Рік роботи парламенту: успіхи й провали в підтримці економіки

23-жовт-2020

Рік тому український бізнес презентував правлячій коаліції Верховної Ради десять пріоритетів для розвитку української економіки. Вони стосувалися основних кроків, необхідних для припливу інвестицій, стимулювання національного виробника, захисту і розвитку бізнесу, детінізації та мінімізації корупційних проявів, зниження податкового тиску.

Заступник голови ВАР на сторінках Економічної правди підбив проміжні підсумки та зробив огляд успіхів та провалів парламенту.

Скасування «соєвих правок»

Хорошою новиною стало довгоочікуване скасування горезвісних «соєвих правок», одного з положень законопроєкту № 1210.

Через відмову у відшкодуванні ПДВ трейдерам малі й середні виробники сої та ріпаку були поставлені в нерівні умови з великими аграрними корпораціями, які можуть експортувати самі. Парламентарі нового скликання усунули таке пряме порушення принципів Податкового кодексу і Конституції.

Завдяки цьому з'явилася надія, що нам вдасться переламати негативну тенденцію зменшення площ посівів сої, які скоротилися приблизно на 25% за останні три роки з моменту ухвалення «соєвих правок».

Детінізація ринку оренди земель і виробництва продукції

Відповідний законопроєкт 3131-д схвалений профільним комітетом Верховної Ради. Це вже досягнення, адже досі влада не наважувалася братися за вирішення проблеми детінізації виробництва сільськогосподарської продукції.

Як зазначають автори проєкту, тіньовий ринок оренди сільськогосподарських земель становить 28% від загальної площі аграрних земель або близько 12 млн га із 42 млн га сільськогосподарських земель України.

У 2019 році обсяг тіньової оренди земель в Україні становив 19−69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становлять 6−22 млрд грн на рік.

Сподіваємося, що найближчим часом парламент розгляне і схвалить цей законопроєкт.

Податок на виведений капітал

Це питання залишається одним з головних розчарувань. З приводу заміни податку на прибуток податком на виведений капітал відбулося чимало дискусій, але Міністерство фінансів досі не надало чіткої концепції його впровадження із зазначенням пропонованих рівнів ставок та обмежень.

Робота на експертному рівні і в профільних комітетах Верховної Ради проводиться, але немає чіткої позиції уряду — немає і результату.

Електронна товарно-транспортна накладна

Електронна товарно-транспортна/видаткова накладна та система контролю за фізичним обсягом товарів, що поставляються, потрібна для блокування перетворень на папері «бананів» на «пшеницю» та інших подібних схем з ухилення від сплати ПДВ, так званих скруток.

Необхідність впровадження системи обговорюється давно. Вона не тільки дозволяє ефективніше боротися із «скрутками», а й спрощує документальне оформлення перевезень і продажу товарів для легальних платників податків.

Мінінфраструктури запускає пілотний проєкт на добровільних засадах, проте його метою є перехід на електронний документообіг при оформленні ТТН, а не контроль за обсягом і номенклатурою товарів у ланцюжку продажів.

При цьому досі немає головного — урядового законопроєкту, який би описував дизайн такої системи. Коли такий законопроєкт з'явиться — незрозуміло.

Як показали останні три роки, без вдосконалення СМКОР (системи блокування податкових накладних) і наповнення її новою інформацією, яка допоможе краще розрізняти «скрутки» та сумлінних платників податків, неможливо говорити про істотне зростання збирання ПДВ і зниження шкоди.

Шкода, яку СМКОР завдає легальному бізнесу, істотна і наближається до критичних, неприйнятних для економіки значень.

Приватна тяга

Одним з головних провалів є повне ігнорування питання реформи залізничного транспорту: поділ вантажних і пасажирських перевезень, введення єдиного тарифу за користування інфраструктурою і допуск приватної тяги.

Залізниця перетворилася з фактору розвитку виробництва на його гальмо через завищені тарифи, низьку якість послуг і скорочення мережі вантажних станцій. Дефіцит тяги веде до зростання термінів оборотності зерновозів і їх дефіциту, хоча при нормальній роботі парку їх повинно вистачати.

У результаті вся промисловість зазнає втрат, а наші товари вчасно не потрапляють ні до споживачів усередині країни, ні до іноземних покупців.

