Епізоотична ситуація з особливо небезпечних хвороб тварин в світі з 11 по 17 березня 2017 р

Після набуття чинності ЗУ «Про безпечність та гігієну кормів» в Україні дозволено продавати тільки ті корми, до складу яких входять виключно зареєстровані в країні кормові добавки. Однак реєстрація кормових добавок наразі не здійснюється через відсутність Державного реєстру кормових добавок.

Про це у своєму звернені до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства повідомляє Асоціація «Свинарі України».

«Таким чином, це унеможливлює роботу тих операторів ринку кормів, що виготовляють продукцію з використанням імпортних інгредієнтів. Враховуючи те, що рецептура кормів більшості виробників тваринницької продукції містить добавки імпортного походження, незабаром оператори галузі можуть стикнутися з дефіцитом як готових кормів, так і окремих їх складових через зупинку їх поставок до України», - йдеться у зверненні.

Водночас, пошук вітчизняних альтернатив коштувати тваринникам надто дорого: додаткові витрати на розробку нової рецептури, постачальників, послаблення виробничих показників призведе до погіршення фінансових результатів та закриття підприємств.

Більше: АСУ звернулася до профільного Міністерства щодо недопущення дефіциту кормів та кормових інгредієнтів

pigua.info

Уряд України 4 жовтня доповнив Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів. Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України.

«Для вирішення проблеми з оплатою послуг, пов’язаних з фумігацією вантажів із об’єктами регулювання за кордоном, до Переліку послуг включено послуги зі знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються, винагорода комісіонера при здійсненні знезараження та/або фумігації за кордоном вантажів, що експортуються», - вказується в повідомленні.

Як зазначили в міністерстві, «прийняті зміни сприятимуть розблокуванню проходу морських суден із сільськогосподарською продукцією, що експортується згідно з Ініціативою щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час воєнного стану».

АПК-Інформ

23 листопада 2018 року Конституційний Суд України надав Висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статті 41 Конституції України (реєстр. № 6236) вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Так, проектом акта пропонується основою аграрного устрою України визначити фермерське господарство.

Перевіряючи законопроект на предмет його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції України, Конституційний Суд України виходить, зокрема, з такого:

Верховна Рада України восьмого скликання протягом року законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положень статті 41 Конституції України, отже, законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України;

згідно з частиною другою статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану (відповідно правових підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає).

Конституційний Суд України вважає, що запропоновані проектом акта зміни мають загальний характер і не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, а отже, не суперечать вимогам частини першої статті 157 Конституції України. Разом з тим, Суд висловлює застереження щодо можливості внесення відповідних змін до розділу II Конституції України.

З огляду на вказане Конституційний Суд України дійшов висновку, що законопроект Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідне рішення дозволяє Раді почати розгляд проекту акта.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, сприятиме збереженню власності на землю в руках широких кіл громадян України, передусім тих, які проживають в сільській місцевості, підвищенню добробуту сільського населення, забезпеченню сталого розвитку сільських територій, розбудові ефективного агропромислового комплексу, забезпеченню громадянського миру та соціальної злагоди, а також захисту національних інтересів та безпеки держави.

Що ж фактично може змінитися для фермерських господарств, якщо до Конституції все ж внесуть запропоновані зміни?

Нічого. Оскільки законопроект носить декларативний характрер.

Іншими словами, документ не містить ніяких прямих норм. Більш того, що таке аграрний устрій з точки зору права?

«Саме через невизначеність з термінологією не до кінця зрозумілим є зміст такої законодавчої ініціативи, її правові наслідки та шляхи, якими народні депутати прагнуть досягти задекларованих цілей», — зазначає Анна Федун, експерт із правового регулювання земельних відносин.

Тому наразі підтримка цього законопроекту народними обранцями може свідчити лише про їх бажання задекларувати своє добре ставлення до фермерів та підкреслити їх важливу роль у сільському господарстві, адже попереду вибори.

legalhub

Експорт молочних продуктів у червні склав 23,9 млн доларів США, що на чверть більше показників минулого року та на 43,7% довоєнного лютого. Основною причиною приросту стало зростання світових цін на молочні продукти.

Про це ідеться у повідомленні аналітиків проекту Сімейні молочні ферми на офіційному Telegram-каналі.

Також експерти зазначають, важливою зміною є орієнтир експорту на країни ЄС: якщо у червні 2021 року менше 6% молочної продукції було реалізовано до ЄС, то за підсумками червня 2022 року вже понад 50%.

«Основними ринками збуту української молочної продукції тепер є Польща (9 млн доларів США), Молдова (3,3 млн доларів США), крім того — Казахстан (1,5 млн доларів США)», — кажуть експерти.

Загалом за останній місяць було експортовано 9,3 тис. тонн молочних товарів, що на 32% більше ніж в травні. А саме:

• молоко та вершки незгущені — 2,7 тис. тонн(більше на 17%)
• молоко та вершки згущені — 3,3 тис тонн(на 71%)
• маслянка, коагульовані молоко та вершки, йогурт, кефір — 239 тонн,(на 2%)
• молочна сироватка — 1,5 тис. тонн,(на 16%)
• масло вершкове — 897 тонн,(на 12%)
• всі види сирів і кисломолочний сир — 563 тонн,(на 35%).

На європейському ринку ситуація трохи відрізняється: в найбільших європейських країнах-виробниках молока закупівельні ціни не залишаються на місці.

За останні 2 місяці вони зміцнилися та становлять:

• Польща — 47,37 євро/100 кг(більше на 5%)
• Нідерланди — 53,52 євро/100 кг(на 10%)
• Франція — 45,08 євро/100 кг(на 6%)
• Німеччина — 50,10 євро/100 кг(на 3%).

Україна має деяку перевагу перед країнами ЄС — низькі ціни на корми стримують ріст собівартості молока, що робить українську продукцію конкурентною на зовнішньому ринку.

milkua.info