Яйця один з найбільш перспективних продуктів світового продовольчого ринку

Тактика виживання у бактерій спрацьовує безвідмовно.

Бактерії, які піддаються впливу агресивного середовища, наприклад, дії антибіотиків, можуть іноді виживати, використовуючи механізм, який можна назвати засипанням. 

Біологи з Університету Амстердама (UvA, Голландія) виявили невідому раніше альтернативну стратегію виживання бактерій: свого роду «режим зомбі», в стані якого бактерії переходять навмисно.

Вчені працювали з Bacillus subtilis, непатогенною бактерією, яка зустрічається в грунті і яку вчені часто використовують як модельний організм. Було виявлено, що деякі бактерії виживають протягом тривалого часу при негативному впливі, при цьому вони не були в своєму звичайному спокійному стані і, через брак поживних речовин, які не були активними.

Також вчені з'ясували, що бактерії знайшли притулок в третьому, поки невідомому для вчених, стані.

У цьому стані всі процеси всередині бактерій сповільнюються до вкрай низького рівня, але вони не зупиняються повністю. Бактерії навіть зберігають здатність ділитися. Тільки не один раз кожні 40 хвилин, а один раз кожні 4 дні; більш ніж в 100 разів повільніше, ніж зазвичай. Як тільки умови для існування бактерій покращилися, вони легко змогли утворювати нові колонії.

Якщо виявиться, що не тільки модельні бактерії, а й інші види бактерій зможуть переходити в такий стан, то це, зокрема, проливає нове світло на те, як бактерії можуть уникати антибіотиків.

phys

Вчені з Фінляндії довели, що з ростом чисельності населення на планеті збільшуються обсяги імпорту. Milknews перевів матеріал The Dairy Site. Ресурси продовольства на планеті обмежені і розподіляються нерівномірно. Збільшення площ оброблюваних земель і впровадження нових технологій не завжди допомагає вирішити проблему забезпечення їжею. Багато держав вважають за краще інше рішення - нарощувати імпорт товарів. Вчені з Фінляндії в опублікованій роботі Earth's Future показали пряму залежність між забезпеченням ресурсами, зростанням чисельності населення і обсягами імпорту сільгосптоварів. "Це питання було предметом для міжнародних розмов протягом довгого часу, однак попередні дослідники не зуміли показати чіткий зв'язок між забезпеченням продовольством і обсягами імпорту. Ми провели глобальний аналіз, приділяючи особливу увагу регіонам, де лімітований доступ до водних ресурсів обмежує можливості виробництва", - пояснює учасник дослідницької групи Мііна Поркка. Дослідження проводилося з 1961 по 2009. Вчені вивчали змодельовані дані, статистику ФАО, беручи до уваги зростаючі обсяги виробництва і використання сучасних технологій в промисловості. Аналіз показав, що в 75% регіонів з обмеженим ресурсним забезпеченням імпорт збільшувався, так як власне виробництво було неефективним. Близько 1,4 млрд людей стали залежними від імпорту, ще 460 млн людей живуть в регіонах, де навіть зростаючі зовнішні поставки не можуть закрити наявних потреб в продовольстві. Співавтор дослідження доктор Джозеф Гаул зазначив, що люди можуть бути навіть не в курсі про залежність регіону від імпорту продовольства. "Це досить очевидно - шукати продукти в іншому місці, коли внутрішнє виробництво показує неефективність. Можливо, це правильний вибір, але такий метод не повинен вважатися чимось, що само собою зрозуміло", - відзначає професор. Міжнародна продовольча система являє собою чутливу структуру: зміна цін на біржі може легко підірвати продовольчу безпеку тих держав, де залежність від імпорту встановлена ​​на високому рівні. Таким чином, найкращим рішенням у подібній ситуації можуть стати інвестиції та збільшення обсягів виробництва. Багато країн Африки та Індії мають серйозні перспективи по нарощуванню ефективного виробництва за рахунок використання кращих іригаційних систем і нутрієнтів. Учасниця дослідницької групи Мііна Поркка особливо підкреслила, що рішення проблеми залежності від імпорту не лежить тільки в збільшенні виробництва їжі. "Необхідно стежити за чисельністю населення, контролювати обсяг продовольчих відходів, споживання м'яса. Більше чверті їжі в світі йде на смітник, необхідно знизити цей показник на світовому рівні", - вважає Поркка.

Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, населення в умовах правового режиму воєнного стану.

З метою організації бронювання військовозобов’язаних підприємств, установ і організацій просимо врахувати наступну інформацію.

У преамбулі до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня
2022 року № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного часу” (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 218, від 20 травня 2022 року
№ 615) (далі – постанова) зазначено, що нормативно-правовий акт Уряду прийнято у відповідності до статей 12 та 25 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі - Закон).

Статтею 25 Закону встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Це стосується зокрема і відповідних сфер управління та галузей агропромислового сектору національної економіки щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.

Деталі у новині: minagro.gov.ua

У І кварталі 2020 року погіршилися показники діяльності практично усіх галузей економіки, за винятком сільського господарства (останнє здебільшого через вичерпання статистичного ефекту, пов’язаного зі зміщенням термінів збору врожаю попереднього кварталу).

Про це повідомляють аналітики НБУ.

Найбільший негативний вплив спостерігався у сфері транспорту та більшості секторів послуг. Валова додана вартість у сфері розміщення та громадського харчування знизилася на 8,8% р/р, інших послуг — на 13% р/р, транспорті — 8,6% р/р.

Додатковим негативним чинником для показників транспорту було скорочення транзиту газу.

Через складну ситуацію в бюджетному секторі знижувалася валова додана вартість у тих видах діяльності, що фінансуються переважно з бюджету: освіті, охороні здоров'я, державному управлінні й обороні.

Суттєво знизилася валова додана вартість у промисловості, зокрема через теплу погоду, що позначилося на показниках енергетики, а також у будівництві.

Валова додана вартість сектору фінансової та страхової діяльності знижувалася через зменшення доходів банків та зростання витрат. Натомість зростала торгівля, а також сфера інформації та телекомунікацій через збільшення попиту населення на послуги доступу до інтернету, у тому числі через перехід на дистанційну форму роботи, — йдеться у повідомленні.

milkua.info