Два господарства Рівненщини розводитимуть чистокровних племінних корів

Виробництво м'яса та молочних продуктів в Європі має бути знижено на 50% до 2050 року, щоб досягти цілей Паризької угоди. Такі дані містяться в доповіді What is the Safe Operating Space for EU livestock? незалежного фонду Rural Investment Support For Europe (RISE).

Про це повідомляє видання The Independent.

Автори закликають Європейську комісію до розробки відповідних заходів, спрямованих на зниження виробництва продукції тваринництва. Зокрема, експерти пропонують ввести додаткові податки та продаж субсидованих м'ясних продуктів для споживачів з низьким рівнем доходів.

Як зазначили автори, вони сподіваються, що в результаті споживачі будуть готові платити більше за високоякісне м'ясо, яке було вироблено в екологічних умовах з урахуванням норм з охорони навколишнього середовища та ландшафту, а також дотриманням відповідних вимог щодо утримання тварин.

У доповіді говориться, що в даний час жителі Європи споживають в середньому в два рази більше м'яса, ніж рекомендовано національними агентствами продовольства.

Згідно з підрахунками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), тваринництво є найбільшим в світі споживачем земельних ресурсів. Території для випасу худоби та угідь під кормові культури становлять майже 80% всіх сільськогосподарських земель.

Раніше фахівці некомерційних організацій Institute for Agriculture and Trade Policy і GRAIN прийшли до висновку, що найбільші виробники м'яса і молочних продуктів можуть стати головним джерелом викидів СО2 до 2050 року. Як відзначили експерти, без прийняття додаткових заходів індустрія тваринництва буде займати 80% від емісійного бюджету СО2 до середини століття.

В даний час Китай, США, Євросоюз, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія і Нова Зеландія відповідальні за 60% світових викидів парникових газів від виробництва м'яса і молока. В цілому п'ять найбільших світових виробників м'ясних і молочних продуктів (JBS, Tyson, Cargill, Dairy Farmers of America і Fonterra) щорічно виробляють більший обсяг викидів парникових газів, ніж нафтові компанії Exxon, Shell або BP.

milkua.info

Ціни на молокопродукти та м'ясо в Україні будуть рости постійно. Тим часом, вартість овочів до кінця листопада не зміниться.

Про це повідомив виконавчий директор громадської організації «Економічний дискусійний клуб» Олег Пендзин.

За словами аналітика, українцям не варто чекати подорожчання овочів, поки не закінчиться збір врожаю і його не помістять в сховища.

«До середини листопада, швидше за все, все так і залишиться. Зростання вартості овочів почнеться в грудні-січні, коли до ціни додадуть вартість зберігання», - розповів О. Пендзин.

Не обійдеться без подорожчання молокопродуктів.

«Молочка дорожчатиме постійно, і це пов'язано з двома процесами. Перший носить сезонний характер, і пов'язаний з тим, що на зимовому зберіганні у тварин зменшується кількість молока. Другий момент пов'язаний із зменшенням поголів'я худоби», - повідомив аналітик.

Експерт підкреслив, що подорожчання торкнеться і кисломолочних продуктів зокрема.

«Сало подорожчало на 10% за минулий місяць. Що стосується м'яса, то воно так і буде дорожчати, як все інше. Знову ж таки, це пов'язано зі зменшенням поголів'я худоби. Процеси не зміняться, і будуть такими ж, як і минулі місяці. Тут сезонний фактор впливає в негативну сторону», - розповів експерт.

Примітно, що ціни на яйця залежать від ситуації на зовнішніх ринках.

«З ціною на яйця «гойдалки», які пов'язані з монополізацією цього ринку, і з тим, що ми досить сильно інтегровані в європейський ринок. Як тільки виникли проблеми з яйцями в Голландії, у нас ціна на яйце відразу пішла вгору. Як тільки там все стабілізується і буде більш-менш нормально, яйце стабілізується в ціні», - повідомив О. Пендзин.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, вартість набору з 23 соціально значущих продовольчих товарів, на які здійснюється моніторинг цін органами статистики, у вересні ц.р. в порівнянні з серпнем ц.р. зросла на 2,8%, або на 24,18 гривні. При цьому з початку 2017 набір подорожчав на 148,49 гривні ( «плюс» 19,9%), і в середньому по Україні його вартість склала 895,70 гривні.

milkua.info за матеріалами golos.ua

Згідно з коротким звітом Rabobank Global Pork за перший квартал, COVID-19, як і раніше, залишається найбільшою невизначеністю для глобального ланцюжка поставок свинини. Пандемія привела до багатьох змін в управлінні ланцюжками поставок та моделей споживання, які продовжуватимуть розвиватися.

Витрати на виробництво продовжують зростати: вартість доставки, ціни на енергоносії та ціни на фуражне зерно разом із витратами на робочу силу створюють проблеми для ланцюжків постачання свинини. В умовах уповільнення економіки виробникам та переробникам важко перекласти всі додаткові витрати на споживачів, тому маржа буде під тиском.

Світовий імпорт та експорт свинини, ймовірно, знизиться порівняно з рівнем 2021-го року, здебільшого через скорочення попиту на імпорт з боку Китаю в міру відновлення місцевого виробництва. Хоча традиційні країни-імпортери, в основному Японія та Південна Корея, а також деякі нові країни-імпортери, швидше за все, збільшать імпорт, великим експортерам потрібно знайти новий баланс між попитом та пропозицією.

Основні моменти зі звіту Rabobank:

• Китай: Слабкий попит знижує тиск на ціни на свинину. Виробництво свинини зростатиме за рахунок покращення якості свиноматок.
• Європа: надлишок пропозиції в Європі знижує тиск на ціни. АЧС поширюється північ Італії, потенційно ускладнюючи торгівлю.
• США: Скорочення постачання свиней у першій половині року підтримає ціни та допоможе компенсувати зростання витрат. Covid порушує забій та розподіл, загрожуючи попиту.
• Бразилія: суха погода знову підвищує ціни на корми. Очікується, що рік виборів принесе більшу волатильність на ринку свиней.
• Південно-Східна Азія: Спалах як COVID-19, так і АЧС впливають на ринки свинини в Південно-Східній Азії. Виробництво свинини у В'єтнамі та на Філіппінах зростатиме, хоча й повільно.
• Японія: попит слабшає у міру поширення COVID-19. Імпорт свинини високий, тому що яловичина дорожча.

pig333.com

Молочна галузь за останні роки змінилася, і чим далі, тим більше доведеться адаптуватися до нових умов господарювання.

Таку думку в ефірі радіо «Колос» висловила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

«Молоде населення не хоче тримати корів, тому дедалі частіше створюються сучасні комплекси — автоматизовані, роботизовані, з крупнотоварним виробництвом, які дають можливість отримати максимальну маржинальність молочного бізнесу. Це світовий тренд, якому буде відповідати й Україна», — говорить вона.

Єдине, що сколихнуло українську молочну галузь у 2019 р., — низка незрозумілих меседжів від нового уряду, що не викликали ні довіри, ні оптимізму у господарств, які попередні 10 років, коли почало відновлюватися скотарство, багато інвестували в будівництво новітніх комплексів.

«Щоб побудувати новий молочнотоварний комплекс, тільки інвестиції в стійломісце (доїльне та інше обладнання, під’їзди, тощо) складають $6-10 тис. на одну голову.  Придбати високогенетичну тварину  обійдеться від $1,5-2 тис. Такі ємкі інвестиції повертаються дуже довго», — розповідає Лавренюк.

Тому, на її погляд, українським виробникам потрібні стабільні та прозорі «правила гри» як мінімум на 5 років. Коли фермер отримує держпідтримку, на яку розраховував, має стабільні фіскальні правила.

Також господарствам необхідна гарантія пріоритетного пільгового права на землю для того, щоб вирощувати грубі корми – силос, сіно, солому. Вони складають 70% раціону худоби, і їх неможливо вільно купити на ринку, тільки виростити.

Потрібна ціла низка змін у податковому законодавстві для того, аби стимулювати інвестиції в молочне скотарство. Найперше – послаблення фіскальної політики до виробників молока, зниження ставки ПДВ на молоко та молочні продукти.

«Це можливість знизити ціну на молочну продукцію на поличці, зробити її доступнішою для споживача, а отже збільшити попит на молочну сировину», — додала Лавренюк.

AgroPortal.ua