Епізоотична ситуація по особливо небезпечних хвороб тварин в світі з 1 по 7 квітня 2017 р

2017 рік для молочарів був найприбутковішим за останні 5 років. Прибутковість від виробництва молока по відношенню до 2016 року збільшилась на 32,5%. Такі цифри озвучує на своїй сторінці у facebook Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

«Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів ВРХ, отримав додатково2−3 млн грн. прибутку за 2017 рік. По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років!», — пише Андрій Ярмак.

Також пан Андрій зазначає, що минулий рік був і найстабільнішим. Тому, що загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було.

«Значить професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік — це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива. Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за нашими попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році», — зазначає пан Ярмак.

Світовий ринок за прогнозами Андрія Ярмака, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах — хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні:

збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;

здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки;

занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. На думку Андрія Ярмака, варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять 4−6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

milkUa.Info

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua

Рентабельність виробництва тваринницької продукції в 2017 р. в Україні прогнозується на рівні 14,6%, що майже вдвічі перевищить показник 2016 року (7,7%).

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, йдеться в повідомленні ННЦ «ІАЕ».

За його словами, в цьому році прибутковим буде виробництво великої рогатої худоби, свинини, птиці та молока.

Очікується, що вперше за час незалежності України стане рентабельним виробництво м'яса ВРХ. За попереднім прогнозом вчених Інституту аграрної економіки, внаслідок різкого зростання цін на внутрішньому ринку його рентабельність в 2017 р. може скласти 6,7% проти торішнього показника в -24,8%.

Буде зберігатися тенденція збільшення прибутковості виробництва м'яса птиці (без промислової переробки). Його рентабельність зросте до 17,3% - майже в 3,5 рази проти 5% в минулому році, а також прибутковість свинини, виробництво якої в минулому році була збитковою (-4,5%), в 2017 р складе 13,4%, вважає експерт.

Крім того, рентабельність виробництва молока збільшиться до 20,6% проти 18,2% в минулому році.

«Внаслідок прогнозованого зростання собівартості яєць на 20% при незначному зменшенні (-2,1%) ціни їх реалізації виробництво цього виду тваринницької продукції в 2017 р. стане збитковим. Його рентабельність прогнозується на рівні 13,2%. Це перший з 2006 р. випадок збитковості виробництва яєць. Тоді його рентабельність склала -6,8%», — зазначив Лупенко.

milkua.info

Міністерство аграрної політики та продовольства України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів, визначатиме перелік об'єктів критичної інфраструктури сектору харчової промисловості та агропромислового комплексу. Вже створена робоча група з ідентифікації та категоризації підприємств та розпочато прийом заявок. Документи із супровідним листом можна надсилати на поштову адресу Міністерства аграрної політики чи на електронну скриньку. Про це заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик розповів в ефірі «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ».

Належність до критичної інфраструктури підприємств визначатимуть, зокрема, за такими критеріями:

• належність підприємства до певного сектору;
• кількість людей, яких забезпечує підприємство;
• негативний вплив на інші сектори в разі відсутності енергопостачання;
• зв’язок з іншими об'єктами критичної інфраструктури.

«Ми розуміємо, в якій складній ситуації наразі перебувають підприємства, в тому числі й аграрного сектору, і які наслідки можуть бути в разі зупинки підприємств харчової промисловості. Тому Міністерством оперативно створено робочу групу. Її перше засідання відбудеться вже 27 грудня», — зазначив Денис Башлик.

За його словами, після розгляду заявки суб'єктів господарювання, у разі позитивного рішення робочої групи, відповідний акт передається до центрального органу.

Статус об'єкта критичної інфраструктури може надавати пріоритетність у забезпеченні електроенергією та впливати на бронювання військовозобов'язаних працівників.

«Ми шукаємо ефективні механізми державної підтримки для агросектору, залучаємо міжнародну допомогу у вигляді забезпечення генераторами, докладаємо усіх зусиль, щоб мінімізувати проблеми, які виникають через дефіцит енергоносіїв», — резюмував заступник Міністра.

З повним алгоритмом дій для подачі заявок можна ознайомитись на ресурсах Міністерства аграрної політики та продоводльства України.

minagro.gov.ua