Експорт ВРХ з України побив рекорд

14-лист-2017

Останнім часом експорт худоби пішов доволі активно. Важливо те, що він не думає сповільнюватись, і, навпаки, прискорюється. За десять місяців поточного року вивезено вже близько 68 тис. голів ВРХ, тоді як за весь минулий рік — 51 тис. голів, причому то був рекорд. Про це повідомив національний консультант ФАО, експерт сільськогосподарських ринків Андрій Панкратов.

«Якщо перерахувати експорт худоби в еквівалент м’яса, то з урахуванням субпродуктів в поточному році такий еквівалентний експорт може перевищити 14 тис. т», — ідеться в повідомленні експерта.

За його словами, прогноз експорту безпосередньо яловичини на цей рік складає 52 тис. т (у забійній вазі). Тобто експорт «м'яса» у живому вигляді становить 21% від його сукупного з яловичиною експорту. В 2016 р. ця частка була на рівні 18%, в 2014—2015 рр. — 13%. Тобто з повним правом можна казати, що триває заміщення експорту яловичини експортом живої ВРХ.
Експорт живої ВРХ, наприклад, в Єгипет розпочався ще в 2014 р., в 2016 р. додався Ліван, були поставки в Лівію, Ірак, Сирію. В поточному році найбільші поставки йшли, окрім Азербайджану, в Лівію, Йорданію, Єгипет, Ірак.

milkUa.Info за матеріалами kurkul

Більше новин
Бізнес вимагає жорсткого регулювання антибіотиків у тваринництві
22-бер-2019

В Україні необхідно запровадити більш жорстке регулювання антибіотиків у тваринництві. Про це заявляє координатор Комітету виробників ветеринарних препаратів Європейської Бізнес-Асоціації Дмитро Кирилюк.

Він зазначає, враховуючи чинне законодавство, антибіотики є такими поширеними саме тому, що є найбільш доступними для виробників за ціною, а також тому, що інші засоби (більш безпечні) не є дозволеними в Україні.

У ЄБА вважають, що посилення регулювання антибіотиків має відбуватися не лише шляхом заборон, а й завдяки адміністративному тиску. Важливою є саме ефективність контролю та запровадження використання альтернативних лікарських засобів, одними з яких є автогенні вакцини, регулювання котрих сьогодні в Україні просто відсутнє.

Зазначається, що в Україні вже затверджено Національний план дій щодо боротьби із стійкістю до протимікробних препаратів. Ним передбачається регуляція обігу антибіотиків в Україні.

agropolit

Детальніше
Чим кури, що повільно ростуть, кращі за бройлерних курчат?
11-груд-2019

Серед споживачів з розвинутих країн зростає попит на м’ясо курей, які зростають повільно і в більш природних умовах, повідомляє poultryworld.net. За результатами опитування видання, 67% споживачів надають перевагу м’ясу саме таких птахів.

Вирощування порід курей, що ростуть повільніше, ніж бройлери, коштує дорожче, утім, м’ясо таких птахів більш якісне, а умови утримання відповідають вищим стандартам благополуччя тварин.

Дослідження свідчать, що у швидкозростаючих птахів інтенсивний ріст викликає посилення м’язових порушень. Тому вважається, що, вирощуючи курей у напівінтенсивній системі та надаючи їм більше часу для досягнення зрілості, стає можливим зменшення м’язових та інших порушень і страждання птахів.

М’ясо від повільнорослих порід менш ніжне і менш соковите, ніж м’ясо від найбільш поширених промислових. Утім, вміст білка в м’ясі стегенець є вищи у повільнорослих курей, у той час як загальний вміст жирової тканини та насичених кислот у м’ясі з грудного відділу у промислових бройлерів значно вищий.

Meat-Inform

Детальніше
Аграрні розписки вже видані під заставу близько 30 видів сільгосппродукції
08-лист-2018

На початку впровадження аграрних розписок в Україні виробники оформляли їх в основному під заставу майбутнього урожаю традиційних олійних та зернових культур. Проте зараз до цього процесу вже додатково залучено 25 сільськогосподарських продуктів, серед яких ягоди (чорниця, малина, шипшина, кавуни), фрукти (яблука), овочі (картопля, морква, зелений горошок, часник), а також рис, гречка, гірчиця, сіно та молоко.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова під час засідання консультативної ради проекту «Аграрні розписки в Україні», яке відбулося 6 листопада. Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, керівник програми з розвитку фінансування агросектору міжнародної фінансової корпорації (IFC) Групи Світового банку Лія Сорока, Директор Швейцарського бюро співробітництва Хольгер Тауш, керівник проекту «Аграрні розписки в Україні» IFC Групи Світового банку Хелен Фейрлемб, заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко.

«Протягом трьох років в Україні успішно реалізується проект із впровадження аграрних розписок. Лише за 10 місяців 2018 року виробники залучили 3,3 млрд грн, а це 75% від загальної суми, оформивши 521 аграрну розписку. І якщо раніше ми були акцентовані на зерновому ринку, то сьогодні спектр заставної продукції значно розширився», — відмітила Олена Ковальова.

Заступник Міністра додала, що за всю історію існування в Україні аграрних розписок 90% видано малим та середнім виробникам. Такі цифри підтверджують державну політику від Уряду та Мінагрополітики, яка спрямована на підтримку цієї категорії сільгоспвиробників.

Вона зауважила, що за три роки функціонування проекту, який розпочався із формування законодавчої бази, було сформовано та запущено Національний реєстр аграрних розписок, оформлено 703 аграрних розписок на 4,5 млрд грн, до Реєстру постійно підключаються нові нотаріуси.

Всі організатори та партнери проекту налаштовані на те, щоб проект мав своє продовження. Мінагрополітики зі свого боку працюватиме над подальшим опрацюванням законодавчої бази. Крім того, планується спільна робота Міністерства із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо запуску аграрних розписок як цінних паперів на фондовий ринок.

«Система функціонування аграрних розписок сформована, вона цікава постачальникам, тому що збільшується потреба у вхідних ресурсах. Також заінтересований фінансовий сектор — деякі банки організували спеціальні програми кредитування із залученням аграрних розписок. І, безумовно, зацікавлені виробники, адже це можливість отримати необхідні матеріальні ресурси та кошти, щоб почувати себе більш впевнено під час посівної та збиральної кампаній», — резюмувала Олена Ковальова.

minagro

Детальніше
В Україні спростили ввезення пестицидів та агрохімікатів
30-черв-2021

Верховна Рада України на засіданні 30 червня прийняла у другому читанні і в цілому. Проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України, №2289.

Законопроект підтримали 291 народні депутати, про це повідомляє офіційний веб-портал Верховної Ради.

Законом удосконалено окремі положення щодо регулювання завезення та застосування в Україні незареєстрованих пестицидів, використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, надано можливість застосування, зберігання, торгівлі, рекламування та перевезення залишків препаратів протягом двох років після завершення терміну їх реєстрації.

Законом розблоковано ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань.

Законом із статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» вилучено норму, відповідно до якої, обов'язковою умовою завезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок