З яких країн Україна імпортує свинину?

12-лип-2019

Україна вже кілька років є нетто-імпортером свинини, оскільки обсяг імпорту цього м’яса зараз майже в десять разів переважає обсяги експорту. Хто ж є основними закордонними постачальниками на ринку України? Минулого року перше місце за обсягами поставок зайняла Німеччина, а за 6 місяців 2019 року лідером стала Польща.

За даними Державної фіскальної служби, у січні-червні Україна імпортувала 11,1 тис. тонн свинини на суму 20,725 млн доларів. Найбільше цього виду м’яса надійшло з Польщі – на суму 10,215 млн доларів, тобто 49,29% в загальній структурі імпорту. Друге місце займає Німеччина. За 6 місяців виробники з цієї країни ввезли свинини на суму 3,89 млн доларів (18,78%). Третю сходинку займають Нідерланди – 2,1 млн доларів (10,15%).

Що ж до експорту, то найбільшим покупцем української свинини в першому півріччі 2019 року став В’єтнам. Країна закупила м’яса на суму 1,1 млн доларів. На другому місці Об’єднані Арабські Емірати – 709 тис. доларів, також до трійки топ-імпортерів увійшов Гонконг – 302 тис. доларів.

За 2018 рік в Україну ввезли 28,6 тис. тонн свинини на суму 51,9 млн доларів. Обсяг експорту минулого року склав 1,76 тис. тонн на суму 3,77 млн доларів.

Meat-Inform

Більше новин
Німецькі виробники кормів скорочують виробництво
30-груд-2021

За даними Німецької асоціації кормів для тварин (DVT), продаж комбікормів впав у поточному календарному році порівняно з 2020 роком через зменшення кількості тварин.

Представник керівництва DVT повідомив про скорочення виробництва цього року на 2–3%, порівняно з попереднім роком.

Причина цього — зниження продажів, особливо у секторі великої рогатої худоби та свинарства. Однак, крім африканської чуми свиней (АЧС), пташиний грип також вплинув на продаж комбікормів компаніями, розташованими у відповідних регіонах, оскільки птахофабрики тривалий час були закриті.

За словами прес-секретаря, спорадичні збої в ланцюжку постачань кидають виклик тваринницькій галузі загалом. Важливо робити правильні висновки із криз, таких як кризи, спричинені АЧС та пандемією коронавірусу, у тому числі з урахуванням залежності від світового ринку. Мета повинна полягати у використанні глобальної доступності продуктів при одночасному зниженні залежності від третіх країн та забезпеченні стабільних та стійких маршрутів транспортування продуктів, необхідних для харчування та здоров'я.

Представник DTV закликав новий федеральний уряд посилити антикризову стійкість системи харчування тварин за допомогою централізованих заходів: "Вам потрібне, серед іншого, поправка до Закону про робочий час, з тим щоб виробництво та транспортування кормів були можливі також у неділю та у святкові дні, щоб забезпечити своєчасне виробництво та догляд за тваринами".

Крім того, галузь розраховує на чіткі стандарти та справедливі, загальноєвропейські, однакові умови конкуренції, які враховують власні інтереси постачальників та забезпечують глобальний захист довкілля. Виробництво не можна переносити до інших країн.

feedlot

Детальніше
Мінагрополітики запропонувало перехідний період на європейські норми якості молока
17-серп-2018

Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило проект наказу «Про затвердження Вимог до безпечності та якості молока і молочних продуктів», який адаптує нормативну базу до вимог, встановлених в ЄС. Пропозиції приймаються протягом місяця.

Згідно з проектом, нові вимоги застосують до експортерів одразу після набрання чинності наказу. До всіх інших операторів ринку молока та молочних продуктів вимоги застосовуються з 1 січня 2019 року.

Однак пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2022 року щодо вмісту у молоці, що йде на переробку, мікроорганізмів та кількості соматичних клітин. Ці норми знижуватимуться поступово вже з 2020 року.

Крім того, наказ взагалі не стосується власників корів, які готують в домашніх умовах харчові продукти з молока з метою приватного домашнього споживання.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, проект «розроблено з метою встановлення єдиних, адаптованих до норм ЄС вимог щодо безпечності, якості та гігієни при виробництві та введенні в обіг молока, молозива і молочних продуктів з них».

Зокрема, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо приведення у відповідність власного правового поля до вимог Європейського Союзу, в тому числі і щодо молока та молочних продуктів.

У Мінагрополітики наголошують, що зміна ідеології системи державного контролю вимагає спрощення тих вимог до мінімально необхідного рівня безпечності та якості, а також запровадження систем управління ризиками у сферах виробництва і обігу продуктів харчування (НАССР та інш.), в тому числі для молока та молочних продуктів.

