Держпродспоживслужба сподівається на додаткове фінансування протиепізоотичних заходів

Аграріям потрібні кошти на завершення жнив та проведення осінньої посівної, підтримання ліквідності та фінансування своєї сільгоспдіяльності. На початку серпня Асоціація виробників молока (АВМ) разом із низкою інших провідних аграрних об'єднань зверталася до влади з проханням пролонгувати терміни пільгового кредитування агровиробників, котре було припинене 31 травня 2022 р.

19 серпня опублікована постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 р. № 916, згідно якої аграрні підприємства можуть отримати кредити, за якими держава компенсує відсотки, до 31 жовтня 2022 р.

Експерти Аналітичного центру «Розумна країна» проаналізували нові умови кредитування.

Щодо Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва:

• кредит на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності сільськогосподарським товаровиробником, за яким держава компенсує відсотки, може бути залучено до 31 жовтня 2022 року(було до 31 травня);
• кредит може залучатися на строк не більше 12 місяців(було до 6 міс.);
• максимальну суму кредиту збільшено до 90 мільйонів гривень;
• банк може збільшити процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків. При цьому держава компенсує тільки базову процентну ставку, що складає Індекс UIRD(три місяці) плюс п’ять процентних пунктів (для суб'єктів малого підприємництва плюс шість). Все, що перевищує таку процентну ставку сплачується самим позичальником. Індекс UIRD у гривні за останній тиждень складав близько 10 відсотків;
• кредит не може бути забезпечений заставою не лише майнових прав за договором банківського вкладу, а й облігаціями внутрішньої державної позики. Виняток щодо кредиту, наданого у період війни, виключено;
• у критеріях до уповноваженого банку доповнено, що якщо НБУ не застосувало до банку санкції, такий банк вважається таким, що відповідає критеріям.

Щодо надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва за договорами фінансового лізингу:

• кредит на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності сільськогосподарським товаровиробником, за яким держава компенсує відсотки, може бути залучено до 31 жовтня 2022 року(було до 31 травня);
• банк може збільшити процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків. При цьому держава компенсує тільки базову процентну ставку, що складає Індекс UIRD(три місяці) плюс п’ять процентних пунктів (для суб'єктів малого підприємництва плюс шість). Все, що перевищує таку процентну ставку сплачується самим позичальником. Індекс UIRD у гривні за останній тиждень складав близько 10 відсотків.

Щодо  Порядку надання державних гарантій на портфельній основі:

• збільшено до двох років строк дії державної гарантії на портфельній основі для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за кредитами, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам;
• банк може збільшити номінальну процентну ставку за кредитом але не більше ніж до 20 відсотків.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Ринок нетелей — сезонний: роки з великою кількістю пропозицій і низьким попитом змінюються на періоди з низькою пропозицією і високим попитом, що підвищує ціну.

Про це розповів директор LECHES s.r.o. Міхаел Комар, пише agrotimes.ua

Торік у Європі продавали більше нетелей через неврожаї. У 2020 році пропозиція нижча, а отже, ціна пішла вгору.

«Якщо будуть низькі врожаї, можна очікувати зниження цін на нетелей», — переконаний експерт.

Він додав, що загалом у Східній Європі (Чехія, Угорщина) вартість нетелей нижча, ніж у Західній (Нідерланди, Італія, Франція), хоча якість у них висока.

Для порівняння: нетель із Чехії коштує 1,8 тис. євро, з Нідерландів — 1,95 тис. євро, а з Італії чи Іспанії — 2,5 тис. євро.

Однак і мета у господарств у цих регіонах різна: якщо в Східній Європі фермери зацікавлені в продажі нетелей, у Західній Європі просто продають надлишок поголів'я, адже стадо не може рости нескінченно.

Рівень цін на молоко-сировину в Україні з початку 2021 р. суттєво перевищує відповідний рівень цін, що сформувався в країнах Східної Європи, а також і в середньому по Європейському Союзу.

Про це поінформував завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш.

За його словами, ціни на молоко-сировину в Угорщині, Латвії, Словаччині не перевищують 32 €/100 кг, в Польщі — 33,5 €/100 кг, залишаючись відносно стабільними у 2021 році.

«Натомість ціни на молоко-сировину в Україні, розраховані в євро, у другій половині 2021 року суттєво виросли: з 35 €/100 кг у квітні-травні до понад 40 €/100 кг у вересні та понад 41,5 €/100 кг — у жовтні. Тобто, за останні п'ять місяців цього року ціни на цей вид агропродукції зросли більш як на 16%», — зауважив експерт.

У вересні цього року перевищення рівня цін на молоко-сировину в Україні порівняно з Польщею склало понад 18%, Латвією — майже 23%, Білоруссю — понад 31%.

«У жовтні 2021 року відповідне співвідношення ще більше зросло — тобто розрив у цінах збільшився, автоматично знизивши конкурентоспроможність вітчизняної молочної продукції», — пояснив Леонід Тулуш.

Він підкреслив, що в таких умовах переробні підприємства працюють з низькою маржинальністю через те, що опинились в лещатах, коли ціни на молоко-сировину зростають, а купівельна спроможнісь та імпорт не дозволяють збільшувати ціни на продукцію.

«Втім, така ситуація не може тривати довго, адже недоотримання прибутку буде провокувати відтік капіталу з галузі та відлякувати потенційних інвесторів від здійснення інвестицій в молокопереробку», — додає він.

На думку Тулуша, державі саме час вжити належних заходів фінансового регулювання та підвищити рівень державної підтримки розвитку молочної галузі для збереження належного рівня продовольчої безпеки по молочній продукції за рахунок внутрішнього виробництва.

«Натомість, у проекті Держбюджету-2022, який нещодавно пройшов перше читання, фактично „консервується“ ситуація 2021 року — з його низькими обсягами бюджетного фінансування та недостатньо дієвим інструментарієм державної підтримки молочної галузі, що не дає можливості сподіватися на покращення ситуації у наступному році», — підсумував Леонід Тулуш.

agroportal.ua

Орнітолог "Українського товариства охорони птахів" Ольга Яремченко висловила сумнів, що причиною інфікування домашньої птиці на Вінниччині стали дикі птахи. Про це вона заявила у коментарі УНН.

Яремченко нагадала, що перший і єдиний спалах пташиного грипу було зафіксовано 18 січня. І додала, що в цей період птахи не мігрують.

"Можливі невеликі переміщення птахів, оскільки цьогорічна зима більше схожа на весну. Але вони не масштабні. Міграція птахів починається, як правило, із середини лютого.

Натомість у січні, коли було зареєстровано спалах хвороби, птахи не мігрують - вони зимують. Вони групуються у певних регіонах України, в тому числі - і на Вінниччині. Певні скупчення водно-болотних птахів може бути на водоймах. Але вони розташовані, як правило, далеко від місця проживання і побуту людей. Не може бути такого, щоб від дикого птаха, який перебуває на водоймі, пташиний грип перенісся на курку, яка утримується на підприємстві", - каже Яремченко.

Офіційна причина спалаху пташиного грипу в Україні поки що невідома, продовжила орнітолог.

"Виникає питання, яким чином взагалі встановили, що мова йде саме про пташиний грип і що його занесли дикі птахи? Хіба поряд із підприємством, де було зафіксовано спалах, були знайдені мертві птахи? Десь у місцях, де вони скупчуються? Якщо пташиний грип занесла дика птиця, то першим показником цього є факт знахідки неподалік мертвої дикої птиці. Особисто я про такі факти не чула, і це свідчить про те, що не у диких птахах причина", - додала вона.

Джерело: УНН