Інфіковані АЧС свині у Одеській області могли бути занесені течією Дунаю з Румунії

Українські виробники, що займаються виготовленням сиру фета, придумали для нього нову назву.

Про це повідомила Наталія Якименко, заступник голови громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», передає AgroPortal.

«В Україні є давнє слово, яке рідко використовується, — набіл. Тому виробники пропонують продавати фету як набіл розсільний», — розповідає Наталія Якименко.

Зазначимо, що необхідність пошуку нової назви для продукту виникла у зв'язку з імплементацією Угоди про асоціацію з Європейським союзом.

«Фета захищена в ЄС як географічне зазначення, тому з 2023 року вітчизняні компанії не матимуть права так називати свій продукт. Для ребрендингу фети доведеться запустити потужну маркетингову програму, щоб донести інформацію до споживачів», — додає експерт.

2 вересня на черговому засіданні Уряд удосконалив процедури надання держпідтримки АПК та розширив коло її отримувачів, прийнявши відповідні зміни до порядків програм.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, прийнято:

надати можливість суб'єктам агропромислового комплексу отримувати здешевлення кредитів у декількох банків;

надати можливість підприємствам, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції, скористатися програмою здешевлення кредитів;

відмовитись від нормативів при наданні фінансової підтримки шляхом часткового відшкодування вартості побудованих і реконструйованих об'єктів із зберігання та переробки плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю.

«Сьогоднішнє рішення Уряду спрощує алгоритми деяких програм держпідтримки АПК і тим самим відкриває нові можливості. Так, аграрії зможуть звертатися щодо здешевлення кредитів у декілька банків. Важливо, що така опція відтепер буде і у тих підприємств, які займаються переробкою. Всі ці зміни направлені на те, щоб малий та середній бізнес отримав ще більший доступ до фінансових ресурсів і щоб у нас розвивалась переробна галузь», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Згідно з останнім звітом Rabobank, наразі галузь птахівництва переживає історичні зміни на різних рівнях. Ринки по-різному реагували на перебої, спричинені коронакризою. Старший аналітик ринку м’яса в Rabobank Нан-Дірк Малдер вважає, що наслідки пандемії COVID-19 будуть по-різному відчутними протягом трьох етапів:

Етап 1. Порушення (2020 рік): Значні перебої на ринках, у продажах та ланцюгах поставок, з більшими, ніж будь-коли в історії, різницею в результативності між компаніями.

Етап 2. Шлях до відновлення (2021): Наслідки пандемії у першому кварталі призведуть до подальшого впливу на канали збуту, зі стрибком роздрібного та Інтернет-попиту, а також низьким попитом на продовольчі послуги. Умови на ринку поступово почнуть відновлюватися, оскільки COVID-19 стане дещо більш контрольованим у другій половині 2021 року та в 2022 році, коли вакцини набудуть більш широкого застосування. Все це відбудеться в умовах високих і нестабільних витрат на корми. Ключовими завданнями для інвесторів на етапі 2 будуть позиціонування ринку, контроль витрат, закупівлі, та управління постачаннями.

Етап 3. Наслідки (2022): Повернення інвестиційних можливостей для глобальної промисловості в умовах після коронакризи. Попит на птицю буде характеризуватися значним і постійним зростанням, незважаючи на відновлення ринку свинини після АЧС та зростання ринку альтернативних білків. Ланцюги постачань стануть технологічнішими, розумнішими та стійкішими. Зростатиме популярність м’яса місцевого виробництва.

Meat-Inform

Кабінет Міністрів України на своєму засіданні 14 лютого 2018 прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів».

Як наголошується, документ розроблений з метою оптимізації переліку захворювань, профілактики, діагностики та ліквідації яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також з метою підвищення ефективності і своєчасності здійснення обов'язкових планових протиепізоотичних заходів, спрямованих на забезпечення контрольованої епізоотичної ситуації в Україні.

«Зокрема, рішенням уряду в згаданий вище перелік додано захворювання нодулярний дерматит. З огляду на ризики занесення нодулярного дерматиту на територію України, прийняття постанови дозволить оперативно здійснювати заходи з профілактики цього захворювання та недопущення його поширення», — йдеться в повідомленні відомства.

Загалом, прийняття постанови сприятиме ефективному виконанню Держпродспоживслужбою покладених на неї повноважень і забезпечення епізоотичного благополуччя, відзначають у відомстві.

Для довідки: в державному бюджеті на 2018 року на проведення протиепізоотичних заходів передбачено 687 млн ​​грн.

consumer