Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням

09-жовт-2017

Українці все більше цікавляться продуктами з козячого молока, оскільки це корисно. Через це більшає козиних ферм, але виникають питання з племінними тваринами. 

З кожним роком інтерес до козівництва зростає, з'являються нові великі ферми та пропагується здорове харчування на основі козиного молока. Хоча ця продукція набагато дорожча, ніж з коров’ячого, проте все ж має свого покупця. Останнім часом в Україні зріс попит на якісні сири, зокрема і з козиного молока. Молоко чи кисломолочні продукти реалізувати важче. За словами Мар’яна Троцького, голови Громадської спілки «Вівчарство та козівництво України», нині у козівництво інвестують навіть люди, які раніше до сільського господарства не мали ніякого відношення ― юристи, вчителі, художники.

Збільшується й кількість племінних репродукторів. Їх ще доволі мало — лише п’ять. Проте показовим є той факт, що три було зареєстровано цього року. Серед них: ФГ «Камандхєну Англо-Нубійські кози», СК «Добриня», ФГ «Козий двор». Ще є ФГ «Тетяна 2011» та ФГ «Золота коза», які зареєстрували по дві породи (кожну з цих ферм рахують як два репродуктора - Ред.). «Якщо рік тому було три племінних господарства, то цього року сім. І якщо була раніше тільки зааненська порода, то зараз і англо-нубійська, і альпійська. На сьогодні більшість племрепродукторів розрахована на внутрішній ринок», — говорить співвласник племінного репродуктора «Золота коза» Тетяна Орловська. Але племрепродуктори, які тільки відкрилися, поки що не продають кіз іншим фермерам, а лише розширюють свої потужності. 

Козівництво зрушило з мертвої точки

Проте, як зазначають експерти та власники ферм, попит на молодняк перевищує пропозицію. Ферми сімейного типу, для яких це більше хобі, збирають кіз по селам. Проте ті, хто хоче займатися цим професійно, звертаються до перевірених фермерів, або ж до племрепродукторів. Наприклад у ферми «Бабині кози» нема статусу, проте є репутація, яка допомагає їм збувати козенят. Попит настільки великий, що вони не можуть його задовільнити. За словами Тетяни Орловської, є попит на велике поголів’я — від 50 до 1000 голів в одні руки, але замовлення на триста і більше голів жодний племрепродуктор поки що не зможе виконати. Вони самі з початку року продали трохи більше 100 тварин. Цікавим є і той факт, що її підприємство цього року відправило партію молодняка до Вірменії. А це вже означає, що Україна може стати цікавою на території СНД у цьому сегменті.

Але в тому, що українські племрепродуктори обгрунтовано мають свій статус, сумніваються навіть всередині України. За словами Володимира Фичака, директора ПП «Генетика і Селекція», в Україні не зареєстрована галузь козівництва. «Жодної нормативної бази не затверджено по бонітуванню кіз, нема стандартів по молоку, по породах, навіть племінного свідоцтва нема розробленого та затвердженого державою на козу чи цапа», — говорить він. В Україні існує контрабанда тварин. Їх завозять через кордон з Польщею, або в Рені. Тому важко сказати, яким способом тварина потрапила в Україну.

З тим, що галузі нема, згодна і власниця господарства «Камандхєну Англо-Нубійські кози» Марина Алексєєва. За її словами, галузь розвивається семимильними кроками, держава почала проявляти інтерес до козівництва, але ця робота ведеться дуже повільно. «Дивлячись на те, яких тварин імпортують в країну не можна сказати, що галузі нема, але треба пам’ятати, що головне не тільки не втратити імпортовану готову  селекцію, а  і не втратити своє, ісконно українське районоване поголів’я тварин.  Імпортовані  тварини вже в Україні і треба розуміти, що це вже генофонд України, який потрібно зберегти і примножити. Імпортують в більшості випадків товарне поголів’я, але в невеликій кількості в Україну приїжджауть і племінни тварини. Чому в невеликій кількості? Тому що це  дуже дорого і дуже важко. Проте, з будь якого товарного козинного стада є можливість обрати групу тварин, з якою можна працювати як з племінним ядром», — сказала вона.

За словами заступника голови правління в ГС «Вівчарство та козівництво України» Наталії Якименко, в Україні є господарства, що мають статус племрепродуктора, та ведуть племінну справу, згідно діючого положення «Про державний реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві». Але оскільки система пострадянського типу ведення племсправи для козівництва суттєво відрізняються від світової практики, це унеможливлює визнання народжених племінних тварин навіть від офіційно завезених із закордону. Галузь козівництва і цілому знаходиться в початковому розвитку, тому згідно з євроінтеграцією, та нормами ЕС, ми маємо відійти від системи радянського контролю, та впроваджувати світовий досвід в козівництві.

