Експорт українського молока в п'ять разів перевищує імпорт

АТ «Укрзалізниця» з 1 серпня змінила методику обрахування вагонної складової у вартості вантажоперевезень у вагонах власного парку по території України.

Згідно з повідомленням компанії, після зміни методики плата за перевезення вантажів у вагонах «Укрзалізниці» зросте, передає Цензор.нет.

Так, раніше для обрахування вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами «Укрзалізниці» використовувалась методика, за якою термін використання вагонів визначався діленням відстані перевезення на нормативну швидкість доставки вантажу. Зазначена нормативна швидкість становила 200 км/добу для повагонних відправлень та 320 км/добу для маршрутних відправлень.

«Разом з тим останні 10 років фактична швидкість руху вагонів значно менша за нормативну швидкість через знос залізничної інфраструктури, рухомого складу та через збільшення кількості операторів вагонного парку на мережі. Таким чином, при застосуванні нормативної швидкості в розрахунку терміну використання вагонів кількість розрахованих діб використання вагона абсолютно не відповідала дійсності», — зазначається у повідомленні.

Водночас, яка зауважують в «Укрзалізниці», на ринку використання вантажних вагонів наразі діє інша методика, яка прив’язана до фактичної швидкості руху вагонів на різних маршрутах.

Через це «Укрзалізниця» хоча і мала вищій рівень ставок плати, ніж у приватних операторів ринку, але отримувала кошти за значно менший термін використання власних вагонів. Тепер державна компанія перейде на обрахування вагонної складової вартості вантажних перевезень з урахуванням фактичної, а не нормативної швидкості руху вагонів.

«Також слід зазначити, що дійсно в серпні 2022 року вантажовласники відчують ріст вагонної складової у вартості перевезень вантажів вагонами „Укрзалізниці“, адже фактично при розрахунку різко зросте кількість днів використання вагонів, а ставки плати залишаться на поточному рівні», — визнають в компанії.

Проте надалі з підвищенням вартості використання вагонів «Укрзалізниця» очікує зменшення попиту на свої вагони у поточному місяці, а за рахунок зменшення коефіцієнту утилізації вагонів очікується зменшення ставок плати до ринкового рівня.

Водночас в компанії наголошують, що нормативна швидкість доставки вантажів не змінюється й становить, як і раніше, 200/320 км/добу, проте тепер вона не впливатиме на вартість використання вагонів.

Темпи росту світового виробництва молока продовжують знижуватись. Так в 2018 році, у порівняні з даними 2017 року, він становить 1%, тоді як у 2017 порівняно з 2016 роком він становив 2,5%. Всього в 2018 році було вироблено 318,5 млн т.

Скорочення темпів приросту спостерігалося в топових експортерів: загальне виробництво в ЄС склало 157,4 млн т, що на 0,9% більше ніж у 2017 р. (+2,8% 2017/16 рр.), у США — 98,6 млн т, що на 0,9% більше, ніж у 2017 р. (+2,4% 2017/16 рр.), Нова Зеландія — 21,9 млн т, що на 2,3% більше, ніж у 2017 р. (+3,7% 2017/16 рр.). Основною причиною стала аномальна спека влітку 2018 року у Європі та Австралії.

Складні погодні умови в Європі мають вплив на виробництво молока і в поточному році. За чотири тижні 2019 року виробництво молока у Франції показало 3% зниження. Загалом низхідний тренд виробництва молока в Європі триває із серпня 2018 року.

Виробництво молока в Німеччині також показує нижчі темпи зростання, ніж рік до того. А як відомо, саме ці дві країни забезпечують 37% всього молока Союзу.

Виробництво молока в Голландії, яка забезпечує 9,4% європейського молока, у 2018 році скоротилося на 2,92%. Це пов’язано з обмеженнями поголів'я, як джерела викиду фосфатів в атмосферу.

Приріст виробництва в минулому році показували такі учасники Союзу, як Данія (+2,5%), Польща (+2,6%), Ірландія (+4,3%). На Польщу припадає 7,3% всього молока Європи, Ірландія забезпечує 4,5%, а Данія — 4%.

Інтервенційні запаси сухого молока, які були сформовані у 2014/2015 році, вже розпродані. Проте, європейські фермери залишилися незадоволені цією програмою, адже вона недала можливість зберегти ціни на молоко та уникнути збитків. Рік закінчився зі зниженням — середня закупівельна ціна в Європі опустилася на 2,4% за рік. Збитків також зазнали і фермери Нової Зеландії — там ціни опустилися на 8,5%, а у США — на 12%. Варто не забувати і про те, що потрібен час, щоб використати і переробити цей обсяг.

avm-ua

Упродовж 2018 р вартість м'яса та молочних продуктів в Україні зростатиме. До кінця року вартість м’яса та молока в Україні зросте щонайменше на 5−7%. Про це розповів економічний експерт Олександр Охрименко.

