Японський стартап отримав фінансування на розробку інноваційних датчиків для ВРХ

Держава планує закласти на компенсацію відсотків по земельній іпотеці до 500 млн грн.

Про це в ході онлайн медіа бранча «Інсайт земельної реформи. Які питання на порядку денному?» розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький.

«На першому етапі впровадження ринку землі з 1 липня 2021 року його учасниками будуть виключно фізичні особи. Відповідно, вони зможуть продавати землю і брати кредити на її купівлю — тобто користуватися земельною іпотекою», — зазначає Висоцький.

Додає, що у міністерства є напрацьована модель, яка передбачає компенсувати відсотки при покупці землі виключно в обсязі до 20 га.

«Ми підтримуємо сімейні фермерські господарства, а згідно із законодавством, їх площа повинна не перевищувати саме 20 га. Відповідно за такими кредитами буде закладена компенсація кредитної ставки», — пояснює Висоцький.

При цьому він нагадав, що загальне обмеження з придбання землі становить 100 га в одні руки.

«Ми хочемо взяти на озброєння досвід „теплих кредитів“, де користувач платить 3%, а решту компенсує держава», — додав заступник міністра.

agroportal.ua

Нещодавно за результатами щорічної Генеральної Сесії МЕБ, яка відбулася у травні 2018 року, м. Париж, Компетентний орган Кенії направив листа до Держпродспоживслужби з вимогами, які необхідно виконати в разі зацікавленості в експорті м'яса птиці із України до Кенії.

 Із зазначеними вимогами можна ознайомитися за посиланням

poultryukraine.com

Перш ніж забороняти продавати домашнє м’ясо, в Україні слід створити мережу сертифікованих забійних цехів в селах.

Про це повідомляє AgroPolit.

За даними заступника голови Всеукраїнської Аграрної Ради Дениса Марчука, станом на 1 грудня 2017 року з 3,9 млн голів великої рогатої худоби — 2,7 млн вирощено в приватних домогосподарствах; з 6,5 млн свиней — домашніх 3,1 млн; із 1,4 млн овець і кіз — 1,2 млн «селянських».

Міжнародних вимог до заборони домашнього м’яса немає. Однак Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» забороняє обіг м’яса без нанесених на частини туш позначок придатності.

Однак із квітня цього року набирає чинності інший пункт цього ж закону. «З 04 квітня 2018 року набирає чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», ― зазначає прес-служби Держпродспоживслужби України.

Статтею 34 цього Закону вводиться норма щодо зменшення обсягів забою тварин не на бійні до трьох голів свійських парнокопитних тварин або інших копитних тварин на тиждень. Іншими словами, якщо в селянина або малого фермера більше, ніж 3 кабанчики, то вже в «домашніх» умовах одночасно «колоти» їх вони не мають права. Це зазначено у п. 2 ст. 34 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

«Заборону на подвірний забій запроваджують, але при цьому Мінагрополітики не організувало підготовчої роботи для реалізації такого рішення. Для впровадження даного рішення вже мають бути побудовані сертифіковані забійні цехи, в яких буде дотримано всіх норм та правил біобезпеки», — наголошує голова асоціації тваринників України Ірина Паламар.

pigua.info

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com.

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон № 1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній „дедлайн“ ― до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», ― додала Ковальова.

Вона також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди ― заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше ― лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%).

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошниченка, сьогодні потрібно комплексно, а не точково вирішувати проблеми тваринництва.

«Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м’яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі та канадські технології). З іншого ― повна катастрофа у переробці м’яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», ― сказав Мірошниченко.

pigua.info