Експорт польської свинини до США зростає, попри поширення АЧС

17-квіт-2019

Африканська чума свиней в Польщі спричиняє значну шкоду промисловості, але експорт м’яса до США продовжує рости завдяки створенню зон контролю розповсюдження хвороби.

У 2018 році Польща експортувала до США майже 61 тис. тонн свинини на суму майже 150 мільйонів євро. Африканську чуму свиней вперше виявили у Польщі в 2014 році і поширилася вона на кілька регіонів, включаючи Люблін і Мазовію.

Свинарство має вирішальне значення для економіки Польщі, враховуючи експорт у розмірі близько 1,5 млрд євро, а також внутрішні продажі, адже населення країни споживає понад 40 кг свинини на душу на рік.

Прагнучи підтримати експортерів свинини, польський уряд створив спеціалізовані зони охорони здоров’я тварин в межах країни, які призначені для забезпечення споживачів свининою з зони, вільної від АЧС.

Ця програма зонування регулюється Генеральною ветеринарною інспекцією Польщі. В зоні охорони та спостереження виробникам забороняють перевозити свиней з господарства, і всі власники свиней зобов’язані негайно повідомити районного ветеринарного лікаря про випадки загибелі або хвороби свиней в господарстві.

Коли в Польщі виявили АЧС, органи влади, у співпраці з Європейською Комісією, створили 3 різні зони, кожна з яких регулюється різними правилами, залежно від ризику зараження. Зона 1 є буферною зоною, де вірус фактично не поширюється, у зоні 2 є випадки захворювання в популяції диких кабанів, а зона 3 містить АЧС як у популяції комерційних свиней, так і в популяції дикого кабана.

PigUA.info за матеріалами meat-inform.com

Більше новин
На які захворювання припадає понад 50% повідомлень МЕБ?
02-черв-2022

Всесвітня організація здоров'я тварин проаналізувала поточну глобальну ситуацію через Всесвітню інформаційну систему здоров'я тварин (WAHIS).

З 2005 року захворювання наземних тварин, про які найчастіше повідомлялося у Всесвітню організацію охорони здоров'я тварин (WOAH, формально МЕБ — Міжнародне епізоотичне бюро), — це пташиний грип — 31% від усіх поданих негайних повідомлень про захворювання наземних тварин, інфекція вірусом африканської чуми свиней (АЧС) — 12% та інфекція вірусом ящуру — 10% негайних повідомлень.

Протягом 2021 року та на початку 2022 року до МЕБ надійшло 50 негайних повідомлень про АЧС та 114 випадків АЧС з 22 країн та територій Африки, Північної та Південної Америки, Азії, Далекого Сходу та Океанії, а також Європи. Протягом цього періоду хвороба поширилася у чотирьох раніше не порушених країнах: Малайзія повідомила про перший випадок АЧС у лютому 2021 року, Бутан — у травні 2021 року, Таїланд — у листопаді 2021 року та Північна Македонія (Республіка) — у грудні 2021 року. Інші події були пов'язані здебільшого з рецидивами АЧС у вже порушених країнах.

 pig333.com

Детальніше
Як запрацює нова система контролю тваринництва?
26-квіт-2017

Система контролю за продукцією тваринництва змінюється. Чого чекати виробникам і що це принесе споживачеві? 

Після травневих свят Верховна Рада України має ухвалити ще один з «євроінтеграційних» законопроектів — №0906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Нагадаємо, цей законопроект прийняли у першому читанні ще 22 серпня 2014 року. Протягом трьох років законотворці внесли до тексту законопроекту аж 571 правку.

Зволікання з ухваленням документу стримувало запуск системи контролю продукції тваринництва за європейськими стандартами. Більш того, цей законопроект потрібно було прийняти в рамках зобов’язань України перед Угодою про Асоціацію з Європейським Союзом. Тому наприкінці 2016 року ряд аграрних асоціацій підписали лист-звернення до заступника голови комітету ВР з питань аграрної політики Олександра Бакуменка з проханням підтримати у другому читанні цей законопроект.

Аграрний комітет ВР дослухався до такого звернення, і тому 11 квітня 2017 року рекомендував підтримати цю законодавчу ініціативу. Станом на сьогодні законопроект 0906 готується до другого читання парламентом.

Як має запрацювати система контролю за аграріями?

Текст законопроекту визначає три інстанції,  відповідальні за контроль за безпечністю аграрної продукції. Найвищою інстанцією є Кабінет Міністрів, котрий наглядатиме за роботою державних органів, котрі у свою чергу займаються контролем безпечності аграрної продукції. Мінагрополітики призначено відповідальним за оформлення нормативної бази, наприклад за укладення форм актів контролю, та затвердження порядку відбору зразків та проведення їхнього аналізу. Держпродспоживслужба безпосередньо займатиметься контролем за рівнем якості продукції агровиробників.

Однією з головних інновацій стане право для інспекторів установи без попередження перевіряти м’ясопереробні підприємства, а також скотобійні. Якщо гігієнічних норм на таких об’єктах порушують настільки, що виникає загроза або для тварин, або для споживачів, інспектори мають право своєю постановою припиняти діяльність підприємства строком на 10 днів. Припинити діяльність підприємства більш ніж на 10 днів зможе лише суд. Втім, підприємство має право відновити свою роботу після тої дати, з якої постанова інспектора або суду втрачають свою чинність.

Інспектор не може перевіряти підприємство, аудитом якого він займався попередні два роки. У перевірках підприємств може брати участь і помічник державного інспектора. Але він може лише збирати інформацію щодо дотримання гігієнічних вимог, надавати інспектору лише необхідну йому технічну допомогу.

Інспектори також зможуть виносити рішення про знищення або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів та або кормів. За потреби інспектори Держпродспоживслужби можуть залучати поліцейських до проведення контролю на агропідприємствах.  

Втім, інспектор Держпродспоживслужби  віднині повинен мати повну вищу освіту, а також знатись на особливостях роботи системи ХАССП.

Інформацію про результати перевірок підприємств місцеві управління Держпродспоживслужби зобов’язані публікувати на своїх сайтах. Якщо небезпечний продукт або корм попали в обіг, його назва та передбачувана територія обігу повинні бути також опубліковані.

Аналіз зразків продукції матимуть право робити не лише державні лабораторії, але й приватні лабораторії, акредитовані у Мінагрополітики. Але роботи з  аналізу відібраних зразків відбуватимуться за рахунок самих виробників, а не держави, як це було раніше.

Контроль за якістю харчової продукції на експорт, а також імпортованої відбуватиметься виключно на пунктах прикордонного інспекційного контролю, які мають створюватися окремим рішенням Кабміну. Такі пункти мають облаштовуватись на прикордонних КПП або у морських портах, або ж прикордонних залізничних станціях.

Закон має вступити у дію через 9 місяців після дня його ухвалення. Втім, для деяких випадків передбачаються перехідні етапи. Наприклад, протягом трьох років проводити інспекції об’єктів матимуть право і ті інспектори Держпродспоживслужби, які досі не отримали вищої освіти, та досі не пройшли курс навчання системі ХАССП. Протягом 5 років створювати окремі пости перевірки якості продукції на кордоні України буде не обов’язково. Перевірку продукції можна буде проводити на всіх уже створених митних постах на прикордонних переходах, навіть якщо вони не мають відповідного обладнання.

agravery.com

Детальніше
М'ясо свинини, соняшник, просо: які пропозиції агрокомпанії публікують на Національній платформі продовольчої безпеки
26-лип-2022

Кількість користувачів, зареєстрованих на Національній платформі продовольчої безпеки, сягнула 5,4 тисяч. Серед них – продовольчі та логістичні компанії, територіальні громади, торговельні мережі та військові адміністрації.

На сьогоднішній день на платформі опубліковано 1,8 тисяч потреб. Серед них наразі актуальними є запити щодо постачання борошна, солі, цукру, дизельного палива, свіжого м'яса свинини, овочів (цибулі, моркви, картоплі) та молочного протеїну для виготовлення молочних продуктів.

Кількість актуальних пропозицій складає 1,7 тисяч. Компанії-виробники пропонують готові заморожені продукти харчування для вживання, ковбасні вироби, кондитерську продукцію, молоко пастеризоване, масло, морепродукти, яловичину тушковану, сіль без додавання йоду, хліб та послуги перевезення.

Агропідприємства, зареєстровані на платформі, пропонують м'ясо свинини, насіння соняшника, ячмінь, просо, пшеницю, комбікорм, сушену капусту, яблука та малину, а також фуражну кукурудзу.

Нагадаємо, учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.

dpss.gov.ua

Детальніше
Rabobank: Коронавірус в Китаї негативно впливає на торгівлю молоком
26-лют-2020

Китайський уряд наголошує на важливості стабільного продовольчого забезпечення населення, що може надати більший тиск на ціни на молоко ніж зазвичай.

З моменту виявлення першого випадку нового коронавіруса, що отримав назву за міжнародною класифікацією COVID-10, підтверджені випадки зараження досягли цифри в майже 80 тис. Летальний результат — у більш ніж 2,5 тис. осіб. Сьогодні Центральний регіон Китаю знаходиться в ізоляції, з санкціонованим державою карантином і обмеженнями на переміщення, щоб уникнути розповсюдження вірусу.

Ці обставини зачіпають всі сфери економіки КНР. Зупинений транспорт, нестача робочої сили позначаються як на сфері виробництва, так і в торгівлі. Сенді Чен, старший аналітик ринку молочних продуктів Rabobank RaboResearch проаналізував ситуацію і закликав не ігнорувати наслідки для світового молочного ринку.

«Хоча вплив епідемії на попит на молочні продукти повинен бути короткочасним, невизначеність щодо фактичної тривалості карантину в країні і затяжний психологічний вплив можуть завдати істотної шкоди споживання, що позначиться на переробці, виробництві та імпорт», — зазначив Сенді Чен.

Карантин припав на китайський новий рік. За оцінками аналітика, серйозно постраждали преміальні рідкі молочні продукти, які традиційно купуються до свят. Rabobank оцінює, що 30-денний вплив COVID-19 може знизити споживання молока в Китаї на 2−4% в річному численні. Частина роздрібних втрат складається з онлайн-продажів.

30 днів карантину по Коронавірусу можуть також знизити річне споживання сирів в Китаї на 5%, вважають експерти Rabobank.

«Поставки сирого молока і поповнення запасів від молочних заводів затримувалися через жорсткість контролю дорожнього руху і брак робочої сили. Найбільший удар прийняли на себе дрібні і середні ферми, серйозно зменшивши виробництво», — заявив Чен.

Спочатку експерти Rabobank прогнозували, що в першій половині 2020 року імпорт молочної продукції в Китай скоротиться на 3%, проте в річному численні виросте на 1%. В умовах ситуації з COVID-19, Rabobank прогнозує зниження загального попиту на молочні продукти на 1%, що призведе до скорочення імпорту на 11%.

Якщо загальний попит впаде на 5%, то обсяг імпорту в 2020 році знизиться на 25%.

«Все це може спонукати експортерів перенести частину сировини з виробництва сиру, масла та вершків на СОМ і СЦМ. Що призведе до збільшення обсягів сухого молока на світовому ринку», — зазначив аналітик.

За оцінками INTL FCStone, ціни на молочні продукти в КНР можуть впасти в найближчі 12 місяців на 3−10%.

dairynews.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок