Експерт пояснив, чому спалахи АЧС в Україні статистично підуть на спад

Багато ферм успішно використовують селективну терапію сухостійних корів. Однак вона підходить тільки для певних ферм та корів. Сара Поттс, спеціаліст з молочного і м’ясного скотарства Університету штату Меріленд, поділилася критеріями, які слід враховувати, перш ніж вносити зміни в управління сухостійними коровами.

Практика консервації вимені усіх корів антибіотиком під час запуску давно довела свою ефективність. Вона дозволяє вилікувати наявні інфекції та запобігти новим у період сухостою. Останнім часом, коли все більше уваги приділяється використанню антибіотиків на фермах, деякі fvthbrfycmrs виробники молока перейшли від тотальної профілактики маститу в усіх корів перед запуском до селективної.

За словами Сари Поттс, на рівні стада селективна терапія сухостійних корів виявилася найефективнішою у стадах, де середньорічна кількість соматичних клітин (КСК) у загальному танку становила менше 250 тис./мл.

«Перш ніж застосовувати селективну терапію сухостійних корів у стаді із середнім показником КСК понад 250 тис./мл, рекомендується спочатку вирішували проблеми з маститом на рівні стада», — радить вона.

Ферми, які планують використовувати вибіркову терапію, повинні також контролювати збудники маститу, включаючи Staphylococcus aureus та Streptococcus agalactiae. Правильне доїння та дотримання процедури доїння допомагають зупинити їх поширення.

Ще одним фактором успіху є спеціалісти ферми, які правильно та послідовно консервують вим’я перед запуском.

Навіть якщо використовується селективна терапія, Поттс зазначає, що герметик слід використовувати для всіх корів: «Недавнє дослідження показало, що селективна терапія сухостійних корів була настільки ж ефективна, як і «коврова», у покращенні та підтримці здоров'я вимені під час наступної лактації, але тільки в тому випадку, коли герметик вводили у кожну чверть усім коровам».

Щоб вирішити, які корови є хорошими кандидатами для селективної терапії, Поттс поділилася кількома стратегіями відбору.

Насамперед слід використовувати дані про кількість соматичних клітин. Якщо показник перевищує 200 тис./мл будь-коли протягом поточної лактації, корова мала більше двох інфекцій маститу протягом лактації або хворіла на мастит протягом 14 днів після запуску, їй слід вводити антибіотики та герметик. В протилежному разі корова не потребує лікування антибіотиками, їй можна просто ввести герметик в усі чверті вимені.

На фермах, де немає індивідуальних даних щодо КСК, можна відібрати зразки молока за кілька днів до запуску, щоб виявити будь-які потенційні проблеми.

«Корів з позитивними результатами слід лікувати антибіотиками та застосовувати герметик», — рекомендує Поттс.

Щоб оцінити ефективність селективної терапії сухостійних корів на молочній фермі, необхідно ретельно відстежувати КСК на рівні корови, особливо на початку лактації. Будь-яке зростання захворюваності на мастит у період сухостою також слугує причиною для оцінки програми. Сара Поттс зазначає, що фермер повинен спільно з ветеринаром розробити протокол запуску та лікування маститу, який відповідає конкретним потребам ферми.

milkua.info за матеріалами Hoard's Dairyman

На свинарському підприємстві «Галичина-Захід» (Львівська область) через масштабну спалаху африканської чуми (АЧС) утилізовано 72,6 тис. т свиней з 100 тис., які були в господарстві.

Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій (ГСЧС) у Львівській області.

«Станом на 20:00 7 вересня в« Галичина-Захід »обладнано 9 котлованів для утилізації свиней. Проводиться спалювання 72 569 свинячих туш», - вказується в повідомленні.

Нагадаємо, що обсяги промислового виробництва свинини в 2020 р знизяться на близько 7% від показника 2018 року через АЧС.

poultryukraine

Український аграрний експорт за січень-березень 2017 зріс на 38,6% і склав $ 4,56 млрд., що на $ 1,26 млрд. більше ніж за аналогічний період минулого року. Такі дані опубліковані на сайті Держкомстату.

Найбільше зростання експорту спостерігався в поставках живих тварин і продуктів тваринного походження (159,1% до I кварталу 2016 року). В абсолютних цифрах цієї продукції було експортовано на $ 213 млн.

Продуктів рослинного походження було поставлено на зовнішні ринки на суму $ 2,3 млрд. (135% до аналогічного періоду минулого року), жирів та олії тваринного або рослинного походження - на $ 1,28 млрд. (136% до аналогічного періоду минулого року), готових харчових продуктів - на $ 0,75 млрд. (151% до аналогічного періоду минулого року).

Слід зазначити, що збільшення експорту спостерігалося за всіма групами аграрних товарів. Зокрема, таке збільшення було забезпечено за рахунок поставок: соняшникової олії (на $ 315,7млн.), соєвих бобів (на $ 225, 9 млн.), кукурудзи (на $ 140,4 млн.), цукру (на $ 116,3 млн. ), пшениці (на $ 110,6 млн.), ячменю (на $ 65,8 млн.) та інших видів продукції.

Нагадаємо, що головними торговельними партнерами в аграрній галузі для України залишаються країни Азії - 44,4% (від усього українського експорту), країни ЄС - 28,6% і африканські країни - 18%.

Джерело: http://exp.idk.ru

За перші шість місяців 2021 року в Україні вироблено молока на 5,6% менше, ніж за цей же період торік, натомість зростає імпорт молочної продукції.

Як повідомляє Укрінформ, про це під час пресконференції на тему: «Подальший розвиток м'ясо-молочної галузі України визначатиметься ефективністю державної підтримки» розповів голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський.

«Якщо говорити про молочну галузь, то можна сказати, що вона знаходиться в глибокій кризі. І статистичні данні за перше півріччя поточного року демонструють, що ця криза лише поглиблюється», — наголосив він.

Так, за перших шість місяців 2021 року вироблено молока на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а поголів'я корів в Україні скоротилося до 1,66 млн голів.

Також, за словами Чагаровський, відбулося зменшення майже на 12% надходження сировини на переробку, що призвело до помітного зниження виробництва в Україні масла, сирних продуктів та сухого знежиреного молока.

Водночас зріс імпорт молочної продукції; за результатами першого півріччя цього року він сягнув 165 млн дол., що на 25 млн дол. більше, ніж за такий саме період торік.

«Рівень державної підтримки, який на сьогодні є, а мова йде про 1,2 млрд грн, не задовольняє потреби розвитку як молочного скотарства, так галузі в цілому», — додав експерт.