ЄС готовий почати переговори щодо збільшення імпорту яловичини із США

10-жовт-2018

Європейські країни близькі до угоди про те, щоб почати переговори про збільшення імпорту американської яловичини до Європи.

На початку вересня Європейська комісія запросила схвалення від 28 держав-членів, що входять до її складу, для відкриття переговорів з Вашингтоном. У разі успіху, ці переговори можуть стати серйозним кроком в розрядці напруги в сфері трансатлантичних торгових відносин.

Експерти з торгівлі вже схвалили операцію, посли нададуть дозвіл в середу, очікується, що процес затвердження буде завершено наступного тижня, вважають європейські дипломати.

Формально питання про постачання яловичини розглядається окремо від угоди про полегшення торгівлі, укладеного президентом США Дональдом Трампом і головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером в липні цього року. Трамп пообіцяв скоротити негативне сальдо торгового балансу США у відношенні ЄС. Зараз дефіцит складає близько $151 млрд.

Угода про збільшення імпорту американської яловичини в ЄС, з одного боку, знизить дефіцит, а з іншого боку зміцнить підтримку Трампа з боку фермерів і сільських громад США, які сильно постраждали від торгової війни з Китаєм.

Ключовий момент у тому, що ЄС хоче отримувати яловичину, вирощену без застосування гормонів росту. Угода від 1981 року забороняє європейським країнам використовувати гормони самим, а також імпортувати м'ясо, вирощене з застосуванням гормонів.

У 2009 році Євросоюз і США уклали угоду про надання квоти на імпорт яловичини без гормонів, яка в даний час складає 45 000 тон. Згідно з правилами СОТ, квота повинна застосовуватися і для постачальників не з США. До теперішнього моменту США постачає тільки 30% від зазначеної квоти, а частка таких країн як Австралія, Аргентина і Уругвай останнім часом стрімко зростає.

Збільшення квоти для США буде означати зменшення поставок для інших постачальників. Євросоюз намагається переконати Австралію і Уругвай, що якби угоди з США не було, то весь обсяг квоти міг би піти до США. «Ми можемо їм (іншим „істотним“ постачальникам — ІА КВ) дати або менше, або не давати взагалі нічого», — заявив неназваний європейський дипломат.

Нагадаємо, суперечка між ЄС і США про доступ на європейський ринок яловичини, вирощеної з використанням гормонів, триває більше 20 років. У 1988 році Євросоюзом була введена заборона на ввезення зі Сполучених Штатів м'яса худоби, яка була вирощена із застосуванням гормону росту. Приблизно 95% всієї американської яловичини проводиться із застосуванням тих чи інших гормональних добавок.

У 2009 році в рамках СОТ було досягнуто згоди про припинення спору про постачання «гормональної» яловичини і вирішено протягом 4-х років розширити доступ до Європи яловичини, вирощеної без використання гормонів. Однак на початку 2017 року, колишній президент Обама знову повернувся до питання про постачання «гормональної» яловичини в Європу.

Нагадаємо також, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, надмірне застосування антибіотиків в сільському господарстві є одним з головних чинників зниження чутливості шкідливих бактерій до подібного роду препаратів.

Медики попереджають, що через звикання ліки часто стають неефективними, і це ускладнює лікування вже відомих захворювань. Рекордсменом по застосуванню антибіотиків у тваринництві є США. Кількість антибіотиків, що вводяться,  американським коровам, свиням і курям в рази перевищує європейські норми.

dairynews

Більше новин
На Полтавщині зареєстрували другий спалах АЧС за тиждень
23-жовт-2019

У Полтавській області знову виявили ДНК вірусу африканської чуми свиней (АЧС) та зареєстрували інфікований об’єкт на території присадибної ділянки у м. Лохвиця. Про це повідомляє прес-служба Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області.

Спалах підтвердили за результатами дослідження Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби у Полтавській області (звіт № 3 749 п.м./19 від 22.10.2019).

Державна протиепізоотична комісія затвердила плани з ліквідації хвороби, визначила межі епізоотичних осередків, зони захисту та нагляду. Ситуація знаходиться під контролем Держпродспоживслужби області та району.

