Інфрачервоні камери допомагають покращити роботу ферм

У період з 19 по 25 січня 2019-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 96 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Росії виявили нові осередки ящура в Приморському краї (2).

У Болгарії у тварин вперше виявили ​​інфекційну анемію коней (1 осередок), а в Сінгапурі артрит/енцефаліт кіз (1 осередок). Спалахи ящуру виявили в Тунісі (5 вогнищ). Повідомили про виявлення нових вогнищ африканської чуми свиней на території Монголії (4) і в Китайській Народній Республіці (2), а також в Бельгії (26), Болгарії (1), Латвії (14), Румунії (28). Нові випадки захворювання диких кабанів на класичну чуму свиней зареєстрували в Японії (8 осередків). Катаральну лихоманку овець продовжують реєструвати в Німеччині (10) і Греції (2).

Про захворювання птахів високопатогенним грипом повідомили ветеринарні служби Данії (1), Індії (6), Ірану (1), Нігерії (1), і Тайваню (2). Осередок низькопатогенного грипу птахів зареєстрували в Домініканській Республіці.

У Сінгапурі відзначили захворювання тварин міаз Старого Світу (15). Вогнища грипу коней виявили у тварин в Нігерії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Відтепер фермери можуть приймати участь у визначені розміру плати за доставку води для зрошення. Раніше на цей тариф могли впливати лише державні установи та організації, які утримують меліоративні об’єкти.

Така можливість стала реальною завдяки підписаному 6 травня президентом закону «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Над цим законом працювали більше двох років експерти ВАР та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку — АГРО.

Згідно його положень, аграрії можуть створити об'єднання водокористувачів, взяти на себе виконання функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня). Що дає змогу встановлювати для групи об'єднання свій власний тариф, який встановлюватиметься шляхом голосування членів ОВК. Також закон надає можливість залучати інвестиції у меліоративні системи, для їх оновлення та модернізації, що також слугуватиме економічному використанню води.

Головні завдання, на вирішення яких спрямований цей Закон, є:

• створення правової бази для створення та діяльності організацій водокористувачів, як окремої організаційно-правової форми об'єднання аграріїв, що використовують воду для меліорації (далі — ОВК);
• передача ОВК функцій управління частиною об'єктів меліоративної інфраструктури (інфраструктурою нижчого рівня);
• створення правових механізмів для внесення інвестицій в існуючу меліоративну інфраструктуру та будівництва нової меліоративної інфраструктури (як в рамках ОВК, та і не в рамках ОВК).

«Наголошую, що закон про ОВК ні в якому разі не позбавить малих агровиробників доступу до води. Магістральні канали є каналами державного значення, а тому згідно з положеннями закону не можуть бути передані будь-кому та залишаються у державній власності. Те ж саме стосується і міжгосподарської інфраструктури, яку передадуть у власність не агровиробникам, а організаціям водокористувачів, членами яких можуть бути усі зацікавлені землевласники/ землекористувачі, в межах території̈ ОВК, незалежно від розмірів ділянок. Також ОВК не може розпоряджатися отриманими об'єктами, а лише їх експлуатує, та у разі її припинення, зобов'язана їх повернути у державну власність», — експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький коментує прийняття нового закону.

Довідково: Україна має близько 40,5[1] млн. га земель, придатних для ведення сільського господарства, з них 2,2 млн. га формально віднесено до зрошуваних (з урахуванням окупованих територій). Натомість, за даними Офісу Підтримки Реформ при Міністерстві аграрної політики та продовольства України постійного зрошення в Україні потребувало 18,7 млн. га орних земель, періодичного — 4,8 млн. га. Враховуючи зміни клімату площа сухої та дуже сухої ріллі, що потребуватиме зрошення, у подальшому буде лише збільшуватись.

agravery.com

Близько 150 млн грн компенсації зможе отримати аграрій, який побудував цього року новий комплекс для тварин. Про це повідомив в. о. міністра агропромисловості Максим Мартинюк.

За його словами, в цілому на будівництво і реконструкцію комплексів для тварин в цьому році направлено 2,5 млрд грн.

«Передбачається дві форми компенсації: або 30% від вартості об’єкта, якщо будівництво здійснюється за власні кошти підприємства, або 25%, якщо будівництво здійснюється за рахунок залучених кредитних ресурсів. І ці 25% дають нам можливість забезпечити вартість кредитних ресурсів за ефективною ставкою в районі 3% річних, що десь на рівні європейських норм», — зазначив Мартинюк.

Він додав, що в постанові про розподіл цієї держпідтримки можуть бути встановлені обмеження. Кожне підприємство, що побудувало новий об’єкт для утримання тварин, отримає компенсацію в розмірі 150 млн грн.

«Насправді в постанові про порядок використання коштів обмеження є, обмеження ці в 500 млн грн — вартість одного проекту. Відповідно, 30% від 500 млн грн — це приблизно 150, там, плюс мінус млн грн компенса

ції, яку підприємство може отримати за один реалізований проект», — повідомив Максим Мартинюк.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

У Європейській бізнес асоціації заявили, що в українському законодавстві утворилась так звана «виделка» — бізнес не може одночасно виконувати дві різні вимоги щодо маркування засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів і лікарських засобів.

Про це йдеться у заяві ЄБА.

«З 1 січня 2021 року вступає в дію обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг.

Однак, для деяких галузей економіки, зокрема, засобів захисту рослин, ветеринарних препаратів, лікарських засобів тощо, де питання внесення змін до маркування продукції суворо регулюється державою, введення в дію даної системи має бути поступовим.

Так, наприклад, процес внесення змін до етикетки для засобів захисту рослин на практиці займає до 6 місяців, що з урахуванням сезонності агрохімічного бізнесу може призвести до фактичної втрати ринку. Адже компанії абсолютно не встигнуть перелаштувати процеси — залишилось майже три місяці", — наголошують представники бізнесу.

«Після введення в дію Наказу Мінекономрозвитку № 914 в законодавстві утворилася так звана „виделка“: наказом Міндовкілля № 490 від 2006 року встановлено, що одиниці вимірювання мають зазначатися на етикетці виключно українською мовою, тоді як наказ Мінекономрозвитку вимагає дублювання латинським алфавітом. Відповідно, бізнес не може виконати обидві вимоги одночасно», — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що станом на сьогодні в Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів міститься більше 3 тисяч найменувань продуктів, а ресурси новоствореного Міндовкілля суттєво обмежені.

«І якщо весь агрохімічний ринок одночасно звернеться до нього з заявами на внесення змін до етикетки, як це вимагається зараз, наступні 6−12 місяців процес державної реєстрації ЗЗР та добрив буде заблоковано. Така неузгодженість у роботі урядових установ може стати причиною дефіциту продукції з 1 січня 2021 року», — заявив керівник Агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації.Віктор Погорілий.

У ЄБА закликали прем'єра втрутитись у «вирішення цієї ситуації, аби інноваційні ЗЗР, ветеринарні препарати та лікарські засоби не зникли із ринку України».

«Так, в даному контексті варто врегулювати визначення, як-то „введення в обіг“ та дозволити вище зазначеним категоріям бізнесу в плановому порядку подавати нові етикетки (а не з обмеженням до 1 січня 2021 року), аби мінімізувати ризик припинення постачання та обігу продукції, а головне — убезпечити від припинення лікування пацієнтів. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто», — йдеться у заяві.

milkua.info