Експерт розповів, коли очікувати зниження цін на нетелей

За січень-жовтень 2020 року Україна експортувала 20,1 тис. тонн м’яса ВРХ на суму $69,2 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Зокрема, 18,2 тис. тонн у загальних поставках вітчизняного м’яса ВРХ за кордон склала морожена яловичина — цей обсяг не змінився, як порівняти з січнем-жовтнем 2019 року. На цій продукції Україна заробила $ 63,8 млн, що на 13,3% більше проти аналогічного періоду 2019 року.

Головні імпортери українського мороженого м’яса ВРХ у січні-жовтні — Китай (26,5%), Азербайджан (23,2%), Казахстан (16,4%).

Ще 1,9 тис. тонн у структурі експорту м’яса ВРХ припадає на свіже чи охолоджене м’ясо на суму $ 5,4 млн, що на 86% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.

Основними його покупцями протягом 10 місяців цього року були Білорусь (94,7%), Азербайджан (2,8%) і Туреччина (2%).

agrotimes.ua

Україна має значні можливості для поставок молочних продуктів на ринки, які є найбільшими імпортерами цієї продукції у світі.

Таку думку висловив заступник директора «Офісу з розвитку підприємництва та експорту» Андрій Литвин, повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Він підкреслив, що ЄС, Канада, Велика Британія — це найперспективніші ринки для експорту. Компанії, які встигнуть вийти на ці ринки, зможуть зайняти свою нішу в цих країнах. Водночас Туреччина не є перспективним ринком, оскільки вона впроваджує високі митні тарифи саме на молочну продукцію, таким чином захищаючи власного виробника.

«Сьогодні найбільшим імпортером молочної продукції зі всього світу є Велика Британія, далі — Канада, Ізраїль та Туреччина. З України найбільше імпортує Ізраїль, зовсім незначні обсяги експорту в 2021 році були до Туреччини, повністю відсутня співпраця з Великою Британією та Канадою, що підтверджує значні можливості для експорту українських молочних продуктів на ці ринки», — зазначив Андрій Литвин.

agroportal.ua

Як повідомила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, відкриття нових ринків є одним з пріоритетів у діяльності. «Я переконана, що саме експорт — двигун нашої економіки і тримаю на контролі це питання», — зазначила Владислава Магалецька.

Про це йдеться на сайті Держпродспоживслужби. 

Сьогодні Держпродспоживслужба працює над відкриттям ринків збуту української продукції у 33 країнах на п’яти континентах світу. Найближчим часом очікуються позитивні звістки з Канади, Китаю та Кувейту.

За словами Владислави Магалецької, у пріоритеті — відкриття ринків країн Азії, адже, за прогнозами, хоч і враховуючи поширення COVID-19, багато економік країн Азії будуть зростати в 2021 році.

Основними напрямками роботи в Азії на нинішньому етапі є:

Китай;

Країни ASEAN (В'єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія);

Країни GCC (Катар, Кувейт, ОАЕ);

Країни Південної Азії (Індія, Шрі-Ланка, Пакистан, Афганістан);

Країни Східної Азії (Республіка Корея та Японія).

«Питання знаходяться на різних стадіях розгляду, вирішення деяких з них тягнеться вже досить довго. Сподіваюсь, що спільними зусиллями нам вдасться вирішити більшість із них», — підкреслила Владислава Магалецька.

За словами Владислави Магалецької, після відкриття нових ринків важливо буде тримати високу планку якості української продукції.

Рада Європейського Союзу 7 грудня 2021 року досягла політичної домовленості щодо прийняття директиви, спрямованої на модернізацію та гармонізацію правил застосування знижених ставок ПДВ.

Положення проекту директиви, запропонованої Європейською комісією у 2018 році, були суттєво змінені, і, таким чином, з Європейським парламентом будуть знову проведені консультації щодо остаточного тексту перед його прийняттям, ймовірно, навесні 2022 року.

Зараз держави-члени ЄС можуть застосовувати до двох знижених ставок ПДВ, які в принципі не можуть бути нижчими за 5%, до категорій товарів і послуг за своїм вибором серед тих, які перераховані в Додатку III до Директиви про ПДВ 2006/112/EC.

На додаток до цього загального правила, держави-члени можуть застосовувати кілька виключень з цих правил, що стосуються:

• знижених ставок з 5%-ним порогом на певні товари чи послуги, які не включені до загального переліку в Додатку III;
• та/або ставок, нижчих за 5% поріг або навіть так звану «нульову ставку»;
• а також, для деяких держав-членів, можуть встановлюватися знижені ставки вищі за 12% (тобто ставка нижча за стандартну ставку, яка не може бути нижчою за 12%) для товарів і послуг, які не підлягають зниженим ставкам.

Згідно з проектом директиви, погодженим державами-членами, товари та послуги, на які поширюються ці податкові послаблення, будуть включені до переліку категорій товарів і послуг, які підлягають зниженню ставки ПДВ, і будуть доступними всім країнам, щоб забезпечити рівний режим і уникнути викривлень конкуренції.

Крім того, відтепер усім державам-членам буде дозволено застосовувати, на додаток &до двох знижених ставок вище 5%, одну або дві ставки нижче 5% або нульову ставку до деяких категорій товарів і послуг, перерахованих у Додатку III (товари  і послуги, які призначені для задоволення основних потреб, таких як продукти харчування, вода, ліки та засоби гігієни чи здоров’я, транспорт, а також книги, газети та періодичні видання тощо).

З іншого боку, держави-члени мають обмежити застосування різних знижених ставок:

• 24 категоріями, зазначеними у Додатку III, у разі зниження ставок до більш ніж 5%;
• 7 категоріями, у разі зниження ставок на менш ніж 5% (держави-члени ЄС, які наразі застосовують зменшені ставки для більш ніж 7 категорій, матимуть привести список у відповідність з встановленими вимогами до 1 січня 2032 року).

Крім того, перелік категорій товарів або послуг, які мають право на знижену ставку, буде оновлено, щоб включити до нього продукти, які захищають здоров’я населення, є корисними для навколишнього середовища та підтримують цифровізацію.  У той же час можливість держав-членів застосовувати знижені ставки та звільнення від ставок до товарів і послуг, які вважаються шкідливими для навколишнього середовища та цілей ЄС щодо зміни клімату, буде вилучено до 2030 року.

Більшість із цих заходів набудуть чинності через 20 днів після опублікування Директиви.

infagro.com.ua