Індекс УМІ у 2019 році був найвищим за останні 8 років ― Ярмак

14-січ-2020

Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року.

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Для тих виробників молока, хто не позбувся корів, цей рік був найкращим з точки зору прибутків, як мінімум за останні 8 років (за довший період не маємо інформації). Індекс умовної прибутковості молока (УМІ) підскочив відразу на 27% порівняно до 2018 року і сягнув рівня 2013 року, це ще були часи, коли суттєві кошти вкладалися в нові сучасні ферми», — зазначає Андрій Ярмак.

Він зауважує, що у ситуації що склалася, Україна, фактично, перестає бути значущим експортером молочної продукції. Більше того, є загроза того, що імпорт буде перевищувати експорт вже в 2020 році, особливо, якщо курсові тенденції будуть збережені.

«Розмови про ринок землі призвели до заморожування інвестиційних планів більшості виробників молока на невизначений час в 2019 році. Більше того, холдинги та неефективні власники корів, почали їх масово позбуватися, аби зібрати кошти на викуп земельних ресурсів, — розповідає фахівець. — Інша причина — це падіння прибутковості виробництва зернових. Адже раніше за рахунок прибутковості зерна фінансувалась нефективність тваринництва багатьох підприємств, а корів тримали лише щоб люди, що здають в оренду паї, були до них лояльними. З запуском ринку землі про це вже можна буде особливо не турбуватися, тому, фактично, процес вирізання пішов».

«Чи є в цьому позитив? Звичайно є — адже з такої кризи галузь вийде оновленою — залишаться лише ті, хто дійсно інвестував в розвиток сучасного виробництва якісного молока. Зросте якість молока та молокопродуктів. Аналогічно з переробниками — на ринку будуть лишатися найефективніші. Якщо ще й інвестклімат поліпшиться, то взагалі можна очікувати, що, на фоні зниження прибутковості рослинництва, в тваринництво почнуть надходити нові, досить якісні кошти. Але це „якщо“ дуже рідко у нас вистрілює, нажаль», — прогнозує Андрій Ярмак.

milkua.info

Більше новин
В Естонії відкрилося перше виробництво біометана з гною молочних корів
13-лист-2018

З початку наступного року мережа заправок Alexela почне продавати 100-відсотковий біометан, вироблений в Естонії.

В Естонії довгі роки намагалися запустити власне виробництво біометана, і ось, цієї осені в Вільяндімаа, нарешті, була відкрита станція з виробництва біометана. Її побудувала фірма під назвою Biometaan.

За словами виконавчого директора фірми Biometaan Ахто Оя, виробництво біометана — це дороге задоволення. Будівництво обійшлося приблизно в 5 млн євро. Але певну допомогу надав Центр екологічних інвестицій KIK.

Біометан виробляється з усього, що можна ферментувати. «Ми робимо біометан з гною, силосу, з твердого і рідкого гною. Цей гній надходить з ферми, де 1500 молочних корів», — пояснив він.

etvpluss

Детальніше
Ранні зернові вже зібрано з 70% запланованих площ
28-лип-2017

Станом на 28 липня зібрано 24,3 млн тонн зерна ранніх зернових та зернобобових культур з 6,8 млн га, що складає 70% від прогнозних до збирання 9,7 млн га, при середній врожайності 35,8 ц/га.

Вже зібрано:

-  пшениця - 17,0 млн тонн з 4,4 млн га (70% від 6,4 млн га) при середній урожайності 38,3 ц/га;

-  ячмінь - 6,2 млн тонн з 1,9 млн га (76% від 2,5 млн га) при середній урожайності 32,3 ц/га;

-  жито - 69 тис. тонн з 26,0 тис. га (16% від 169 тис. га) при урожайності 26,1 ц/га;

-  овес - 36,0 тис. тонн з 14 тис. га (7% від 193 тис. га) при урожайності 25,3 ц/га;

-  горох - 929 тис. тонн з 363 тис. га (90% від 405 тис. га), при середній урожайності 25,6 ц/га.

Крім того, намолочено 1,7 млн тонн ріпаку з 650 тис. га (83% від 785 тис. га) при врожайності 26,5 ц/га.

Найвища урожайність ранніх зернових та зернобобових культур - у господарствах Хмельницької (54,1 ц/га), Івано-Франківської (51,8 ц/га), Львівської (51,6 ц/га), Чернівецької (48,5 ц/га) та Тернопільської (47,5 ц/га) областей.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
Навколо світу з Ольгою Трофімцевою: успіхи та спроби знайти ринки для продукції АПК
06-лип-2018

Розширення географії українського експорту продукції АПК значною мірою здобуток заступника Міністра агрополітики Ольги Трофімцевої, яка чи не щотижня відвідує якусь країну, де веде перемовини про ринки збуту, розширення галузевої кооперації та спільні проекти. А кожен, хто приятелює із Ольгою в фейсбуці, напевне бачив протягом двох днів статуси в двох різних, часто віддалених одна від іншої країнах. І знає її хештеги #вжиквжик та #сондляслабаків.

*Ми не беремо на себе відповідальність за повноту картини, оскільки за цей період Ольга Трофімцева брала участь у понад 50 міжнародних виставково-ярмаркових заходах, конференціях та форумах. Організувала та провела понад 250 переговорів з керівниками профільних міністерств іноземних країн, представниками дипломатичних місій, іноземних делегацій та представниками ділових кіл.

Аграрний сектор України представлений як пріоритетний напрям співпраці в роботі практично кожної з 65-ти Міжурядових комісій з двостороннього співробітництва. Ольга Трофімцева активно долучається до цієї роботи, більше того за дорученням Уряду очолює Українські частини Комісій з Ліванською Республікою та Австрією.

 

Робочі органи з питань сільського господарства вже створені з такими країнами: КНР, Німеччина, Грузія, Білорусь, Туреччина, Франція, Угорщина, Нідерланди, Бразилія та Польща.

Плануються з: Грецією, Іспанією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Індія, Ліван, Іран, Кенія.

ЄС загалом: розширення безмитних квот на експорт

agravery

Детальніше
Україна перегляне Угоду про вільну торгівлю з Грузією
17-січ-2019

16 січня Уряд уповноважив першого віце-прем'єр-міністра Степана Кубіва підписати Протокол між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року.

Зміни до Угоди дозволять Україні та Грузії використовувати ідентичні правила походження товарів у двосторонній торгівлі та застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед), зокрема ефект діагональної кумуляції. Як відомо, з 1 січня 2019 року Україна почала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед в торгівлі з ЄС.

«Зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією дозволять створити нам перший діючий трикутник діагональної кумуляції ЄС-Україна-Грузія, — зазначив Степан Кубів. — На практиці це означає, що українські виробники зможуть імпортувати сировину та комплектуючі з Грузії, переробляти їх в Україні та експортувати, наприклад, до Німеччини з українськими сертифікати походження з нульовою або пільговою ставкою мита. Пан-Євро-Мед — один з інструментів для зміни акцентів міжнародної торгівлі з експорту переважно сировини на експорт більш високотехнологічної продукції з доданою вартістю, яка формується в Україні».

Степан Кубів додав, що застосування положень Пан-Євро-Мед до українсько-грузинської торгівлі створить більш сприятливі умови для українських експортерів, зокрема, наприклад, виробників соків та сокових концентратів.

kmu

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок