ЄС може скоротити виробництво комбікормів в 2017 році - FEFAC

Міністерство аграрної політики та продовольства офіційно відрапортувало про розподіл держпідтримки за 2018 рік.

За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10% закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Маніпуляція № 1. Скільки ж коштів по факту отримав агросектор, або як виконання мінагрівського плану по дотаціях врятувало парламент.

Мінагро вказує, що загальна сума держпідтримки за минулий рік становить 4,232 млрд грн, від аграріїв надійшли заявки на використання 4,171 млрд грн і фактично перераховано аграріям 4,166 млрд грн. Тобто, за даними Мінагро, за рік невикористаними лишилися 65,784 млн грн. Начебто все так. Але є важливий момент.

У бюджет на 2018 рік від початку заклали 6,354 млрд грн. Логічне питання: а куди поділися 2 з хвостиком млрд грн?

6 грудня депутати проголосували закон 2648-VIII (реєстраційний — № 9369) Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», якими забрали у АПК 2,079 млрд грн держпідтримки (про це свідчить пояснювальна записка документа), передавши їх у президентський фонд та на інші статті бюджету. Аби гроші не «згоріли», в уряді вирішили перекинути частину на інші статті бюджету. Обрізати аграрну частину бюджетного пирога вирішили тому, що освоєння коштів Мінагро відбувалося «стахановськими темпами». Це яскраво засвідчив перший аналіз використання цих грошей у рамках проекту «Абетка агродотацій». За 8 місяців 2018 року АПК отримав менш ніж 10%закладених дотацій, а на 28 жовтня сума зросла до 15,8%.

Тож це перша маніпуляція — звітуючи про майже 100% виконаного плану щодо підтримки, Мінагро слід автоматом давати поправку про 2 млрд грн, які забрали!

Маніпуляція № 2. Перелік фінансування за держпрограмами, затверджений депутатами змінами до бюджету від 6 грудня, відрізняється від поданих Мінагро за підсумками року.

Депутати в рамках проголосованого закону скоротили фінансування лише за трьома програмами підтримки:

1) фермерів — на 850 млн грн, зменшивши її до 150 млн грн (на 1 січня 2018 року був 1 млрд грн);

2) тваринництва — на 979 млн грн, до 3,021 млрд грн (було 4 млрд);

3) компенсація придбання с.-г. техніки вітчизняного виробництва — на 250 млн грн, до 695 млн грн (було 945 млн грн).

У фінальних даних Мінагро «перекроїли» всі програми. Причому суми змін (скорочення фінансування чи збільшення) не збігаються із цифрами, які схвалила Рада 6 грудня. Це дивно. Чому? Саме дія закону має найвищу юридичну силу серед усіх документів (після Конституції), цю аксіому ніхто ще не відміняв. З іншого боку, якщо Мінагро якимись своїми документами змінило затверджений депутатами розподіл коштів, то на базі якого документа це відбулося? Де розрекламована прозорість усіх процесів? 

Маніпуляція № 3. Незрозуміло, куди поділися 43 млн грн бюджетних коштів.

Загальний обсяг держпідтримки на рік (з урахуванням проголосованих Радою бюджетних змін) становить 4,275 млрд грн. У Мінагро прозвітували про 4,232 млрд грн. Різниця між цими цифрами — 43 млн грн. Куди поділися ці гроші? І на якому етапі вони загубилися?

Між тим, і без цих коментарів очевидно кілька речей. Якби у профільному міністерстві не чекали з моря погоди, а швидше розгойдувалися, то аграрії по факту освоїли б 6,354 млрд грн, а не на третину менше, у минулому році. Максимові Мартинюку, який кілька днів тому оголосив собі самовідвід із посади в. о. аграрного міністра, потрібно сказати величезне «дякую» депутатам, які вчасно обрізали левову частку держпідтримки і таким чином зняли головний біль із Мінагро стосовно того, як за місяць освоїти 2 млрд грн.

agropolit

З початку року вітчизняний агросектор використав лише 48% коштів, передбачених державним бюджетом на держпідтримку АПК. Про це свідчать дані Мінагрополітики станом на 14 листопада, передає УНН.

Так, на 2019 рік із загального фонду бюджету на держпідтримку АПК виділили 5,909 млрд грн. Поки що українські фермери витратили лише 2,8 млрд грн.

Зокрема, на дотації за програмою підтримки тваринництва спрямували трохи більше ніж 1,6 млрд грн (із запланованих 3,5 млрд грн), за програмою підтримки сільгоспвиробників - 640,2 млн грн (із 881,8 млн грн), за програмою підтримки фермерства — 230,4 млн грн (із 800 млн грн), за програмою підтримки розвитку хмелярства – 119,7 млн грн (із 400 млн грн), за програмою надання кредитів фермерським господарствам – 140 млн грн (із 200 млн грн), за програмою фінпідтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 103,9 млн грн (із 127 млн грн).

Нагадаємо, інвестиції у сектор АПК почали зростати у 2017-2018 роках, коли уряд та Верховна Рада запровадили за рекомендацією МВФ систему держпідтримки фермерів (дотації). 

Найбільше коштів у 2018 році вкладали аграрії у вирощування однорічних і дворічних культур (52,5 млрд грн), а також тваринництво (9,4 млрд грн).

Джерело: УНН

З 9-го липня 2022-го року Перелік товарів критичного імпорту не діє. Це значить, стало можливим завезення товарного молодняка та гібридних ремонтних свинок.

Враховуючи високий попит на поросят та пропозицію, що не може його задовольнити, деякі оператори очікували на відміну Переліку товарів критичного імпорту, що дозволило б їм завозити товарний молодняк свиней з-за кордону. Тим паче, що основний бар’єр — заборону на транзит свиней через країни Європейського союзу (ЄС), де зареєстрували африканську чуму свиней (АЧС), — вже знято.

Водночас поставки товарного молодняка в Україну мають низку перешкод та пересторог, які прокоментувала Президент Асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко:

1. Перелік країн, з яких можна завозити молодняк свиней, незначний. Це або країни вільні від АЧС (Данія, Англія, Іспанія, Голландія, Бельгія, Чехія), або благополучні регіони/зони у випадку Польщі та Литви.
2. Імпорт молодняка здійснюють відповідно до вимог, прописаних у погоджених ветеринарних сертифікатах. Переважна більшість із них передбачає лабораторні дослідження кожної голови під час карантину у країні походження, вартість яких часто дорівнює або перевищує вартість тварини. Виняток становить сертифікат із Німеччиною, один із найновіших: поросята не досліджуються, лише маточне стадо. Однак через АЧС завозити поросят із цієї країни заборонено.
3. Варто враховувати вартість логістики, що нині істотно подорожчала. Так, скотовоз із Данії на 600–700 поросят може коштувати не менше 10–11 тис. євро.
4. Самі оператори зазначають, що знайти великі партії товарного молодняка не так просто, адже маточники переважно працюють під замовлення з постійною базою клієнтів.
5. Перевезення влітку обмежені у зв’язку з вимогами до благополуччя. Європейські країни або накладають заборону на дальні перевезення на період спеки (з липня по жовтень), або дозволяють переміщення, орієнтуючись на погоду. В останньому випадку завершення карантину може припасти на високі температури, а отже, тварин доведеться продовжувати утримувати, чекаючи, поки спека спаде.
6. Ще один важливий фактор, про який не можна забувати: ціна на ринку завжди регулюється попитом і пропозицією. Враховуючи, що в Україні пропозиція живця дещо скоротилася унаслідок війни, а попит тримається на досить високому рівні, ціна на свиней забійних кондицій зросла. Це приваблює операторів. Так, сьогодні попит на поросят «підігрівають» не лише підприємства-відгодівельники, які припиняли діяльність на час кризи 2021-го, а й ті, які займаються рослинництвом, щоб конвертувати дешеву кормову сировину в дорожче м'ясо. У випадку, якщо оператори завезуть великі обсяги молодняка, відгодують і у певний момент «випустять» їх на ринок, сплеск пропозиції може спричинити негативну цінову динаміку. Ризик такого сценарію варто мати на увазі всім бажаючим завезти молодняк з-за кордону.

Асоціація «Свинарі України»

Середнє значення індексу продовольчих цін у світі сягнуло у вересні 130 пунктів, тим самим оновивши рекордний рівень за 10 років. Про це свідчать дані звіту Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Зазначимо, що індекс цін на зернові у вересні зріс на 2% проти серпня. Зокрема, світові ціни на пшеницю продовжили зростати й додали 4%, що на 41% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також на 3% зросли ціни на кукурудзу (на 38%) на тлі кращих прогнозів врожаю у США та Україні.

Середнє значення індексу цін на м'ясо склало у вересні 115,5 пункту. Показник практично не змінився порівняно з серпнем, але на 24,1 пункту (26,3%) перевищив відповідний показник минулого року.

agravery.com