Автори проекту визнають, що витрати для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб, що раніше не виконували аналогічні вимоги щодо молока та молочних продуктів, неможливо узагальнено обрахувати через значну варіативність. «Враховуючи викладене, потенційні витрати операторів ринку не обраховувалися», — йдеться в документі.

Як зазначається в обґрунтуванні наказу, у 2016 році в Україні діяли 2818 підприємств, що здійснювали переробку молока та 3076 молокоприймальних пунктів. Мінімально обліковане виробництво молока від населення здійснювали майже 1 млн особистих селянських господарств, що утримували 1 млн 669 тис. корів.

У документі також зазначається, що в Україні, попри існуюче регулювання, молока класів екстра та вищого виробляється недостатньо. Так за даними Держстату в 2016 році з усього обсягу молока що прийнято було на переробку — 4182,7 тис. тонн, частка молока екстра становила 14,6%, а вищого ґатунку — 37%. При цьому товарність молока у сільськогосподарських підприємствах становила близько 95%, у господарствах населення — 17%. «Як наслідок, недостатня кількість молока належної якості суттєво ускладнює виробництво якісної та безпечної молочної продукції, знижує її конкурентоспроможність і експортну придатність», — йдеться в документі.

milkua.info

Детальніше
Уряд затвердив новий план щодо державної допомоги суб’єктам господарювання
15-черв-2022

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, система регулювання державної допомоги суб’єктам господарювання повинна відповідати аналогічній системі у ЄС. З метою виконання цих вимог, Комітет розробив проект оновленого плану, в якому враховано уже виконані цілі та ті, які Україні ще належить реалізувати.

Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження Плану заходів з удосконалення механізму державної допомоги суб'єктам господарювання», розроблений Антимонопольним комітетом України. Цей документ було напрацьовано на заміну «Плану заходів щодо проведення інституційної реформи у сфері моніторингу і контролю державної допомоги суб'єктам господарювання та реалізації положень Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», затвердженого Кабміном у 2013 році. Переважну частину заходів з цього плану уже було виконано.
Ухвалення нового плану забезпечить імплементацію положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та сприятиме дотриманню принципу правової визначеності під час реалізації повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених законодавством у сфері державної допомоги.
Отже, новий План визначає заходи з удосконалення нормативно-правової бази:

  • розроблення критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання;
  • приведення нормативно-правових актів щодо надання державної допомоги суб'єктам господарювання, визнаної відповідно до рішення Комітету недопустимою, у відповідність із Законом України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання»;
  • проведення заходів з моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання; організаційно-технічне забезпечення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання.

А також — заходи зі стимулювання надавачів державної допомоги виконувати вимоги законодавства у сфері державної допомоги. Нагадаємо, відповідно до статті 267 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у грудні 2022 року закінчується перехідний період підготовки національного законодавства до вимог правової системи Європейського Союзу.

Відтак нагальною є необхідність усунення прогалин, що наразі залишаються у питаннях практичного застосування європейських норм та правил надання, моніторингу й контролю державної допомоги в Україні.

agravery.com

Детальніше
Трендом глобального молочного ринку залишаються високі ціни
20-груд-2021

Експерти прогнозують зростання світового молочного ринку. Якщо поточний темп зростання збережеться, то 2025 року у світі буде продано молочної продукції на 956 млрд. доларів. 

Цього року цей показник становитиме близько 722 млрд. доларів, що на 7% більше у порівнянні з 2020. При цьому світове виробництво молока зросте лише на 1−2%. Тобто, поки що ринок зростає більше за рахунок цін.

Слід також відзначити глобалізацію у сегменті виробництва молокопродуктів. 20 найбільших компаній переробляють близько чверті всього молока (212 млн тонн у 2020 році). Найскромніша компанія в ТОП-20, Sodiaal, переробляє молока більше, ніж вся Україна — 4.5 млн. т. А лідируючі компанії — Dairy Farmers of America, Lactalis, Fonterra — минулого року закупили для переробки по 28.6, 21.7 і 18.7 млн. т молока відповідно.

В Україні ж лише пара найбільших компаній спроможні переробити за рік приблизно 350 тис. т молока. Такий контраст виходить на тлі лідерів глобального молочного ринку.

Тягатися зі світовими лідерами українським молочникам поки що не доводиться. Та загалом треба готуватися до суттєвого перегляду молочних балансів у країні. Зменшуючи виробництво молока, ми швидко рухаємося до переходу в категорію великих європейських країн імпортерів. Ми б'ємо нові рекорди із зовнішніх закупівель сиру і не припиняємо збільшувати імпорт свіжих молокопродуктів. Тобто, суттєве подорожчання молочних продуктів у світі не убезпечило Україну від подальшого збільшення імпорту.

infagro.com.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок