Держпродспоживслужба розраховує на впровадження сучасної системи контролю органічного виробництва

Третя декада серпня відзначилася підвищенням цін на свинину в закупівлі. Відповідну динаміку на ринку живця зауважують аналітики Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу цін.

Упродовж передостаннього тижня літа ціна на свиней забійних кондицій коливалася в межах 47,5-50 грн/кг. Середньоринкова позначка початку другої декади піднялася до 48,8 грн/кг, що на 3,6% вище ніж тижнем раніше. Тож очікування виробників свинини стосовно пожвавлення цін перед тривалими святковими вихідними реалізувалися: за результатами торгів у кінці попереднього тижня свинарі «розписали» товарні партії на 1-2,5 грн/кг дорожче. Окрім сезонно обмеженої пропозиції свиней забійних кондицій, вагомий вплив мав і вимушений вихід одного з великих підприємств на Заході країни. У наслідок цього, змінилася географія заготівлі операторів західних областей, які шукають нових контрагентів і в центральній частині країни.

Це дещо посилює конкуренцію між заготівельниками живця, тож, на думку переробників, протягом кількох тижнів слугуватиме чинником підтримки цін.

Більшість м’ясопереробників налаштовані на зміщення цін до вищої межі цьоготижневого діапазону наступного тижня. Так, результати опитування учасників Асоціації «М’ясної галузі» вказують на намір більшості закупівельників утримати ціни наступного тижня в межах 48-50 грн/кг. З іншого боку, м’ясопереробники вважають, що на цьому рівні ціни закупівлі не зможуть перебувати більше пари-трійки тижнів: за високих цін на вітчизняну сировину та послаблення продажів, яке очікується з наступного тижня, нестачу свинини компенсує імпорт.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Верховна Рада України на засіданні 1 квітня прийняла за основу законопроєкт №7233 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо справляння єдиного внеску та обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення», яким передбачається встановлення нульової ставки ПДВ на біопаливо.

В пояснювальній записці вказано, що проект закону розроблений з метою вдосконалення норм щодо справляння єдиного внеску та забезпечення сприятливих умов для виробництва спирту етилового денатурованого, біоетанолу, продукції хімічного і технічного призначення, у тому числі дезінфікуючих засобів, парфумерно-косметичної продукції, у виробництві яких використовують спирт етиловий денатурований, а також оцту з харчової сировини, який виробляється зі спирту етилового неденатурованого, що сприятиме розвитку спиртової галузі та суміжних галузей.

«Документ передбачає встановлення нульової ставки податку на біоетанол, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу. Нульова ставка також передбачена для етилового спирту, який використовується для виробництва ліків, органічного синтезу, виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів», — зазначають в ukrinform.ua.

Крім того, законопроєкт встановлює, що кожне місце отримання та місце відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого потрібно обладнати витратомірами-лічильниками.

Такі витратоміри повинні бути зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого етилового спирту.

Звернемо увагу, що водночас заборонятиметься отримання та відпуск етилового спирту у виробництво продукції з його використанням без зареєстрованих витратомірів-лічильників або масових витратомірів.

аgravery.com

Впродовж багатьох років майже усі дослідження стосовно годівлі телят фокусувались на раціонах перед відлученням.

В той час як низка досліджень тонкощів годівлі телят молоком та його замінником відкрили багато таємниць, все ж перехід до відлучення та фаза після відлучення потребують більше уваги та точності. На думку вчених Гвельфського університету, питання годівлі старших телиць, яке може збільшити майбутню продуктивність, варто дослідити ретельніше.

Більшість досліджень проводилось до шестимісячного віку і фокусувались на вазі при відлученні, годівля ж в перехідний період та у фазі дорощення не досліджена належним чином.

Вчені стверджують, що перехід від моногастричного до жуйного відбувається приблизно у 8 тижнів від народження, що на більшості молочних ферм співпадає з періодом відлучення телят. У цей час рубець теляти збільшується з 25% до 80% від травної системи.

В період значного розширення рубця, основне, що має найбільше значення, це розвиток папіл. Папіли — пальцеподібні відростки — мають величезне значення для перетравлення та всмоктування поживних речовин. Вони розвиваються за допомогою споживання стартерних кормів та летких жирних кислот.

Тверді, абразивні корми виступають як відлущувальна обробка внутрішньої поверхні рубця (звідси вираз, «рубцева подряпина»). Це допомагає запобігти паракератозу рубця або затвердінню папіл, що може спричинити затримку росту після відлучення.

Разом із розвитком рубця, варто приділяти увагу товстому кишечнику. Вчені з'ясували, що телята, яких відлучали поступово, мали більше корисних фекальних бактерій, що є важливим показником здоров'я кишечника.

Порівняно з телятами м’ясних порід, телят молочних порід відлучають набагато раніше і більш різко. Тому, для полегшення процесу відлучення, вчені рекомендують:

Відлучайте пізніше шостого тижня від народження.

Поступово зменшуйте кількість молока та кількість даванок до однієї на день. Різко не припиняйте згодовування молока чи його замінника.

Забезпечте вільний доступ до чистої води перед, під час та після відлучення, щоб сприяти споживанню стартерного корму.

Стартерний корм має бути чистий, без пилу та лушпиння, бо вони спричиняють діарею у телят.

На початку відлучення давайте телятам грубі корми. Майте на увазі, що телята можуть спожити не більше 200 грам фуражу на день впродовж перших кількох тижнів після відлучення.

milkUa.Info за матеріалами dairyherd.com

Кабінет Міністрів України скасував ліцензування експорту кукурудзи й соняшникової олії.

Уряд України виключив:

• Кукурудзу (Код УКТЗЕД 1005)
• Олію соняшникову (Код УКТЗЕД 1512 11 91 00)

з переліку товарів, експорт та імпорт яких в 2022 р. підлягає ліцензуванню.

 З відповідною постановою КМУ від 24 березня 2022 р. № 352 можна ознайомитися за посиланням: cutt.ly/gDrNfmQ.

 Ліцензування залишається обов’язковим для:

• пшениці і суміші пшениці та жита (меслин) (код УКТЗЕД 100);
• м’яса курей свійських (код УКТЗЕД 0207 11-14);
• яєць курей свійських (код УКТХЕД 0407 21 00 00).

Крім того, нагадуємо, що раніше на час воєнного стану Уряд, постановою від 05 березня 2022 р. № 207 cutt.ly/yDdJY53 заборонив експорт:

• вівса (код УКТЗЕД 1004);
• проса (код УКТЗЕД 1008 29 00 00);
• гречки (код УКТЗЕД 1008 10 00 00);
• цукру (код УКТЗЕД 1701);
• солі (код УКТЗЕД 2501 00 91 00);
• жита (код УКТЗЕД 1002);
• великої рогатої худоби (код УКТЗЕД 0102);
• м’яса та субпродуктів із ВРХ (код УКТЗЕД 0202; 021020).

Кабінет Міністрів України