Інвестиції в АПК зросли на 65%

Україна є однією з найбільш привабливих країн для вивчення потенційних інвестицій серед керуючих фондами, що інвестують в країни регіону EMEA (країни Європи, Близького Сходу і Африки).

Про це повідомляє agravery.com з посиланням на «БізнесЦензор».

«32% опитаних інвесторів розглядають Україну як першу країну для поїздки з метою вивчення потенційних угод, 26% мають намір спершу відвідати Румунію, 25% — Нігерію і 24% — Кенію», — повідомляє Institutional Investor.

Згідно з опитуванням, яке провело видання найбільший інтерес до України виявляють інвестори з Росії та країн СНД.

У повідомленні також вказується, що найбільш привабливим інвестиційним напрямком в Україні є сільськогосподарський сектор.

«Українські агрокомпанії показали, що вони можуть впоратися з економічними викликами і політичними ризиками», — цитується керуючий інвестиційним портфелем Union Investment Сергій Дергачов.

Так, дослідницький підрозділ Institutional Investor опитав 214 керуючих фондами в 154 компаніях щодо того, яка країна значиться першою в їхньому списку для відвідування в найближчі 12 місяців для вивчення потенційних інвестицій.

pigua.info

Україна посідає третє місце у рейтингу експортерів курятини до ЄС.

Про це свідчить статистична звітність ЄС.

Так, у січні-серпні 2021 року Україна експортувала 61,2 тис. т курятини до ЄС та посіла у рейтингу найбільших постачальників м'яса птиці до Євросоюзу 3-е місце.

За рік експорт української курятини до ЄС "просів" на 12%.

Трохи більше України поставив країнам ЄС Таїланд – 94,5 тис. т, посівши друге місце у рейтингу. За рік експорт таїландської курятини до ЄС впав на 2%.

Перше місце посідає Бразилія, яка за 8 місяців 2021 року експортувала 150,7 тис. т м'яса птиці відповідно.

Зростання експорту бразильської курятини до ЄС склало 1,2%.

ptichki.net

За останні шість місяців для українських експортерів відкрито 8 нових ринків та перепогоджено 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, розповідаючи про результати роботи за півроку, йдеться на сайті відомства.

«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», — зазначила Владислава Магалецька.

За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану відкриті для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія — для українського тваринного білка, ОАЕ — для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів — комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).

Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.

Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.

Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн — країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В'єтнам, ПАР та Індонезія.

Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.