Єврокомісія розгляне ініціативу, яка забороняє тримати сільськогосподарських тварин в клітках і тісних загонах

Нове дослідження Корнельського університету в США вперше підтвердило, що в умовах теплового стресу в молочних корів виникає синдром підвищеної кишкової проникності, що сприяє зниженню виробництва молока. Вчені також виявили, що надої можна частково відновити шляхом годівлі корів органічними кислотами та рослинними екстрактами та компонентами. Про це йдеться на сайті науково-дослідного закладу.

Через тепловий стрес корови менше їдять, а зменшення споживання корму спричиняє 30–50% скорочення виробництва молока. Дослідники довели, що зменшення молочної продуктивності відбувається зі збільшенням кишкової проникності, що активізує імунну систему.

 «Загальна робоча гіпотеза полягала в тому, що активізована імунна система використовує енергію, необхідну для виробництва молока, для підтримки власної функції, — пояснює професор університету Джозеф Макфадден. — Коли кишечник стає проникним, це дозволяє бактеріям проникати в організм корови, що активує імунну систему і викликає запалення. Однак не було дослідження, яке б прямо підтвердило, що у молочних корів, що зазнали теплового стресу, розвивається підвищена кишкова проникність. Попередні дані дослідів лише передбачали таку можливість».

Науковці виявили, що у корів під впливом теплового стресу швидко, всього через три дні, розвинувся синдром «дірявого кишечника». У контрольної групи, яку утримували в нейтральному тепловому середовищі, з таким же рівнем зменшення споживання, спостерігали затримку розвитку патології.

Дослідження також показало, що вживання органічних кислот та рослинних екстрактів і компонентів зменшило кишкову проникність та збільшило споживання корму, а також виробництво молока майже на 3 кг на день.

milkua.info

Багаторазові рушники чи серветки, які використовують для витирання дійок перед доїнням, можуть бути фактором передачі інфекції. Після прання на них залишаються патогенні бактерії. Різні мікроорганізми гинуть при різних температурах.

«Багаторазові серветки потрібно прати при температурі щонайменше 62−65°С. Вона знищує бактерії групи кишкової палички. Проте збудники контагіозних маститів, зокрема золотистий стафілокок є термостабільний і гине лише при 80°C, та й то через 15−60 хвилин», — пояснює к.в.н, ветеринарний лікар Консультаційного центру Асоціації виробників молока Віталій Захарченко.

Тому в господарствах, де виділяють збудники контагіозних маститів, рекомендують використовувати одноразові серветки.

«Більшість господарств перуть рушники в пральних машинах при температурі 30−40°С, недостатній для знезараження бактерій, що спричиняють мастит», — додає експерт.

«Хоч би якою була температура, якийсь із видів збудників залишається на випраному, висушеному рушнику, — переконаний директор Uman Labs Андрій Білан. — Нещодавно допомагали з’ясувати причини маститу на одному з господарств, де кількість хворих корів становила 30%. Насамперед дослідили в лабораторії кілька випраних рушників, якими витирають вим’я перед доїнням. Відібравши зразки, виявили золотистий стафілокок та енетеробактерії».

Багаторазові рушники замінили на одноразові паперові серветки, і через два тижні тестування кількість маститних корів зменшилась до 10%.

«Заміна багаторазових серветок на одноразові ще не вирішує проблему з маститом на фермі. Важливо працювати з персоналом. Так, доярці зручніше користуватися рушником, бо витрачається менше часу на витирання дійок, ніж індивідуальною серветкою. Суть така: одним боком рушника витирають дві передні дійки, другим — дві задні. Паперовим так не витреш, бо для кожної дійки — окрема серветка. А це займає час. Зачасту доярки поспішають і однією серветкою витирають кілька дійок», — говорить Андрій Білан.

На думку директора Uman Labs, у цьому разі слід мотивувати операторів доїння та інших працівників ферми: «У більшості випадків на фермі практикують штрафи, але не виплату бонусів. Як і інших, доярок потрібно заохочувати не поспішати і добросовісно виконувати всі операції протоколу доїння».

MilkUa.Info

У Державному агентстві резерву України (Держрезерв) задумали створити холдингову держкомпанію «Агрорезерв». Вона повинна об’єднати десяток великих аграрних підприємств України, які перебувають на балансі Держрезерву.

Про те, що в країні до кінця поточного року планують створення холдингової держкомпанії «Агрорезерв», повідомив голова Держрезерву Вадим Мосійчук. За його словами, створення нової компанії буде здійснюватися в рамках реформи відомства.

«У нас є 10 підзвітних аграрних підприємств, сумарна потужність яких досягає 1 млн тонн зберігання зернових. До кінця цього року наша головна мета — об’єднати ці компанії в єдине держпідприємство „Агрорезерв“. А потім ще планується його корпоратизація», — зазначив Мосійчук.

За словами голови Держрезерву, створення єдиної держкомпанії має підвищити ефективність управління, налагодити роботу з активами, а також надасть можливість залучення великих закордонних інвесторів.

«В рамках консолідації та корпоратизації ми хочемо на наступному етапі залучити інвесторів в українське держпідприємство. Ми розглядаємо в 2019-2020 рр. часткову реалізацію пакета акцій до 25% на фондових майданчиках, але держава залишає за собою стратегічний пакет акцій», — розповів Вадим Мосійчук.

Чиновник також зазначив, що згідно з результатами оцінки аудиторської компанії, вартість необоротних активів 10 підприємств аграрного спрямування Держрезерву складає близько 1 мільярда гривень.

Джерело: Hyser.com.ua

За січень-серпень 2019 року Україна експортувала м'яса ВРХ (свіжого або охолодженого і замороженого) на $ 70,6 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

Зокрема, Україна експортувала 10,05 тис. т свіжого і охолодженого м'яса ВРХ на $ 29,1 млн.

Основними імпортерами м'яса ВРХ в звітному періоді були:

Білорусь — на $ 20,3 млн;

Туреччина — на $ 8,7 млн;

Азербайджан — на $ 41 тис.;

Інші — на $ 100 тис.

За 8 місяців 2019 року Україна поставила 13,6 тис. т замороженого м'яса ВРХ на $ 41,5 млн.

Основні поставки були здійснені в:

Казахстан — на $ 15 млн;

Азербайджан — на $ 9,1 млн;

Білорусь — на $ 7,4 млн;

Інші — на $ 9,9 млн.

milkua.info