Дотації на ВРХ схудли мінімум на третину

13-лют-2018

Нові дотації, запропоновані Міністерством аграрної політики, не дотягують навіть до рівня 2012 р. Тоді дотація на 1 голову молодняку до 15 місяців становила 1 тис. грн ($125), сьогодні ж розмір виплат становить 2,5 тис. грн, це всього $92.

Загалом, у 2012 р. за програмою надійшло понад 107,4 тис. заявок за збереження 152,5 тис. телят на загальну суму понад 66,8 млн грн.

Якщо врахувати ціни на корми, які почали стрімко повзти вгору внаслідок девальвації гривні, то вага такої дотації стає ще меншою.

Нагадаємо, дотація за утримання корів надаватиметься двічі на рік на безповоротній основі суб'єктам господарювання (юридичним особам) за кожну наявну на 1 січня та 1 липня поточного року корову двома рівними частинами.

kurkul.com

Більше новин
ВР хоче ввести мито на експорт худоби
23-квіт-2018

Ставку пропонують збільшити з 10% до 20%.

Народні депутати подали до Верховної Ради законопроект «Про експортне мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного мита на велику рогату худобу)».

Якщо проект закону ухвалять, мито на експорт живої ВРХ зросте до 20%. Це, на думку авторів законопроекту, прискорить розвиток аграрного сектору і вирощування поголів'я худоби зросте.

У пояснювальній записці йдеться, що ставки вивізного мита на ВРХ згідно з УКТЗЕД, з 1 січня року після вступу України до СОТ зменшувались з 50 до 10 відсотків, і зафіксовані з 2016 року на рівні 10 відсотків.

Народні депутати переконані, що зниження ставок мита з 2015 року призводить до скорочення в Україні поголів'я великої рогатої худоби. Так, за даними Держстату, торік в Україні нарахувала 2 мільйони 108 тисяч корів. А 2014 року їх було 2 мільйони 508 тисяч голів. Загалом поголів'я ВРХ в Україні торік нараховувало 3 мільйони 682 тисячі голів, тоді як 2014-го року — 4 мільйони 534 тисячі голів.

Автори законопроекту зазначають, що за даними Державної фіскальної служби України обсяги експорту з України великої рогатої худоби торік склали 26 261,9 тонн. А виручку вдалося отримати у розмірі 37 760,2 тисячі доларів. При цьому експортне мито склало 64 812,7 тисяч гривень.

Автори законопроекту вважають, що зростання ставки мита на експорт живої худоби сприятиме посиленню та закріпленню конкуренції сільгосппродукції вітчизняного виробництва.

rada

Детальніше
Перший Європейський День Ферми: відкриття фідцетру, виставка аграрної техніки та відвідини нетельного комплексу
13-вер-2017