«У нас в березні починається посівна, але вже сьогодні ціни на дизпаливо дуже високі. І навряд чи перед посівною вони знизяться. Дорожчає дизпаливо — дорожчає зерно, м’ясо і так далі. У зерні — 33% палива. Прогнозую, що до кінця року паливо може подорожчати щонайменше на 10%. Якщо зростає пальне на 10% — то на 3% зростає вартість зерна. Відповідно на 5−7% зростає вартість молока і м’яса», — пояснив він.

Олександр Охрименко зазначив, що паливний ринок в Україні монополізований, а тому прогнозувати ціни, спираючись на світові тенденції, доволі складно.

«Сьогодні приблизно 75% ринку пального належить одному із наших олігархів, який дуже наближений до влади. АМКУ знає про монополію, але ж у нього, на жаль, немає ніяких важелів впливу. Монополія на ринку пального є, монополіст є, ціни зростають і тому ми дуже часто задаємося питанням: чому навіть коли в Європі ціна на паливо падає, у нас — ні?», — зазначає експерт.

За його словами, останнім часом ціни на пальне дещо знизилися, але це тимчасове явище.

milkua.info за матеріалами unn

За останні десять років національне молочне скотарство кардинально змінилось. Змінилось і ставлення до нього виробників аграрної продукції. Однак цього недостатньо, щоб відповісти на нові виклики світового та українського молочних ринків.

Про це повідомив ініціатор створення Асоціації виробників молока (АВМ), голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун, передає прес-служба АВМ.

«Традиційно в нашій країні за десять років відбувається дві революції, а в молочному секторі за цей період поки що була одна. Я б назвав її технологічною. Великі зміни сталися в організації й управлінні виробництвом. Сьогодні сотні ферм користуються автоматизованими програмами обліку й управління фермою. Ми зрозуміли, що виробництво молока може бути бізнесом, що для цього потрібні сучасні технології, спрямовані на промислове виробництво», ― сказав Дикун.

«Технологічну революцію ми вже зробили, попереду — ментальна. Залишилося зрозуміти, що модель молочного виробництва, яка ефективно працює в іншій країні, в нашій не працюватиме. Потрібно розробляти свою. Крім ферми, важливу роль відіграє інфраструктура. Налагоджена інфраструктура поставок ветпрепаратів, кормів, а також збуту готової продукції», ― наголосив він.

За словами Дикуна, у країнах, де молочна справа є справді бізнесом і експортується молочна продукція, фермер контролює все: поставки кормів, збут молока, реалізацію готового продукту через кооперативи. Кооперативи працюють у США, Новій Зеландії, Данії, Швеції, Фінляндії та інших країнах.

«Зрозуміло, що, залежно від ситуації, колись можна більше заробити на виробництві сировини, а колись на її переробці. І якщо фермер є власником переробки, то отримує кращу ціну за будь-якого сценарію. В Україні заробляє або фермер, або переробник. Це неправильно. У всьому світі люди консолідуються, щоб бути разом», ― зауважив голова ВАР.

«Ми намагалися консолідуватися в різних регіонах, реалізували перші проекти співпраці з переробними підприємствами, боролися за додаткові 15 копійок на кілограмі молока екстра-ґатунку. Але тоді нас не почули. Єдиний, хто зрозумів, що те, що ми робимо, має право на існування, був співвласник компанії "Мілкіленд-Україна" Анатолій Юркевич», ― розповів Дикун.

«За цей час ми зрозуміли просту річ: вплинути на ринкову ціну молока ми не можемо, тому маємо працювати із собівартістю виробництва. І на цьому робимо головний акцент зараз», ― додав він.

«Ми не могли впливати на законодавство і грали за тими правилами, які нам нав’язували. Але багато членів АВМ розуміли, що без змін на державному рівні не обійтися. Тоді почалася співпраця з міжнародними організаціями. За підтримки ФАО та ЄБРР почали відбуватись засідання робочої групи з питань регулювання молочного ринку в профільному міністерстві. Вони стали початком діалогу з владою. Ми почали активно співпрацювати з депутатами. Є моменти, коли діалог не складається, але ми не опускаємо рук», ― сказав Дикун.

Він додав, що якщо проаналізувати останні десять років, то на пострадянському просторі (не беручи до уваги Прибалтику) Україна зробила найякісніший і найбільший ривок вперед у виробництві молочної сировини.

Agravery за матеріалами прес-служби АВМ