Детальніше
Спрямовано 146,4 млн гривень за програмою здешевлення сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва
30-вер-2021

У рамках бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» спрямовано 146,4 млн гривень за серпень 2021 року.  

Про це повідомляється на сайті Мінагро.

Кошти отримають 925 сільгосптоваровиробників, які придбали 3044 одиниць техніки та обладнання на загальну суму 585,4 млн гривень (без ПДВ).

Залишок бюджетних коштів за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» після виплати становитиме 307,6 млн гривень.

Нагадаємо, що в України діє урядова програма здешевлення сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва у 2021 році.

Одержувачами бюджетних коштів є юридичні особи та фізичні особи — підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів (за визначенням, наведеним у пункті 2.15 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»), вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, за умови, що питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених такими юридичними та фізичними особами протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, а новоутворених сільськогосподарських товаровиробників, які провадять господарську діяльність менш як 12 календарних місяців, — за результатами кожного окремого звітного періоду.

Розмір компенсації становить 25 відсотків вартості (без урахування податку на додану вартість) за придбані техніку та обладнання, які на момент здійснення через уповноважений банк оплати на їх придбання були включені до переліку, розміщеного на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

Бюджетні кошти спрямовуються на забезпечення сільськогосподарських товаровиробників вітчизняною технікою та обладнанням для агропромислового комплексу шляхом здійснення часткової компенсації вартості техніки та обладнання, що закуплені у вітчизняних виробників та/або їх дилерів.

Детальніше
Україна вже вичерпала річну євроквоту на мед і квартальну — на курятину
21-січ-2022

Українські компанії станом на 18 січня 2022 р. закрили річну квоту на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. 

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, окрім меду, на звітну дату повністю використана квартальна квота на м’ясо птиці (частини) та яйця курячі.

Експерти також зазначили, що експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС за підсумками 2021 р. зріс на 33% в грошовому вимірі у порівнянні з минулим роком і склав $8,3 млрд. 

Частково таке зростання зумовлене збільшенням вартості більшості категорій товарів на світовому ринку, частково — збільшенням відвантажень.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці (частини), оброблена продукція із зернових.

«Якщо порівнювати з 2020 роком, то змінилася ситуація з використанням квот по поставкам в ЄС цукру та кукурудзи, а точніше з їх неповним використанням. Щодо цукру, то квота в 2021 році була використана на 87% через дефіцит на внутрішньому українському ринку даного виду продукту. В той же час квота на кукурудзу була «закрита» лише на 5% через підвищений попит на цей вид зернових у 2021 році та наявність більш привабливих експортних каналів для українських аграріїв», — розповідає  аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Детальніше
Єдиний держреєстр ветеринарних документів допоможе встановити єдині правила видачі ветдокументів на всій території України
20-лист-2019

Україна за сприяння Світового банку планує запровадити 2020 року систему електронної видачі усіх міжнародних сертифікатів для експорту харчової продукції в різні країни світу.

Ігор Клименок, директор Державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» пояснив в ефірі Українського радіо необхідність запровадження Єдиного державного реєстру ветеринарних документів.

За словами Ігоря Клименка, запровадження зазначеного реєстру дасть змогу встановити єдині правила видачі ветеринарних документів по всій території України.

«Трактувати державне законодавство державний інспектор буде як в Запоріжжі, так і в Харкові однаково, — пояснює директор Державного підприємства. — Це дасть змогу Держпродспоживслужбі значно зекономити час на збір інформації про видані ветеринарні документи, а функціонал реєстру унеможливить підробку ветеринарних документів. Це допоможе створити прозору систему контролю за обігом тварин та продукції тваринного походження».

За словами Ігоря Клименка, це убезпечить споживачів та знизить ризик потрапляння небезпечної продукції на українські ринки.

«Цей реєстр створено для того, щоб наші громадяни споживали безпечну продукцію. Якщо, наприклад, ми говоримо про яловичину, то для нас важливо, щоб тварина була правильно забита, перед забоєм вона була здорова, щоб упродовж її життя були зроблені щеплення та лабораторні обстеження. А від здорової тварини буде здорова продукція, безпечна для людини», — зазначив Ігор Клименок.

consumer.gov.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок