Імпорт продукції АПК в Україну збільшився на 21%

За даними звіту Єврокомісії за перший квартал 2020 року, країни-члени Євросоюзу помітно скоротили обсяги імпорту м’яса птиці. У січні-березні в ЄС було ввезено 200,6 тис. тонн курятини, що на 18,8% менше, ніж у січні-березні 2019 року.

Україна зайняла четверте місце серед топ-експортерів м’яса птиці до ЄС. Минулого кварталу країна займала 3 місце, утім наразі до списку постачальників додалася Великобританія, яка відокремилася від Євросоюзу і стала новим конкурентом України на європейському ринку.

Наразі п’ятірка найбільших експортерів курятини до країн Євросоюзу виглядає так: Великобританія (63 тис. тонн за перший квартал 2020 року), Бразилія (57,8 тис. тонн), Таїланд (40,79 тис. тонн), Україна (23,46 тис. тонн), Чилі (7,97 тис. тонн).

У січні-березні минулого року українські виробники експортували до країн ЄС 31,53 тис. тонн м’яса птиці. Таким чином, у першому кварталі 2020 року обсяги продажів скоротились на 25,6%, порівняно з тим же періодом минулого року.

Meat-Inform

Асоціація European Milk Board, що представляє інтереси виробників молока у Євросоюзі, опублікувала результати дослідження собівартості виробництва молока в шести країнах: Німеччині, Бельгії, Данії, Франції, Люксембурзі і Нідерландах.

Дослідження проводилося BAL (Farm Economics and Rural Studies Office, Німеччина). Як повідомляється на офіційному сайті EMB, в роботі були використані офіційні статистичні дані, надані European Commission’s Farm Accountancy Data Network (FADN). Це надійне, репрезентативне та вичерпне джерело. Враховувалися також актуальні ціни на корми, насіння, добрива, електроенергію, зарплати працівників ферм.

За оцінками представника EMB, це перший аналіз, який представляє актуальні дані по ринку молока у Євросоюзі. Собівартість виробництва літра молока в 2016 році складала: Франція 0,45 євро, Бельгія 0,41 євро, Німеччина 0,50 євро, Данія 0,41 євро, Люксембург 0,44 євро та Нідерланди 0,45 євро.

Найнижча собівартість виробництва (41 євроцент) була зафіксована відразу в двох країнах: Данії і Бельгії. Найбільш високі показники, за даними дослідження, відзначалися в Німеччині — 50 центів.

milkua.info за матеріалами European Milk Board

Верховна Рада України схвалила за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб’єктами державного сектору економіки» (№7588).

Документ підтримав 251 нардеп, свідчать дані на сайті парламенту.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкта, сьогодні рівень ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності залишається незадовільним.

Зокрема, у постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій перебуває близько 3,2 млн га сільськогосподарських земель (тобто близько 7,5% від їх загальної площі), однак питома вага чистого доходу (виручки) від реалізації продукції у 2020 р. становила лише 3,3%.

Проєктом закону пропонується:

1. Надання Кабінету Міністрів України права визначати та приймати рішення про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ, організацій, яким належить право постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
2. Встановлення організаційно-правового механізму перетворення державних підприємств, у постійному користуванні яких перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею не менше 100 га, у товариства з обмеженою відповідальністю, 100% часток у статутному капіталі яких належать державі.
3. Визначення порядку переоформлення права постійного користування земельними ділянками державного підприємства, що перетворюється на юридичну особу іншої організаційно-правової форми, на право оренди строком на 50 років.
4. Запровадження передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються державними підприємствами, виключно на земельних торгах.
5. Визначення порядку переоформлення права довічного успадковуваного володіння землею, права постійного користування земельною ділянкою на право оренди землі або викуп таких земельних ділянок.

agroportal.ua

Урожай пшениці в Україні в 2021/2022 маркетинговому році за оцінками Української зернової асоціації склав 33,1 млн т, що на 31% більше аніж минулого року та є абсолютним рекордом для нашої країни. Нагадаємо, що попередній рекорд врожаю пшениці був встановлений в сезоні 2019/2020 з показником 28,2 млн т.

В умовах, що склалися з рекордним врожаєм та високими цінами на пшеницю на світовому ринку, українські аграрії можуть експортувати на зовнішні ринки в цьому сезоні 26 млн т пшениці без будь-яких ризиків для продовольчої безпеки країни. Для прикладу, в умовах попереднього рекордного врожаю, Україна експортувала трохи більше як 20,5 млн т з вирощених 28,2 млн т.

Експорт надлишків пшениці – це умова отримання українськими аграріями гарантованого високого доходу, оскільки внутрішній ринок не здатний спожити більше 8 млн т пшениці, з яких на виробництво хліба та інших борошномельних продуктів треба всього 3,5 млн т. А в цьому сезоні ми маємо ще збільшені перехідні запаси пшениці з минулого сезону – близько 4 млн т.  Отже, експорт надлишків пшениці дозволить українським аграріям отримати високий дохід за умов сприятливої кон’юнктури світового ринку.

Зараз триває обговорення щорічного меморандуму про граничні обсяги експорту пшениці між учасниками ринку та профільним міністерством. Учасники ринку та експерти переконані, що потрібно дати українським аграріям можливість продати надлишки пшениці в умовах сприятливої для нього цінової ситуації на світовому ринку. Якщо збільшити залишок пшениці для внутрішнього споживання, то це означає, що аграрій не зможе її реалізувати, бо внутрішній ринок фізично не зможе спожити цей надлишок, і українські аграрії недоотримають доходи і наступного року вирішать сіяти іншу культуру замість пшениці.

УЗА переконана, що рекордний врожай та збільшені перехідні запаси минулорічної пшениці дозволять забезпечити як внутрішнього споживача, так і підтримати репутацію України як надійного постачальника продовольства на світовому ринку.

УЗА