Робота в галузі кипить

Цього року Асоціація племінних кіз запустила облік племінних і товарних кіз України, над яким працювала два роки. Бо не може так бути в країні, що перелік племінних репродукторів є, а обліку тварин — ні. За її словами, він особливо потрібний, аби відтворити гарне поголів’я з того, яке має будь-яка козина ферма. Якщо тваринна справді з гарними показниками, то на сам перед треба її не загубити, не втратити потомство цієї тварини, а також професійно підбирати пару для того щоб це потомство отримати. Також існують труднощі і з експертною суддівською оцінкою тварин — її фактично нема. «Судівсько-експертна оцінка це не просто бонітування, це набагато більше: генотип, повноцінний профіль, лактації ,потомство і багато іншого. Що стосується бонітування,  то це лише частина повноцінної суддівсько-експертної оцінки тварини, яка є базовою для подальшої роботи з твариною. Його слід проводити в кожному господарстві та кожної тварини», — говорить Алексєєва.

Крім того, за словами Наталії Якименко, Асоціація «Вівчарство та козівництво України» зараз домовилась про співпрацю із школою бонітування що розташована в Асканії-Нова , яка буде навчати фахівців: ветеринарів та зоотехніків від їхньої спілки. Ще є багато відкритих питань в козівництві, але вони працюєть над тим, щоб козівництво в Україні було визнано в світі, та узгоджене із всіма гравцями ринку.

agravery.com

Більше новин
Катастрофічною ситуація зі зберіганням зернових стане у вересні
18-трав-2022

Якщо морські порти залишатимуться заблокованими, вже у вересні-жовтні ситуація зі зберіганням зернових стане катастрофічною.

Про це повідомив заступник міністра інфраструктури України Мустафа Найєм під час вебінару «Економіка війни: огляд травня та фокус на інфраструктуру».

«На даний момент критичної ситуації з тим, що зерно не вивозиться в запланованих обсягах, немає — у нас є місця для зберігання. Катастрофічною вона буде восени, коли не буде де зберігати новий урожай, і, звісно, до цього потрібно готуватись».

За різними оцінками, за 3-4 місяці потрібно вивезти близько 20 млн т зернових, зважаючи, що зараз можливість експорту — 5 млн т/місяць. 

«Я дуже сподіваюсь, що ми за цей час  зможемо налагодити і додаткові альтернативні шляхи експорту», — додав заступник міністра.

agroportal.ua 

Детальніше
Експорт української кукурудзи за підсумком 2021/22 склав 27 млн т
25-жовт-2022

Згідно з даними аналітиків ІА «АПК-Інформ», за результатами 2021/22 МР експорт кукурудзи з України склав 27 млн т, що на 13% перевищує підсумок сезону-2020/21 (23,9 млн т). Крім того, даний результат став третім після максимуму 2018/19 МР (майже 30 млн т). При цьому в листопаді, грудні, лютому, серпні та вересні минулого сезону були зафіксовані рекордні місячні відвантаження. Крім того, в грудні 2021 р. було відвантажено рекордний місячний обсяг кукурудзи за увесь період спостереження.

За підсумками сезону, що завершився, головними імпортерами української зернової стали Китай, який імпортував 6 млн т (-29% до 2020/21 МР), Іспанія, що закупила майже 3,1 млн т кукурудзи (+11%), та Румунія з обсягом імпорту 2,5 млн т проти 379,7 т у сезоні-2020/21.

За оцінками аналітиків, у 2022/23 МР при подальшому продовженні роботи «зернового коридору» експорт кукурудзи з України очікується на рівні 24 млн т (-11% до оцінки сезону-2021/22). При песимістичному сценарії відвантаження української зернової на зовнішній ринок можуть скласти лише 14,4 млн т, що на 47% поступиться показнику 2021/22 МР (27,0 млн т).

 apk-inform.com

Детальніше
У Польщі фермери страйкують через АЧС
11-груд-2017

7 грудня у Польщі стартував страйк працівників сільського господарства. Акція протесту, в якій, за словами організаторів, можуть взяти участь близько 3 тис. фермерів, є відповіддю на кризову ситуацію, що склалася в галузі тваринництва через АЧС. Бездіяльність влади в цьому питанні завдала багатомільйонних збитків селянам, багато підприємств опинилися на межі банкрутства.