Новий закон про залізничний транспорт понад рік чекає розгляду в транспортному комітеті, однак нічого не відбувається. Тимчасом його ухвалення є частиною зобов'язань України в рамках угоди про асоціацію з ЄС.

Судячи з усього, політики бояться двох проблем, які доведеться вирішувати після ухвалення законопроєкту: скорочення роздутих штатів УЗ і необхідності субсидувати пасажирські перевезення. Зараз відповідні витрати переклали на промисловість, як і тягар «зеленого» тарифу в енергетиці.

Не дивно, що у нас триває спад промислового виробництва, а економіка України стрімко деіндустріалізується. Такий підхід — це шлях до катастрофи.
Сільське господарство та IT без відновлення промислового виробництва країну не витягнуть. Робочі руки, а з ними і податкова база, далі тікатимуть за кордон, а пенсіонери та інші групи соціальних утриманців залишаться в країні. Це гарантує банкрутство пенсійного фонду, а потім — і загальний дефолт.

milkua.info

Більше новин
У Мінекономіки розповіли про хід перемовин з ЄС щодо експорту курятини
28-лют-2020

Уряд України та представники Європейської комісії (ЄК) продовжують переговори по відновленню експорту вітчизняної курятини до Євросоюзу. Про це у відповідь на запит УНН повідомили у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

“Переговори триватимуть орієнтовно до кінця тижня”, — інформують у міністерстві.

Там додали, що заборона на ввіз українського м’яса птиці у ЄС діє з 22 січня поточного року.

“Уряд вживає необхідні заходи для відновлення експорту курятини”, — кажуть у Мінекономіки.

У відомстві також розповіли про проміжні підсумки переговорів України та ЄС. По-перше, ЄК визнала українські заходи щодо контролю та ліквідації грипу птиці еквівалентними тим, які здійснюються країнами-членами ЄС.

“Крім того, започатковано перемовини з ЄС щодо узгодження позицій із взаємного визнання принципів зонування згідно з рекомендаціями всесвітньої організації охорони здоров’я тварин”, — повідомити у Мінекономіки.

Джерело: УНН

Детальніше
В ЄС відправляють худобу на бійню раніше звичайного
17-лип-2020

Раніше відправляти велику рогату худобу на бійню через подорожчання кормів змушені виробники м'яса в Європейському Союзі (ЄС).

У доповіді Європейської комісії прогноз виробництва яловичини уточнюється в бік зниження. Виробництво знижується через падіння попиту з боку громадського харчування. Зростання цін на корми підштовхує виробників забивати худобу раніше звичайного.

Єврокомісія прогнозує зростання експорту яловичини на 2%. При цьому очікується зниження імпорту на 7%. Попит на м'ясо знизився через падіння кількості туристів в Європу, закриття ресторанів і кафе, викликаних пандемією коронавіруса.

DairyNews.ru

Детальніше
Мінагрополітики направило 6,7 млн гривень за утримання телят
18-черв-2018

Міністерство аграрної політики та продовольства України здійснило нарахування дотацій фізичним особам за вирощування молодняку великої рогатої худоби у сумі 6,7 млн грн. Зазначені кошти спрямовано до підрозділів облдержадміністрацій з питань АПК для виплати утримувачам телят.

Дотацію нараховано та буде сплачено 3 573 фізичним особам за утримання 6 064 телят. Зокрема, за утримання молодняку ВРХ:

до 5-місячного віку нараховано 562,8 тисяч гривень за 1 876 голів;

до 9-місячного віку — 2 861 тис. грн за 2 861 голову;

до 13-місячного віку — 3 317,5 тис. грн. за 1 327 голів.

Також, за напрямом державної підтримки сільгосппідприємств за утримання корів, здійснено нарахування у обсязі 259,2 млн грн. Найближчим часом кошти будуть спрямовані одержувачам.

Довідково:

Нарахування та спрямування коштів відбулося відповідно до урядової програми «Державна підтримка галузі тваринництва». У рамках цієї програми надається державна підтримка фізичним особам, які утримують ідентифікований та зареєстрований молодняк великої рогатої худоби до 13-місячного віку із розрахунку 2500 гривень на теля на рік (3-ма частинами).