12 вересня, на базі агропромислового холдингу АСТАРТА, Агрофірма "ім. Довженка",  відбувся Перший Європейський День Ферми. Ключовим моментом заходу стало відкриття першого в Україні фідцентру, потужності якого розраховані на забезпечення 10 000 корів на добу.
Організаторами події виступили Асоціація виробників молока України (АВМ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), консалтингова компанія «Дикун» та агропромхолдинг «Астарта-Київ».
Перший Європейський День Ферми зібрав понад 400 молоковиробників і відвідувачів заходу. Учасників привітав Ельман Оруджов, заступник операційного директора по тваринництву компанії  «Астарта».
«Я радий вас вітати. Нещодавно на міжнародній конференції я презентував ті структурні проекти, які ми плануємо здійснити та які вже були розпочаті в «Астарті». Всю нашу роботу ви зможете оцінити під час відвідин кормоцентру та нетельного комплексу ферми», - зазначив він.
Продовжив слово голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) Андрій Дикун: «Україна – це одне із стратегічних місць у світі, де можна виробляти багато дешевого і якісного молока. Раніше ніхто не міг подумати, що ми будемо доїти більше 7 тонн. Не пройшло і 10 років, а ми маємо кращі результаті, ніж очікували». 
Далі всі учасники заходу мали нагоду спостерігати урочисте відкриття фідцентру. 
«Я працюю в компанії «Астарта-Київ». Наш шлях до сьогоднішніх результатів у тваринництві починався з надою в 1300 л молока на корову. Крок за кроком ми рухалися вперед: робота над генетикою, покращення кормовиробництва, будівництво сучасного молочно-товарного комплексу. І сьогодні агрофірма «ім. Довженка» вже має надої майже 9000 л», - розповів Віктор Скочко, генеральний директор АФ «ім. Довженка».
Про важливість даного фідцентру поінформував Желько Ерцег, операційний директор агропромхолдингу «Астарта»: «Для нас це не просто чергова інвестиція в елеватор чи цукровий завод - це інвестиція в унікальний об’єкт, перший подібного роду в Україні. До сьогодні стримуючим фактором для збільшення надоїв була якість кормовиробництва.  Тому фідцентр змінює саму філософію розвитку тваринництва». 
«Хочу сказати, що сьогодні дійсно не простий час для нашої країни, дякую вам, що всі ці роки ви дійсно вірите в молочну галузь, що ви розвиваєте, інвестуєте. Також, хочу подякувати аграрному холдингу, адже це перший приклад інвестицій агрохолдингу в молочне скотарство за 25 років незалежності. Чим більше Україна буде мати якісного молока, тим кращу ціну ми зможемо мати», - підкреслив Андрій Дикун, голова ВАР.
Під час теоретичної частини були висвітлені такі теми:

  • вплив якості корму на ефективність надоїв – Олег Горін, директор компанії «Агроінмаш»;  
  • 20 кг сирої речовини корму - це 24 чи 35 літрів молока? – Володимир Мірненко, експерт з технологічної підтримки компанії "Пьотінгер Україна";
  • високоякісний силос та його властивості - Євген Кришталь, представник компанії Limagrain;
  • кормозмішувачі компанії TRIOLIET - Bart Koekkoek, продакт менеджер TRIOLIET;
  • сучасні інструменти автоматизації управління процесами агропромислового  холдингу на прикладі групи компаній «АВІС УкрАгро» - Аркадій Шин, керівник департаменту проектних робіт компанії «Бізнес Програми»;
  • особливості вирощування силосних гібридів кукурудзи селекції KWS - Дмитро Ковальчук, продукт-спеціаліст компанії «KWS»;
  • вищий пілотаж на трамбуванні зеленої маси - Семен Костін, представник заводу JCB;
  • особливості мікроелементного живлення в корів - Юрій Куриленко, доповіді кандидат с/г наук і фахівець Biochem.

Прес-служба АВМ

 

 

 

 фото milkua.info

Детальніше
Синбіотики: міф чи реальність?
21-бер-2017

Як відомо, синбіотики — це препарати комбінованого складу, отримані шляхом раціонального поєднання пробіотиків та пребіотиків. Вони чітко проявляють властивості цих складових. Результатом такої взаємодії є покращення властивостей препарату з нормалізації складу мікрофлори кишечника, підвищення її захисних властивостей, у тому числі й імунітету.

Використання синбіотичних препаратів, яскравим зразком якого в Україні є «Ентеронормін», з року в рік набирає популярності. Їм дедалі більше довіряють лікарі ветеринарної медицини.

Зручність у застосуванні, швидкий лікувальний та терапевтичний ефект, відсутність протипоказань та каренції як по молоку, так і по м’ясу, а головне нетоксичність — мабуть, це не повний перелік переваг препарату.

Як відомо, у теляти, яке щойно народилося, шлунково-кишковий тракт «стерильний», тобто не заселений ніякою мікрофлорою. І завдання № 1 — якнайшвидше заселити шлунково-кишковий тракт тварини корисною мікрофлорою. В цьому нам і допомагає «Ентеронормін».

Можливості препарату дуже широкі, але ми б хотіли зосередити увагу на його використанні для телят і практичному досвіді, яким поділилися фахівці агрофірми «Світанок» (Мар'їнський р-н, Донецька обл.). Тут утримують 700 голів великої рогатої худоби, з них 300 корів. Не зважаючи на надзвичайно складну ситуацію в регіоні і близькість до лінії розмежування, за 2016 рік надоїли 7200 кг молока на корову.

