Індекс продовольчих цін ФАО продовжує зростати: річне зростання склало 7%

Делегація Центру з питань безпеки харчових продуктів - компетентного органу Спеціального адміністративного округу Гонконг - з 24 по 28 липня проінспектує в Україні систему державного контролю за виробництвом харчових продуктів, зокрема, м'яса птиці, продуктів з нього, яєць і яєчної продукції.

Згідно з повідомленням Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, в ході перебування в Україні представники Гонконгу ознайомляться з роботою центрального та територіальних органів відомства, процедурою держконтролю на бойнях, фермах і пакувальних центрах, а також з роботою лабораторної мережі.

У планах делегації - відвідати Черкаську, Вінницьку і Київську області.

www.poultryukraine.com за матеріалами- All Retail

13 січня відбулася зустріч представників Директорату безпечності харчових продуктів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Держпродспоживслужби, народних депутатів та галузевих асоціацій, на якій було презентовано пріоритетні напрями роботи на 2020 рік у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини, здоров’я та благополуччя тварин.

Так, робота фахівців Мінекономіки відбуватиметься за такими напрямами:

боротьба з фальсифікацією харчових продуктів;

безпечність харчування дітей у закладах освіти;

забезпечення гігієнічних вимог;

впровадження процесу аналізу ризиків;

поводження з неякісною та небезпечною продукцією тваринного походження;

врегулювання проблемних питань у сфері ветеринарної медицини;

врегулювання проблемних питань щодо здоров’я та благополуччя тварин;

попередження розвитку протимікробної резистентності.

Також у поточному році заплановано підготувати низку законопроєктів, проєктів постанов КМУ та проєктів наказів Мінекономіки за вказаними напрямами.

Крім того, представниками Держпродспоживслужби було проінформовано присутніх про нові вимоги щодо імпорту (наказ №553) та визнання еквівалентності системи контролю ЄС (наказ № 118).

me.gov.ua

«Виробництво молока на фермі – це складний процес, подальша експлуатація сировини впливає на статус молочно-товарної ферми (МТФ). В яких випадках вона вважається первинним виробником», — пояснив Юрій Оглашенний, експерт з безпечності харчових продуктів, під час онлайн-вебінару «Виконання вимог харчового законодавства з безпечності продукції на первинному виробництві».

«Якщо молочно-товарна ферма (МТФ) тримає тварин, здійснює доїння молока, охолоджує і транспортує його до переробного підприємства, то це є первинне виробництво. Якщо ж МТФ надає послуги із зберігання молока, яке надійшло від іншого оператора ринку, і таким чинок виконує функцію зберігання, то така ферма відносно цього молока не є первинним виробником», — розповідає експерт з безпечності харчових продуктів.

Слід зауважити, якщо МТФ паралельно запускає інші процеси, окрім власного виробництва молока, зокрема, переробку молока, пастеризацію чи виготовлення сиру, то така ферма не є первинним виробником, оскільки вона займається переробкою і змінює структуру продукту.

Експерт додає, що центри збирання, зберігання і охолодження молока також не є первинними виробниками. Як правило, такі організації приймають молоко від різних операторів ринку і до них повинні застосовуватися деякі процедури, засновані на принципах HACCP.

Чому так важливо розумітися на визначенні первинне і непервинне виробництво? Як пояснює Юрій Оглашенний:

Для первинних виробників не є обов’язковим впровадження процедур, заснованих на принципах системи HACCP (закон цього не вимагає).

Первинним виробникам достатньо виконати гігієнічні вимоги, а принципи HACCP застосовувати лише з власного бажання або за вимогою клієнтів. Процедури HACCP є достатньо гнучкі, щоб їх застосувати і до відносно простих процесів, які здійснюються на етапі первинного виробництва.

Всі оператори ринку первинного виробництва повинні реєструвати свої потужності, але для них не є обов’язковим і не вимагається надання експлуатаційного дозволу.

«Оператор ринку, що не належить до первинних виробників, повинен впровадити процедури, засновані на принципах HACCP. Це ті виробники, що працюють з необробленою продукцією тваринного походження, переробляють її, зберігають в умовах, коли температура має бути нижче 10 градусів, і їм потрібен експлуатаційний дозвіл», — розповідає експерт.

MilkUa.Info

Аудитори Головного управління Держпродспоживслужби в Києві  щоп’ятниці проводять на офіційній сторінці відомства у мережі facebook онлайн-школу щодо впровадження системи НАССР.

«HACCP покликана зробити харчову продукцію безпечною для споживача, таку ж саму мету ставимо перед собою і ми. Саме тому запровадили безкоштовну онлайн-школу, в рамках якої наші фахівці відповідатимуть на практичні запитання слухачів», — зауважив керівник ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Олег Рубан.

Перший блок школи HACCP відбувся 3 липня. Провели його заступники начальника Управління безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Роман Матвійчук та Юрій Миркєєв.

«Школа викликала неабиякий інтерес, до нас доєдналися слухачі з усіх куточків України, тому будемо продовжувати почате. Нині запит від аудиторії зробити акцент на необхідній документації, нюансах, на які звертають увагу аудитори», — зазначив Роман Матвійчук.

Школа HACCP стане в нагоді підприємцям, технологам, а також людям, задіяним в організації процесів виробництва і контролю продуктів харчування.

«Якщо аудитор і організатор виробництва розмовляють однією мовою, у виграші усі, і в першу чергу — споживач, оскільки отримує безпечний продукт. Під час школи ми поговоримо про переваги системи, перелік документів, процедури впроваджены на виробництві, і ресурси, необхідні для роботи системи», — зауважив Юрій Миркєєв.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві запрошує переглянути відео онлайн-школи в прямому ефірі щоп’ятниці на офіційній сторінці відомства у мережі facebook. Усі відео доступні до перегляду і після прямої трансляції.

Моніторингові візити дотримання профілактичних і протиепідемічних заходів суб'єктами, які здійснюють господарську діяльність у Києві, свідчать, що система HACCP не впроваджена на кожному другому об'єкті. Хоч цього вимагає закон.

Нагадаємо, HACCP — система аналізу ризиків, що опирається на критичні контрольні точки. Завдяки її впровадженню, як власник підприємства, так і контролер отримує інструмент прозорої ідентифікації, оцінки і управління небезпечними чинниками, які можуть вплинути на харчову продукцію.

Офіційний сайт Держпродспоживслужби