Більше Франції, але менше Росії: Україна у ТОПі світових трейдерів курятини

Завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», вони зможуть адаптуватися до нових вимог до якості молока. Про це заявив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Володимир Лапа нагадав, що, згідно з новим ДСТУ, в Україні залишиться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Такі вимоги зазначені у відповідному Договорі з ЄС. Ця норма почне діяти з 1 липня 2018 року.

«Думаю, дещо революційно підходимо до європейських норм. Зрозуміло, що більші вимоги, то важче їх виконувати. Тут питання обґрунтованості й часових рамок. Потрібно дати можливість підготуватися. Всі країни Східної Європи пройшли через ці зміни, але у них виділялися кошти на допомогу в переобладнанні», — коментує він.

Голова Держпродспоживслужби вважає, що завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», можливість адаптуватися до нових вимог цілком реальна.

«В Україні цього року також виділена достатньо суттєва підтримка на потреби аграрного комплексу. Зокрема, один мільярд гривень на розвиток фермерства та кооперативів. Тому можливості адаптуватися до нових вимог є. Проте, наразі, це проект, який ще має бути затверджений», — каже він.

biz.censor

Підвищення цін на корми призвело до зниження рентабельності світової молочної галузі у 2021 році. У 2022 році очікується деяке скорочення витрат на корми.

Про це повідомляє dairynews.ru з посиланням на дані звіту USDEC.

«Минулого року спостерігався неймовірно високий попит на кукурудзу за кордоном, насамперед із боку Китаю, поряд зі зниженням виробництва у країнах-експортерах, таких як Бразилія», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що очікується, що у 2022 році в Україні, Бразилії та Аргентині будуть добрі врожаї кукурудзи, що може знизити ціну на корми.

«Загалом, ми очікуємо, що в океанських перевезеннях має відбутися деяке ослаблення, але ми не очікуємо повернення до витрат на 2019 рік чи надійності перевізника. Вступаючи у 2022 рік, ми вважаємо, що посилення податково-бюджетної політики, потенційне підвищення відсоткових ставок призведуть до того, що попит на споживчі товари повернеться до рівня, близького до передпандемічного», — коментує Стівен Кейн, аналітик USDEC.

В Україні, згідно законопроєкту № 5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», планують запровадити мінімальне податкове зобов'язання сільського господарства.

Про це розповів Євген Олейніков, керівник Податкової служби, передає epravda.com.ua.

За словами Олейнікова, мінімальне податкове зобов'язання сільського господарства стосуватиметься маленьких та великих аграрних господарств.

«Ми ще на початку 2021 року намагалися порахувати, скільки землі в нас обробляється, але не обліковується. Ми отримали цифру понад 10 млн гектарів. Найголовніше в цьому питанні — для кого ця норма. Доходи від цього податку — це доходи територіальної громади, центральний бюджет на них не зазіхає», — пояснює очільник відомства.

Відповідно, якщо на місці виникають питання, що хтось незаможний, хтось реально не обробляє цю землю, то територіальна громада через свою раду цілком може надати відповідні знижки, пільги або просто повернути суму податку як соціальну допомогу. Це їх відповідальність.

«Але є ситуації, коли великі аграрії використовують систему неофіційної оренди землі, тобто не показують її в звітності. Я не можу сказати конкретно, хто і скільки, це треба доводити», — наголосив Євген Олейніков.

Під час засідання комітету з питань земельних відносин Комітету ВР України, члени робочої групи проголосували за прийняття законопроекту № 8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Про це повідомляє кореспондент АgroРolit.com.

«Законопроект розроблено з метою приведення українського законодавства у відповідність до положень Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС). Прийняття законопроекту дозволить надавати споживачам відповідну інформацію про харчові продукти, яким вносяться зміни до Регламентів Європейського Парламенту Ради (ЄС) та інших вимог законодавства Євросоюзу», — сказав голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Петро Юрчишин.

Як заявив Олександр Бакуменко, прийняття цього законопроекту передбачає низку редакційних та технічних правок (наприклад, уточнюється термін «вантаж»), а також виключається низка поправок, які протирічать нормам ЄС.

«Над цим законом працювали всі фахівці з українских асоціацій та представники ЄС. Цей законопроект надважливий, адже він дозволить суттєво спростити торгівлю між Україною та країнами ЄС», — заявив Бакуменко.

Комітет проголосував за прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому. Рішення було прийняте одностайно.