У листі, направленому напередодні прем’єр-міністру країни Беате Шидло, аграрії вимагають:

відставки міністрів сільського господарства та навколишнього середовища Кшиштофа Юргеля і Яна Шишко;

об’єднання згаданих міністерств в одне відомство;

вироблення ефективної кредитної політики для фермерських господарств;

ліквідації АЧС у Польщі шляхом санітарного відстрілу диких кабанів;

відмови від масової ліквідації сімейних свинарських підприємств;

створення платформи закупівель готової продукції тваринників.

Загальнонаціональна акція протесту триватиме до 15 грудня і носитиме попереджувальний характер. Якщо уряд не виконає висунуті профспілкою вимоги, страйкарі планують перейти до рішучіших дій: розіб’ють наметове містечко в будівлі міністерства та заблокують всі під’їзди до столиці.

PigUA.info за матеріалами myaso-portal.ru

Детальніше
Вчені розкрили точний хімічний склад молока
18-квіт-2019

Хіміки з Канади провели масштабний «перепис» усіх білків, жирів, цукрів і інших сполук, присутніх у відновленому і незбираному коров'ячому молоці. Ці дані допоможуть оцінювати якість молочної продукції, пишуть вчені в Journal of Agricultural and Food Chemistry.

«В незбираному, ми знайшли 972 унікальних з'єднання в коров'ячому молоці, які утворюють приблизно 2,35 тисячі різних метаболічних структур. В цілому, воно виявилося простіше за структурою, ніж слина, сеча або кров людини, а також материнське молоко. Ми сподіваємося, що наша відкрита база даних стане помічником для дієтологів, інших хіміків і лікарів», — пишуть вчені.

Молочне скотарство виникло в перших людських суспільствах на Близькому Сході і Індії приблизно 12−10 тисяч років тому, одночасно з розвитком землеробства і переходом до осілого способу життя. Його поява була пов'язана з тим, що в популяціях перших фермерів виникла унікальна мутація в гені LCT, що дозволила дорослим людям пити молоко — здатність, яку фактично всі ссавці втрачають ще в дитинстві.

В останні роки вчені почали активно цікавитися тим, як коров'яче або материнське молоко впливає на роботу організму і дітей, і дорослих людей. Виявилося, що воно не тільки містить в собі велику кількість нутрієнтів, але і різні ферменти, які допомагають організму боротися з мікробами і запаленнями, а також речовини, які «деригують» роботою мікрофлори кишечника.

Частина цих з'єднань безповоротно втрачається при обробці молока або підготовці різних сухих сумішей, які використовуються як в харчовій промисловості, так і для годування немовлят. Як від цього змінюються властивості напою, вчені до цього часу не могли точно сказати, так як точний хімічний склад молока їм не був відомий.

Девід Вішарт (David Wishart) з університету провінції Альберта в Едмонтоні (Канада) і його колеги зробили великий крок у бік отримання відповіді на всі ці питання, підготувавши перший детальний хімічний «атлас» коров'ячого молока.

Для цього вчені провели серію експериментів з чотирма різновидами знежиреного та незбираного молока, які можна купити в будь-яких гастрономічних магазинах Канади, проаналізувавши їх склад за допомогою ЯМР-спектроскопії, мас-спектрометрів і хроматографів.

Для проведення цього аналізу вони заморозили невеликі порції кожного типу напою, після чого пропустили їх через фільтри, які не пропускали великі молекули жирів і білків. Проаналізувавши їх склад за допомогою хроматографів, вчені провели «перепис» усіх невеликих молекул, що залишилися в молочній сироватці після попередніх операцій.

Що цікаво, нежирні і незбирані сорти молока відрізнялися один від одного тільки кількістю жиру — процес знежирення перших не призводить до серйозних змін в частках білків, органічних кислот, вітамінів та інших корисних речовин. Єдиним винятком з цього правила були жиророзчинні вітаміни A, D і E.

З іншого боку, вчені виявили, що молоко містило в собі не тільки класичні «молочні» цукри, жири і білки, такі як лактоза, казеїн і триацилгліцеролів-44, але і цілий ряд незвичайних речовин. У їх число увійшли рослинні гормони, гербіциди, пестициди і антибіотики, а також уривки ДНК і РНК самих корів.

Велика частина з них вже була відома вченим, проте кілька десятків білкових і жирових молекул виявилися абсолютно новими для них. Їх відкриття і вивчення, як сподіваються дослідники, допоможе розкрити їх роль в дії молока на організм людини і зрозуміти, як зробити молочні продукти більш корисними і безпечними для людей.

milkua.info за матеріалами dairynews

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок