Держпідтримка для тваринників повинна затверджуватись на 5 років — Іващук

9 листопада поблизу Лужанського аеродрому було знайдено 17 трупів дорослих свиней заражених АЧС. 

«Оперативна група спеціалістів відібрала патматеріал від трупів свиней і направили до Івано-Франківської регіональної лабораторії Держпродспоживслужби, а 11 листопада діагноз АЧС підтвердили. Усі знайдені трупи свиней захоронені із проведенням відповідної дезінфекції території», — розповів Ярослав Якубівський, начальник Кіцманського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.

Однак, наразі невідомо, хто і з якого населеного пункту викинув загиблих від небезпечної хвороби тварин, але спеціалісти держпродспоживслужби та працівники поліції розслідують цей інцидент та зареєстрували кримінальне провадження за статтею 324 ККУ «Стаття 325. Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням».

«До ветеринарів району не було звернень з приводу захворюваності та загибелі свиней від АЧС. Рішенням комісії територію Шипинець, Лужан і Мамаївців оголошено зоною нагляду (спостереження), де групами у складі поліції, ветслужби, місцевої влади буде проводитися подворові обхід для обліку поголів'я свиней та їх клінічного огляду. Також заборонено продавати живих свиней на стихійних ринках і вирішено посилити контроль за реалізацією продуктів тваринного походження без супровідних ветеринарних документів», — додав Якубівський.

«На інфікований об'єкт — територію колишнього віськово-вертолітного майданчика, який розташований за 1,5 км від житлової забудови, накладено карантин на 40 днів», — наголосив посадовець.

agravery.com

Катаральна лихоманка корів або блютанг поширюється по Німеччині все ширше, паніка серед тваринників зростає.

Випадки зараження катаральної лихоманкою почали фіксувати в Німеччині в минулому році. Підтверджений випадок зараження привів до розширення галузі карантину, вірус торкнувся Швабії.

Блютанг — вірусне захворювання багатьох жуйних тварин, у тому числі великої рогатої худоби. Поширення вірусу відбувається через комах, прямої передачі в даний час не виявлено. Хвороба супроводжується запальними і некротичними процесами в шлунково-кишковому тракті, відзначається ураження м'язової тканини і віночка копит. Патологія набула широкого поширення в останні роки.
Велика рогата худоба хворіє блютанг, але найбільш сприйнятливим видом є вівці. Корови (особливо дорослі особини) часто переносять хворобу в легкій формі без яскравих клінічних змін. ВРХ в країнах Європи є природним резервуаром інфекції.

13 грудня 2018 року головний державний ветеринарний інспектор Німеччини повідомив Міжнародне епізоотичне бюро про виявлення вірусу блютангу восьмого серотипу у двох голів великої рогатої худоби. Це перший з листопада 2009 року випадок виявлення даного вірусу.

agrarheute

Додавання екстракту орегано в корми для корів породи Джерсі дозволяє поліпшити соціальну поведінку, споживання корму, продуктивність, а також стан здоров'я тварин. До такого висновку прийшли вчені з Бразилії.

За деякими параметрами орегано виявилося більш ефективним, ніж добавки, що містили екстракт зеленого чаю. До отелення корови, які отримували корм з додавання орегано, витрачали менше часу на те, щоб лежати, і споживали корм швидше, ніж ті тварини, що не отримували концентрат.

Порівняння орегано і зеленого чаю в рамках цього дослідження є невипадковим. Обидві речовини виробляють катехіни і карвакрол в якості вторинних метаболітів. В організмі тварин вони працюють як антидепресанти, а також як потужні стимулятори імунної системи і антиоксиданти, пояснюють вчені.

Обидві добавки позитивно впливають на дофамінові і серотонінові рецептори, що впливає на соціальну поведінку корів, а також на загальний стан їх здоров'я.

За матеріалами Feed Navigator

Робота над нова версією Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ветеринарної медицини» (далі — Проект Закону) тривала понад рік. Та після його оприлюднення стало зрозуміло — документ потребує значного доопрацювання. За роботу взялися профільні об’єднання, які входять до Комітету безпечності харчових продуктів і ветеринарії Громадської ради при Держпродспоживслужбі, серед яких і Асоціація «Свинарі України». 

Про це повідомляє прес-служба АСУ.

Будь-який закон — інструмент, який має забезпечити функціонування системи. Проект Закону «Про ветеринарну медицину» в своїй основі чіткої системи не має, а отже, не зможе бути реалізований.

Так, у ньому відсутня вагома складова — положення щодо приватної ветеринарної практики. Обмежені функції органів державного управління в галузі ветеринарної медицини. Наприклад, у царині тваринництва положення Мінагрополітики зводяться до написання інструкцій  щодо профілактики та боротьби з інфекційними захворюваннями, вимог до центрів збору та переміщення тварин, а також збору/переробки/зберігання/маркування/транспортування репродуктивного матеріалу. При цьому найголовнішого — розробки вимог щодо утримання тварин — немає. Результат уже відомий — упродовж 4 років не можемо погодити з Регуляторною службою ветсанправила щодо утримання свиней, які б передбачали обов’язкові мінімальні вимоги щодо біобезпеки для господарств різних форм власності. Це могло б істотно покращити ефективність контролю АЧС в Україні, проте повноважень розробляти такий документ в центрального органу виконавчої влади немає і поки не з’явилося!

Ще одна інновація Проекту Закону  — необхідність отримання експлуатаційних дозволів на  ферми, хоча такі документи передбачені для операторів ринку, що займаються виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Крім того, документ включає в себе низку положень, які регулюються іншими законами, суперечачи їм, як, наприклад, у випадку з ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження не передбачені для споживання людиною».

«Безперечно, цей законопроект — надзвичайно важливий з огляду на забезпечення епізоотичного благополуччя країни. Новий Проект створений у рамках гармонізації із європейським законодавством, що триває. Та разом із тим, щоб документ став „робочим“, він потребує доопрацювання. Недостатньо перекласти та адаптувати вимоги, які працюють в ЄС. Треба розуміти, як вони вплинуть на систему функціонування галузі ветеринарії в Україні, наскільки можуть бути реалізовані та чи в результаті забезпечать покращення її ефективності, а не стануть, як це часто буває, черговою перепоною», — коментують в АСУ.

pigua.info