У господарстві використовують «Ентеронормін» для профілактики шлунково- кишкових захворювань у телят майже два роки. До цього змусили майже постійні діареї різного роду в молодняка великої рогатої худоби, збільшення витрат на фінансування ветеринарного блоку, використання та пошук щоразу новіших та «потужніших» антибіотиків. Це у свою чергу призводило до перевищення технологічно допустимого рівня загибелі телят, погіршення приростів, поганого росту та розвитку, затримок із термінами введення ремонтного молодняка в основне стадо.

Чи вдалося позбутись проблеми з діареєю у телят на 100% після впровадження «Ентеронорміну»? Сергій Володимирович Гарбуз, лікар ветеринарної медицини ТОВ «Агрофірма «Світанок»», відповів, що стопроцентно не позбулись, на такий аж надто оптимістичний результат навіть не розраховували. Реальне досягнення — показник збереженості телят у молочний період 98%. «Ми впевнено тримаємось на цьому рівні й дуже задоволені. Більше того, з використанням «Ентеронорміну» нам удалося знизити затрати на лікування загалом майже на 30%. Препарат зручний у використанні. А в питанні ціна—якість «Ентеронормін» можна сміливо назвати препаратом № 1 в Україні», — переконаний Сергій Володимирович.

За інформацією ТОВ "СГП "МБС"

Детальніше
Як якість корму впливає на молочну продуктивність
07-лист-2017

Дослідження молочних стад Вісконсіну (США), де середній надій на корову більше 13,6 тис. кг, ще раз підтверджує, що саме якість грубих кормів, а не велика кількість концентрованих, впливає на продуктивність корів.

Ренді Шейвер, експерт дорадчої служби Університету штату Вісконсин (США), з 2004 року проводив детальне дослідження надоїв поголів'я 15 господарств, де середній добовий надій на корову становить 43 кг молока. Він також проаналізував раціони декількох господарств, де молочна продуктивність сягала 54 кг і більше на корову в день.

Результати показали, що 27 кг молока утворюються від споживання поживних речовин високоякісних грубих кормів, і лише 15−18 кг молока — від споживання зерна і концентратів.

Іншими словами, 45% сирого протеїну, 40% крохмалю, 55% неволокнистих вуглеводів раціону корова отримує з грубих кормів, і 50% енергії, якщо раціон містить значну частку високоперетравного кукурудзяного силосу. Грубий корм у цих раціонах також забезпечує 75% нейтрально детергентної клітковини (НДК) і 85% фізично ефективної НДК.

У досліджуваних стадах вихід молока з кожної тонни сухої речовини грубих кормів становив близько 1300 кг молока.

Досліджуваній худобі згодовували раціон, що включав люцерновий сінаж і кукурудзяний силос. 11 із 15 стад також в раціон додавали сухе сіно. Вміст сирого протеїну в люцерновому сінажі варіював у межах 17−26%, НДК — від 34 до 47%, а перетравність НДК in vitro (через 30 годин) — від 39 до 59%. Вміст крохмалю у кукурудзяному силосі становив від 25 до 41%, перетравність НДК in vitro — від 60 до 67%.

Вихід молока з грубих кормів у поголів'ї з молочною продуктивністю понад 18 тис. кг молока на корову становив 38 кг з грубих кормів, або близько 60%.

Люцерновий сінаж у раціоні цього стада містив 24,5% сирого протеїну, 36% НДК і 52% розчинного НДК in vitro. Кукурудзяний силос був виготовлений із силосного гібриду кукурудзи, яку скошували на висоті 76−92 см, щоб максимально збільшити перетравність клітковини і крохмалю. Силос мав такий склад: 35% НДК, 60% розчинної іn Vitro НДК, і 41% крохмалю.

«Аналіз показав, що більшість фермерів вважають за необхідне нагодувати корову великою кількістю зерна, аби мати хорошу продуктивність. Проте це неправильно», — говорить експерт.

Отже, ключовим елементом у виробництві молока залишається високоякісний грубий корм — люцерновий сінаж та кукурудзяний силос.

milkua.info за матеріалами dairyherd

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок