете польської курки. Весь імпорт, а це ММО і субпродукти, використовується в переробній промисловості.

І його збільшення обумовлено низькою вартістю імпортованого м'яса, на яке немає попиту в країнах ЄС і яке реалізується за демпінговими цінами на світових ринках", - повідомив глава Союзу птахівників Сергій Карпенко.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини в світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС - входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок