Імпорт свинини в Україну б'є рекорди

Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства — Торговельний представник України Тарас Качка зустрівся з українськими експортерами та представниками громадськості в рамках публічного обговорення концепції державної політики у сфері розвитку експорту.

Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Сертифікація, дозволи, ліцензії та інші методи нетарифного регулювання, які застосовують іноземні держави по відношенню до українських товарів, створюють суттєві перешкоди для кількісного та якісного зростання українського експорту. Окремим навантаженням на експортерів лягає недосконалість внутрішніх процедур з підготовки до вивозу на ринки з вищим за український рівень капіталізації. В той же час внутрішні виробники відчувають чималу конкуренцію з боку імпортованої продукції. З огляду на те, що 48% вітчизняного ВВП формуються за рахунок експорту, проблема загострюється, особливо для ключових на сьогодні галузей економіки, зокрема для металургії, промисловості, аграрного сектору та сфери транспорту. Учасники висловили свої думки щодо можливих напрямків спрощення взаємодії з іноземними покупцями української продукції, як-то: доцільність встановлення дзеркальних обмежень для російських товарів, вихід на азіатські ринки, доцільність систематичного діалогу з бізнесом для кращого розуміння поточних потреб українських експортерів.

«Відвертий, а не формальний діалог з бізнесом покращує розуміння актуальної галузевої проблематики, яке дозволить краще планувати діяльність та проводити ще більш цілеспрямоване лобіювання потреб українських експортерів в процесі міжнародних перемовин. Ми працюємо над зменшенням перепон для наших виробників, які задіяні на зовнішніх ринках. Становлення наших експортерів в якості їх потужних учасників дозволить нам формувати торговельну повістку та претендувати на ще вигідніші умови, тоді як зараз ми працюємо за вже оформленими домовленостями», — зазначив Тарас Качка.

Концепція державної політики по досягненню цілі 7.6 «Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг», передбачає подолання стримуючих факторів за рахунок 4-х напрямів розвитку експортної державній політиці:

Підвищення ефективності та якості торговельної політики за рахунок забезпечення належного представництва українських компаній на ключових міжнародних виставково — ярмаркових заходах, графік яких на 100 відсотків відповідає потребам самого бізнесу, та забезпечення участі в діяльності міжнародних організацій для просування національних економічних інтересів.

Розвиток національних контрольних процедур (технічне регулювання, санітарія і фітосанітарія тощо) у спосіб, який дозволить визнавати еквівалентність на ринках у фокусі та забезпечення визнання такої еквівалентності, зокрема укладання угод та домовленостей про взаємне визнання еквівалентності з усіма можливими торговельними партнерами.

Зменшення на 10% фактичного мита, яке стягується з української продукції на зовнішніх ринках, проведення переговорів про зменшення рівня тарифів, які накладаються на українську продукцію, укладення преференційних угод та угод про вільну торгівлю з ключовими торговими партнерами, участь у багатосторонніх переговорах у рамках СОТ.

Зменшення вартості фінансів та інструментів експорту товарів та послуг українських компаній за рахунок забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства та здійснення комплексу заходів, спрямованих на зменшення ризиків при оцінці операцій з українськими компаніями.

В процесі реалізації політики очікується збільшення експорту у 2 рази протягом 5 років, зменшення рівня мит, які застосовуються на 20 ринках до яких експортуються топ-100 українських товарів, скорочення оформлення експортних операцій з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році, у тому числі зняття нетарифних бар'єрів.

У період з 20 до 26 січня 2018-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 88 осередків особливо небезпечних хвороб.

У Росії за минулий період зафіксували два спалахи африканської чуми свиней в Білгородській області (1) і Краснодарському краї (1).

На території раніше благополучних країн відзначені наступні захворювання:

міаз Старого Світу в Сінгапурі (1);

сап в Індонезії (1).

Африканську чуму свиней зареєстрували у Польщі (47), Україні (5), в Чеській Республіці (7) і в Замбії (3).

Ветеринарні служби 6 країн повідомили про вогнища високопатогенного грипу птахів: Афганістан (2), Великобританія (1), Нідерланди (3), Тайвань (6), ПАР (6), Японія (1)

Вогнища чуми дрібних жуйних були виявлені на території Бурунді (2).

За минулий період також зареєстрували збільшення захворюваності на грип коней в Чилі і низькопатогенний грип птахів у Франції (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Система дотацій, за якої в Мінагрополітики запропонували господарствам населення отримувати гроші на кожну вирощену голову молодняка ВРХ, не стримала спаду в тваринницькій галузі.

Про це можна зробити висновки з інформації, опублікованої Державною службою статистики України.

Так, станом на 1 грудня 2018 р., в Україні нараховується 3 млн 653 тис. голів ВРХ. Падіння чисельності за рік склало 153 тис. голів, або понад 4%. Для порівняння, в Київській області утримується 130 тис. голів худоби, Дніпропетровській —145 тис., Волинській — 138 тис., а в Кіровоградській узагалі — 98 тис. Тобто за рік в Україні зникло більше корів, ніж є зараз в багатьох областях держави.

Ріст кількості худоби зафіксовано тільки у чотирьох областях: Житомирській, Київській, Луганській та Закарпатській. Найбільше ж худоби вирізали на Миколаївщині — тут поголів'я зменшилось за рік на 32%! При цьому окремо в господарствах населення падіння виявилось ще більшим — 35,5%. Суми дотацій, отримані господарствами України, не здатні вирішити ситуацію та стримати падіння.

Зокрема Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької області нещодавно похвалився досягненнями в реалізації програми дотацій на вирощування молодняка ВРХ. На Хмельниччині, де третє за кількістю поголів'я худоби в Україні, її кількість теж іде на спад. За рік в області видано 18,2 млн грн дотацій у межах зазначеної програми. Ці кошти отримали 9 330 заявників для вирощування 16 тис. голів молодняка. Загалом же в господарствах населення області утримується 166 тис. голів худоби, тобто лише 9,6% від цієї кількості — молодняк, на вирощування якого було отримано гроші.

milkua.info

Україна має великі можливості для розвитку галузі тваринництва, продукція може конкурувати на світовому ринку, але сектор в останні роки знаходиться у кризовому стані. На це вплинули І закриття російського ринку збуту і збільшення комунальних тарифів, витрат на виробництво і економічна криза.

З 2015 року поголів'я великої рогатої худоби скоротилось на 10,8% і склало 2 млн 17 тис. голів. Висока вартість утримання корів та скорочення споживання молока поставило тваринницькі господарства в умови, коли вигідніше забивати поголів'я і продавати м'ясо, ніж продовжувати розведення худоби. Також через високу вартість утримання за цей самий період скоротилася і кількість кролів в Україні на 8%, до 4 тисяч. І тільки вирощування кіз та овець, незважаючи на свою нішевість в останні роки, показували зростання (+1−2%). Спад у тваринництві відобразився і на ринку кормів. З 2015 по 2017 рр., їх виробництво впало до 29,74 млн. тонн.

Усі корми, які використовуються в сільському господарстві в Україні, можна розділити на такі види:

Соковиті корми — це корми рослинного походження, в складі яких повинно міститися значна кількість води (70−92%). Це пасовищна трава і посівні культур, кормові гарбузи і кавуни, кормові коренеплоди, бадилля.

Грубі корми — це сухі корми рослинного походження, які містять багато клітковини (25−45%). А саме: сіно, солома, полова, гілковий корм.

Концентровані корми — це корми з невеликим вмістом води (8−12%) і клітковини (3−10%) і високою поживністю (0,7−1,35 кормових одиниць на 1 кг корму). До них відносяться: зерно злакових, олійних і бобових культур, продукти їх переробки (дерть, висівки, макуха, комбікорми), а також відходи харчової промисловості.

Інші корми: замінники молока, сироватка, м'ясна і кісткове борошно, інші корми тваринного походження, кормові суміші, харчові та інші відходи.

Не дивлячись на скорочення поголів'я худоби, споживання грубих гранульованих кормів зростає. Це відбувається завдяки великому попиту з боку сільських господарств, які використовують його в якості замінника більш дорогих комбікормів. Для кожної виду тварин існують свої причини використання саме такого виду харчів. Наприклад, козам влітку можуть нашкодити певні рослини, які ростуть на пасовищах. Тож використовуючи гранули, господар впевнений в якості і користі корму. А у вівець грубі корма — взагалі основа раціону. Правильне харчування молочних корів має принципове значення і напряму впливає на їх продуктивність. Для виробництва молока необхідно багато мікро- і макро-елементів, і якщо корова не отримує їх з корму, то «віддає» з власного організму, що призводить до виснаження тварини.

Близько 3% виготовлених гранульованих кормів Україна відправляє на експорт. Одними з найбільших ринків споживання українських трав'яних гранул є Німеччина, Франція і Єгипет. Але ці ринки вже доволі насичені, тому експорту радять орієнтуватися на країни Близького Сходу. Наприклад, Саудівську Аравію, яка повністю стала залежна від імпорту необхідної продукції для сільського господарства, особливо після прийняття закону про заощадження водних ресурсів в країні.

agravery