Дотація за молодняк надається за кожні чотири місяці його утримання наростаючим підсумком з урахуванням віку молодняка розмірі:

за період утримання молодняка віком 1 до 5 місяців — 300 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 5 до 9 місяців — 700 гривень за голову;

за період утримання молодняка віком від 9 до 13 місяців — 1 500 гривень за голову.

minagro

Детальніше
Яйця один з найбільш перспективних продуктів світового продовольчого ринку
04-груд-2017

Головні фактори, що визначають динаміку світового ринку продовольства, - зростання чисельності населення і збільшення попиту на здорові продукти харчування. Зростає попит на білкові продукти харчування, овочі.

Яйця - один з найбільш доступних джерел харчового білка. Їх виробництво може бути ефективно організовано як в умовах великих агропромислових корпорацій, так і невеликими фермерськими і підсобними господарствами. Прогнозується, що птахівництво до 2035 року стане найбільш швидкозростаючою галуззю. Споживання м'яса птиці в цілому по світу виросте на 65%, яєць - на 50%. Для порівняння, зростання споживання інших джерел тваринного білка (риба, свинина, яловичина) очікується на рівні 30% - 35%.

Для збереження цих досягнень, формування експортного потенціалу галузі важливо забезпечити технологічну незалежність птахівництва та виробництва яйця, збільшувати додану вартість виробництва, розвивати випуск продуктів з високою доданою вартістю. Важливою конкурентною перевагою українського птахівництва є доступність зернових - основною складовою для виробництва кормів. У структурі витрат на виробництво яєць частка кормів - близько 60%.

В цілому світове виробництво яєць показує стійке зростання. Починаючи з 2000 року, загальний обсяг випуску збільшився в 1,4 рази - з 51 до 70 мільйонів тонн.

Провідним виробником яєць є Китай, частка якого становить 36% від усього світового виробництва. Також великі гравці - США - 8%, Індія - 6%, Японія і Мексика - по 4% відповідно.

У структурі світової торгівлі прийнято виділяти яйця в шкаралупі - найбільший сегмент з об'ємом, станом на 2016 рік, в 3,6 млрд. Доларів США і яєчні продукти - близько 900 млн. Доларів США.

За обсягами експорту яєць у шкаралупі світовим лідером є Голландія - $ 716 млн. За станом на 2016 рік. Далі слідують США ($ 440 млн.) І Туреччина ($ 289 млн.), Німеччина ($ 279 млн.) І Польща ($ 223 млн.). У сегменті яєчних продуктів також лідирує Голландія ($ 287 млн. У 2017 році). Значний обсяг продукції на експорт постачають Франція, США, Німеччина та Бельгія.

Лідером світового імпорту яєць в шкаралупі є Німеччина ($ 645 млн. В 2016 році). Приблизно вдвічі менше імпортує Голландія. На третьому місці Ірак ($ 282 млн.). У частині яєчних продуктів великі обсяги закуповують Німеччина, Великобританія а також Японія.

Важливо відзначити, що в останні роки в світовій торгівлі яйцем відбулися великі зміни. Якщо в період з початку 1990 і до 2004 року середньорічний темп зростання торгового обороту в світі становив близько 2,4%, то починаючи з 2004 року, зростання ринку прискорюється. В середньому, за останні 10 років він склав 7,5% в рік. Яйця один з найбільш перспективних продуктів світового продовольчого ринку. При цьому існують значні можливості для збільшення доданої вартості продукту.

Перехід до підлогового утримання птиці створює певні переваги в якості і «паливо» для реклами, що дозволяє збільшити додану вартість яєць. Наступний рівень - переробка та виробництво напівфабрикатів - яєчного білка і яєчного жовтка.

Ще більш дорогою продукцією є яйця, вироблені за органічною технологією, а також готові продукти харчування на основі яйця - омлети і ін. Брендування продукції також важливий інструмент збільшення доданої вартості. Для потенційного експортера яєць важливо охоплювати весь потенційний ринок збуту, не обмежуючись нижнім ціновим сегментом. Розвиток виробництва продуктів з високою доданою вартістю з опорою на внутрішній ринок може стати ефективним експортним інструментом.

на основі даних UN Comtrade, International Egg Commission

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок