Група Світового Банку сприяє впровадженню індексного страхування в Україні

04-лип-2017

З 20 по 22 червня в Києві проходив семінар на тему: «Стратегічні рішення для індексного страхування в сільському господарстві». Захід проводився Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового Банку) «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії».

 

Участь у семінарі взяли представники провідних в Україні страхових компаній, які надають послуги з агрострахування. Їх підвищений інтерес до заходу був зумовлений тим, що віднедавна в нашій країні в рамках спільного пілотного проекту IFC та компанії Syngenta почало активно запроваджуватися індексне страхування. В травні 2016 року з індексним страхування познайомилися три області – Кіровоградська, Дніпропетровська та Харківська. Кількість бажаючих скористатися продуктами індексного страхування постійно зростає. Проект IFC та компанії Syngenta став настільки успішним, що його розширили ще на 6 областей – Одеську, Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Донецьку та Луганську.

Основою індексного страхування є певні визначені параметри (індекси). Серед них найбільше орієнтуються на ті, які пов’язані з певними погодними показниками та показниками середньої врожайності застрахованої культури, що збираються за тривалий період на визначеній території. За умови, якщо застрахована культура не добирає гарантованого рівня врожайності, то аграрій отримує відповідне відшкодування.

Такий підхід забезпечує прозорість у стосунках між страховиками та страхувателями, максимальну об’єктивність та простоту оцінки, а також процесів виплат збитків, понесених сільгоспвиробниками внаслідок настання страхових випадків.

На цих та інших моментах під час семінару докладно зупинявся старший спеціаліст із фінансів, провідний експерт з індексного страхування Групи Світового Банку Шадрек Мапфумо. Впродовж тринадцяти років він консультує фінансові інституції та страхові компанії в питаннях індексного страхування аграрного сектору в країнах Африки, Азії та Карибського басейну. Йдеться про регіони, де сільське господарство відіграє суттєву роль в національних економіках і водночас серйозно потерпає через різноманітні погодні ризики. В таких умовах індексне аграрне страхування набуває особливої ваги.

Шадрек Мапфумо володіє великим досвідом роботи з індексним страхуванням і добре знається на його тонкощах. Свого часу він отримав ступінь магістра в сфері актуарних досліджень Австралійського Національного університету, а також є сертифікованим фахівцем з перестрахування британського університету фінансів та страхування Чартеред.

Він не просто розповів учасникам семінару про засади індексного страхування, його особливості та механізми, але й провів із ними практичні заняття. На семінарі, зокрема, обговорювалися основні концепції в індексному страхуванні, визначення його базових понять, проблем і викликів, які постають перед галуззю тощо. Він відповідав на численні запитання учасників заходу, в тому числі й ті, які стосувалися конкретних ситуацій і моделей розв’язання складних випадків. Учасники семінару визнавали, що поради провідного експерта були особливо цінними для тих, хто лише починає працювати з індексним страхуванням.

Під час невеликої перерви Шадрек Мапфумо відповів на запитання журналіста Національного прес-клубу «Українська перспектива».

 

- В чому полягають переваги індексного страхування?

- Індексне страхування на відміну від традиційного повністю виключає суб’єктивність в оцінці збитків. Часом у традиційному страхуванні фактичний рівень збитку, якого фермер зазнає внаслідок настання страхового випадку, може залежати від особистої оцінки аварійного комісара.

При індексному страхуванні ми застосовуємо формулу. За основу для неї береться, наприклад, середня кількість опадів у визначеній місцевості впродовж певного періоду. І на цьому показнику робляться відповідні розрахунки, людський фактор тут не присутній.

 

- Якими бувають індекси?

- Я розкажу про ті, з якими ми працюємо як Світовий Банк. Скажімо, на Філіппінах ми розробили індекс тайфунів – від першого класу до п’ятого. Чим вищий клас, тим вище й обсяг виплати.

Такий підхід абсолютно виправданий, тому що тайфуни для Філіппін не рідкість. Сільгоспвиробників потрібно було убезпечити від їх наслідків.

Ми також використовуємо індекси погоди. Застосовуємо їх не лише до конкретних сільськогосподарських культур, використовуємо й до спотів. Скажімо, коли прив’язуємо той чи інший спот до певних показників температури, то можемо якось коригувати наші дії.

До речі, такий підхід може застосовуватися не лише в сільському господарстві, але й, наприклад, в індустрії дозвілля тощо.

 

- Які дані використовуються при розробці індексів – суто регіональні чи загальнонаціональні?

- Це дуже важливе питання. Якщо використовувати загальнонаціональні дані, то це приховуватиме дійсний перебіг подій на конкретній території, де відбуватиметься індексне страхування. Тому ми здебільшого використовуємо регіональні дані. Вони вирізняються точністю та об’єктивністю щодо визначеної місцевості.

 

- За який період збираються дані для розробки індексів?

- Зазвичай страховики користуються тридцятирічними періодами. Тому що саме за такий час можна зафіксувати кліматичні зміни. Це важливо для того, щоб їх можна було врахувати при здійсненні індексного страхування.

 

- Хто може бути провайдером цих даних?

- Звичайно в країнах провайдером таких даних виступає Гідрометцентр. Він має для цього відповідні ресурси – технічні та кадрові. А також володіє інформацією про особливості погоди за тривалий період, яка викликає довіру та лягає в основу розрахунків.

Також є університети, які завантажують та обробляють супутникові дані. Скажімо, у Великій Британії є університет в Редінгу, який обробляє такі дані та готовий продукт надає африканським країнам.

 

- Як обирається індекс для страхування тієї чи іншої культури?

- Треба зважати на конкретну ситуацію, на конкретний набір культур, аби вибрати необхідний індекс із низки наявних. Наприклад, є 5 різновидів маїсу, і за кожним із них слід обирати доречний індекс. Саме такий варто буде включати до договору страхування.

 

- Які обов’язки при індексному страхуванні покладаються на страховиків та перестраховиків?

- Більшість робіт, скажімо, збір даних, виїзд на поля, потому їх обробку виконує страхова компанія. Вона ж і контактує зі страхувателем.

Перестраховик перебирає на себе частину ризику. В разі потреби він сплачує заявки на виплати. Також перестраховик надає певну експертизу, ділиться своїми знаннями щодо того, як ліпше розробити страховий продукт, встановити на нього ціну.

 

- В Україні є проблеми з поверненням коштів для відшкодування збитків, який зазнають страхувателі. Як цю проблему вирішує індексне страхування?

- Ця проблема існує не лише в Україні, вона характерна для традиційного страхування також і в інших країнах. Ми вже говорили, що в такому страхуванні присутній певний рівень суб’єктивізму. А індексне страхування унеможливлює його. Саме тому індексне страхування зараз користується чималим попитом.

 

- Чи можна уточнити, де саме?

- Я відповідаю в Світовому Банку, зокрема, за роботу з африканськими країнами. Тому спершу наведу приклад із цього регіону. Індексне страхування активно використовується в Кенії, в Мозамбіку, Замбії та Руанді. Якщо ж говорити про Азію, то це Філіппіни, Шрі-Ланка, Бангладеш. Але найбільшого застосування індексне страхування набуло в Індії.

 

- Віднедавна Україна увійшла до числа країн з розвиненою аграрною галуззю. Ми стали одними з найбільших експортерів сільськогосподарської продукції. Наскільки важливим за таких умов для України є агрострахування в цілому і, зокрема, індексне страхування?

- Моя роль у Банку – допомогти країнам розбудувати спроможності, надати необхідні знання фахівцям з індексного страхування. А вже самі країни вирішуватимуть, як використовувати наданий потенціал для розвитку індексного страхування.

 

Максим НАЗАРЕНКО,

Національний прес-клуб «Українська перспектива»

Більше новин
За 5 місяців 2020 року прибутковість виробництва молока все ще перевищує показник минулого року — Андрій Ярмак
05-черв-2020

В травні 2020 року індекс умовної прибутковості виробництва молока України (УМІ) прогнозовано знизився. 

Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у мережі Facebook.

Він зауважив, що зниження є характерним для останнього місяця весни, проте інтрига лише в тому, як різко він знизиться.

«Отже, зниження в травні 2020 до квітня сягнуло 5,6% — показник близький до середнього багаторічного. Але це означає, що УМІ падав кожного місяця 2020 року, а сукупне зниження протягом 5 місяців вже склало 37,2%. При цьому, місяць тому, нагадаємо, індекс УМІ обвалився відразу на 14,7%», — зазначає він.

Як і раніше, ціни на кормові компоненти зростали, а на молоко — навпаки знижувалися.

Отже вже другий місяць поспіль УМІ був нижчий ніж в попередньому році за той же місяць. Зниження до попереднього року в травні сягало вже 13,0%. В цілому ж за 5 місяців 2020 року прибутковість виробництва молока все ще перевищувала показник 2019 року на 5,8% і була найвищою за останні шість років.

«В червні, як правило, ми також відмічаємо зниження УМІ, але воно, як правило, не таке різке, як в травні. Побачимо як буде цього року, адже, поки що, курс української валюти є відносно стабільним, а тенденції світового ринку лишається досить непередбачуваними. Дуже багато втручання з боку держави, дуже багато сплесків та різких падінь попиту, роблять прогнозування практично неможливим», —  зауважує Андрій Ярмак.

milkua.info

Детальніше
Держава та бізнес мають співпрацювати для забезпечення якості та безпечності сирого молока — В. Магалецька
26-трав-2021

Забезпечення якості та безпечності сирого молока має надважливе значення як для внутрішнього ринку, так і для розширення ринків збуту для українських виробників молочної продукції.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час ХІІІ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2021», йдеться на сайті відомства

Наразі відбувається гармонізація українського законодавства до законодавства ЄС у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (зокрема, сирого молока) та практичне впровадження норм, що мають на меті забезпечення високого рівня захисту здоров'я людей та інтересів споживачів. При цьому, за словами Голови Держпродспоживслужби, важливою є тісна співпраця держави та бізнесу.

«Для забезпечення високого рівня безпечності та якості сирого молока дуже важливо об'єднувати зусилля держави та бізнесу. Від цього виграють як українські споживачі, так і споживачі інших країн, до яких постачається продукція українського виробництва», — підкреслила Владислава Магалецька.

Прикладом взаємодії держави та бізнесу є програма контролю сирого молока, що була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській. Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока.

Нагадаємо, з початку року для українських виробників молока та молочної продукції було відкрито вже п’ять експортних ринків у таких країнах як Ліван, Лівія, Аргентина, Японія та Кувейт.

Детальніше
Фермери підпалюють поля, аби не віддавати врожай окупантам
22-лип-2022

Українські фермери підпалюють поля на тимчасово окупованих територіях, аби не віддавати врожай РФ. Рашисти крадуть не тільки зерно, вони вивозять фрукти та усю сільгосппродукцію. Про це повідомив мер Мелітополя Іван Федоров в ефірі інформаційного телемарафону, передає «ПроАгро Груп» .

«Окупанти займаються викраденням не лише зерна, але й всієї сільгосппродукції – черешні, фруктів, зелені. Сьогодні ми можемо казати, що вони вивезли на сотні мільйонів гривень продукції. Не вивезли, а вкрали у нас», – розповів він.
Федоров додав, що фермери на тимчасово окупованій території навіть підпалюють поля, щоб не віддавати врожай російським окупантам.
«Зараз вони продовжують з Бердянського порту вивантажувати наше зерно. Вони вивозять його не лише морем, також вивозять залізничним транспортом. Більш ніж 100 вагонів вже вивезено, і вони анонсують, що 150 вагонів ще буде вивезено», – сказав Федоров.

Мер Мелітополя висловив припущення, що водночас такий масштабний вивіз сільгосппродукції російськими окупантами може свідчити про те, що вони не збираються залишатися на тимчасово окупованій території.

аgravery.com

Детальніше
Фермерам надають безкоштовний доступ до супутникового моніторингу полів
29-бер-2022

Українським аграріям відкривають безкоштовний доступ до інструментів супутникового моніторингу полів та точного землеробства разом із супроводом.

Про це повідомляє компанія AgriLab.

Відзначається, що скористатися цією пропозицією може кожне українське господарство незалежно від площі, яку обробляє.  

«Рекомендації з удобрення культур та карти-завдання для посіву дозволять сільгоспвиробникам оптимізувати використання добрив, насіння, пального та отримати максимальний результат, заощадивши ресурси. А як викорстовувати якісний супутниковий моніторинг — зрозуміло і без слів», — відзначають у компанії. 

Щоб отримати доступ, потрібно надіслати запит на електронну пошту: sales@agrilab.com.ua.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок