Експорт яєць скоротився на 18%

21 жовтня рішенням Уряду затверджено Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції. Таке рішення запроваджує в Україні власну систему сертифікації органічного виробництва.

«Україна є важливим постачальником органічної продукції на іноземні ринки, щороку нарощуючи обсяги експорту. В той час як раніше виробники сертифікували своє виробництво за законодавством інших країн, переважно ЄС, відтепер Україна матиме власну систему сертифікації відповідно до національного законодавства. Такі зміни сприятимуть розвитку та прозорості вітчизняного органічного сектору та покращенню іміджу України на світовій торговій арені», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

 Так, затверджений Порядок визначає: 

вимоги до сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

порядок видачі сертифіката, його дубліката та форму.

На черзі зміни до нормативних документів, що регулюватимуть вимоги до ведення виробниками документування своєї діяльності, що є обов’язковою умовою для проведення сертифікації виробництва як органічного.

me.gov.ua

Підсумки першого півріччя по експорту молочних продуктів досить позитивні. Нічого дивного зважаючи на світові тенденції.  

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока (АВМ).

За шість місяців цього року на зовнішні ринку було поставлено 63,2 тис. т молочних продуктів, що на 22,8% більше, ніж за перше півріччя 2016-го. Ситуацію витягує масло та суха сироватка. Показники по молоку та вершках, як згущених так і незгущених, а також кисломолочній продукції від’ємні.

Зокрема, у червні було продано 14,5 тис. т молочних продуктів, що на 17,4% більше, ніж у травні 2017, та на 14%, ніж у травні 2016.

Експорт молока та вершків незгущених  у січні-червні склав 4 тис. т. (-10,1%) на загальну вартість 2,6 млн дол. (+10,1%).

Основними ринками збуту були Молдова (1,2 млн дол.; 46,3% від всього експорту) та Грузія (693 млн дол.; 26,4%).

Імпорт молока та вершків незгущених склав 331 т, що на  55% більше, ніж торік. У вартісному виражені це 537 тис. дол. Найбільше завозили продукту з Німеччини (276 тис. дол.; 51,5%).

Експорт молока та вершків згущених склав 23,3 тис. т, що на 10,7% менше, ніж торік. При цьому експортна виручка склала 40,4 млн дол, що на 13,7% більше, ніж в минулому році. Продавали найбільше до Казахстану (7,9 млн дол.; 19,7%) та Бангладеш (4,3 млн дол.; 10,7%).

Продажі кисломолочної продукції за аналізований період скоротилися на 1,6% — до 1,5 тис. т. Дохід від їх продажу склав 1,5 млн дол. Поставляли продукцію найбільше до Молдови (890 тис. дол.; 60,3%) та Грузії (338 тис. дол.; 22,9%).

В той же час, імпорт був на 35,8% більшим, ніж торік та склав 1,7 тис. т. Купували її найбільше у Бельґії  (1,3 млн дол.; 53%) та Польщі (894 тис. дол.; 36,2%).

Експорт молочної сироватки у січні-червні цього року склав 17,9 тис. т, що на 50% менше, ніж минулоріч. Основними ринками збуту були Китай (6,8 млн дол.; 50,4%), Індія (862 тис. дол.; 6,35%) та Малайзія (711 тис. дол.; 5,24%). Завозили сироватку з Портуґалії (257 тис. дол.; 53%) та Німеччини (84 тис. дол.; 17,32%). Загальний обсяг імпорту за рік зріс на 58,9% та склав 518 т.

Експорт вершкового масла зріс на 205,8% — до 12,3 тис. т. Найбільше продавали його до  Марокко (8,3 млн дол.; 18,5%) та Казахстану (5,8 млн. дол.; 12,9%). Імпорт масла скоротився на 66,5% та склав 231 т.

Експорт сирів  показує приріст. За аналізований період було продано 4,1 тис. т, що на 21,3% більше, ніж у 2016-му. Поставляли його до Казахстану (7,1 млн дол.; 50%) та Молдови (3,5 млн. дол.; 24,25%). Імпорт сирів зріс на 33,3% — до 4,3 тис. т. Найбільше їх купували в Польщі (6,6 млн дол.; 34,3%) та Німеччині (4,6 млн дол.; 23,79%).

Динаміка експорту молочних продуктів у 2016-2017 рр, т

Джерело: за даними ДФСУ

milkua.info

Пандемія COVID-19 та активне застосування антибіотиків для лікування хворих «загострили» проблему резистентності до протимікробних препаратів. Як наслідок, Європейська Комісія прийняла рішення переглянути законодавство щодо контролю питань антибіотикорезистентності у зоонозних та синантропних бактерій у тваринництві.

Проте, за словами Віталія Башинського, експерта з питань ветеринарії та безпечності харчових продуктів ФАО, Україні до усвідомлення серйозності цієї проблеми ще далеко:

«Серйозного ставлення до проблеми антибіотикорезистентності в Україні не буде, допоки громадяни та, як наслідок владні структури не зрозуміють, що немає чим лікувати людей, допоки не буде прийнято закон „Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин“, Порядок використання протимікробних засобів у ветеринарній медицині. Ці документи всі розроблені, готові до ухвалення, потрібна політична воля, трохи часу і все. Окрім того, в Україні присутнє скептичне ставлення до цієї проблеми не тільки з боку влади, а й у самих людей. Вони не розуміють, які наслідки можуть бути від того, щоб піти у аптеку й купити антибіотики без призначення лікаря».

Наразі, за ініціативи Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в Україні роблять перші кроки на шляху покращення системи контролю використання протимікробних препаратів. Так, у рамках проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» стартував відбір зразків харчових продуктів тваринного походження. Паралельно, розпочинається опитування щодо використання антибіотиків у тваринництві. До дослідження залучать більше 600 респондентів — представників господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство), присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України.

Реалізація проекту дозволить:

оцінити реальну ситуацію щодо використання антибіотиків у тваринництві;

дослідити рівень обізнаності виробників щодо ризиків пов’язаних з антибіотирезистентністю;

покращити нормативно-правову базу та політику щодо застосування протимікробних препаратів у тваринництві;

покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу;

дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Окрім ФАО та Асоціації «Свинарі України», до реалізації Проєкту залучені представники Держпродспоживслужби, наукової спільноти, фермери, ветеринари та спеціалісти кормовиробництва.

pigua.info

Заборону на продаж домашнього молока ІІ сорту від населення відклали до 1 липня 2018 року, але оператори ринку побоюються, що реалізація європейського стандарту може привести до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі в цілому, так і для населення в селах. Про це розповів заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук.

Нагадаємо, що після заборони домашнього молока продавати його можна буде на виробництво казеїну.

На думку Марчука, відмова від закупівлі домашнього молока поставить село у ще складніші умови, адже для багатьох сімей продаж домашньої продукції є єдиним способом заробітку.

Чому Україна відмовляється від молока другого сорту? Згідно із чинним сьогодні стандартом, в Україні розрізняють 4 сорти молока. Основна відмінність між сортами полягає у показнику загальної бактеріальної забрудненості, кількості соматичних клітин та кислотності молока.

«Відтак, екстрасорт повинен мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см³, вищий сорт — до 300 тис./см³, перший сорт — до 500 тис./см³, другий сорт — до 3000 тис./см³. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту — ≤ 400 тис./см³, першого сорту — ≤ 600 тис./см³, другого сорту — ≤ 800 тис./см³. Кислотність молока екстра і вищого сорту — 16—17ºТ, першого сорту — 19ºТ, другого сорту — 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока — в діапазоні від 3 до 3,4%. В ЄС, приміром, відповідно до спеціальних гігієнічних правил, норма жирність молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8—4%», — пояснює заступник голови ВАР.

Зазначається, що молоко другого сорту заборонено в ЄС.

«Його довго не хотіли забороняти в Україні, але ми повинні розуміти, що українські молочні продукти будуть не дуже хорошої якості, тоді на світових ринках нас не чекатимуть. Згідно із пропонованими змінами, в Україні повинні залишитися три сорти: екстра, вищий і перший», — упевнений Марчук.

З його слів, висока якість молока досягається при його отриманні безконтактним способом з моментальним охолодженням. Що більше сировина контактує із зовнішнім середовищем, то нижчої воно якості. За цими критеріями майже все молоко, яке виробляється в одноосібних селянських господарствах та дрібних фермерських господарствах відноситься до другого сорту. Тому вони найбільше і постраждають від цього рішення.

Перехід на вищі стандарти не вирішує проблему зі збільшенням обсягів виробництва молока та підвищенням його якості. Тому після вступу в дію нового ДСТУ для повної відмови від молока другого сорту передбачено 5-літній перехідний період. Протягом цього часу молоко другого сорту використовуватимуть при виробництві таких продуктів, як масло, сир кисломолочний, сухе молоко, згущені консерви, що допускається чинними стандартами на ці види продукції.

Однак маємо розуміти, що переробні підприємства, які активно освоюють нові ринки, зацікавлені у підвищенні безпечності власної продукції, і самі будуть зменшувати обсяг прийому молока другого сорту від населення.

«Тому, перш ніж відмовлятися від прийому молока другого сорту на селі, слід створити належну інфраструктуру, необхідну для отримання молока першого чи вищого ґатунків. Для цього у сільських населених пунктах необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою. Щоб селяни могли привести корову на дійку, де вим’я миється й дезінфікується, підключається доїльний апарат. Молоко по спеціальним трубам потрапляє до охолоджувального апарату, який охолоджує його до температури близько 4—6°С. Кількість молока, видоєного від кожної корови, фіксується. Таким чином, власник корови позбавляє себе необхідності мити посуд, проціджувати молоко, чекати молоковоза. А за молоко вищої якості отримує більшу ціну. Строк зберігання молока з моменту доїння з урахуванням часу на транспортування: за температури, не вищої від 4 °C — 24 год., не вище, ніж 6 °C — 18 год», — розповів експерт.

На його думку, завдання держави сьогодні — створити належні умови, а не просто викреслити з української економіки та аграрної сфери особисті селянські господарства. При цьому індивідуальним домогосподарствам і невеликим фермерам слід об'єднуватися в кооперативи й вирішувати проблеми самостійно.

«До слова, кооперативний рух поширений у Європі і дає дрібним фермерам можливість загального користування технікою, обладнанням, налагодженою системою збуту, більш вигідними умовами кредитування», — підсумував Денис Марчук.

agropolit.com