Завдяки новим ринкам збуту Україна на 11% збільшила експорт м'яса

11-лист-2019

У січні-вересні 2019 року експорт продукції м'ясної групи збільшився на 11% в порівнянні з відповідним періодом 2018 року з $ 479 млн до $ 531 млн.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, пише прес-служба.

За його словами, позитивні зрушення в експорті м'яса і субпродуктів пояснюються двома факторами.

«По-перше, позначається тим,  що триває широка географічна диверсифікація і закріплення на нових ринках збуту після втрати російського. Якщо ще в 2015 р позиції основного імпортера українського м'яса і субпродуктів утримувала Росія, то з 2017 р переважають поставки на ринки країн Європи і Азії», - пояснив експерт.

За дев'ять місяців 2019 р більше продукції цієї групи - $ 96 млн (18,1%) - імпортувала Саудівська Аравія, закупивши втричі більше української м'ясної продукції, ніж за січень-вересень 2018 року ($ 31 млн). У поточному році ця азіатська країна утримує перше місце серед основних імпортерів вітчизняного м'яса.

Нідерланди, які 2 роки поспіль очолювали рейтинг імпортерів продукції цієї групи, на другому місці (15,2%). Значно менші закупівлі здійснюють Словаччина (8,9%), Білорусь (6,4%), Азербайджан (5,2%), Ірак (4,4%), ОАЕ (3,9%), Казахстан (3,5% ) і Гонконг (3,3%).

Всього в названі країни експортується понад 69% м'ясопродукції в грошовому обсязі.

Згідно з повідомленням, другим фактором, який впливає на збільшення експорту агропродукції цієї групи, є зростання вартості і обсягів поставок на зарубіжні ринки м'яса птиці, зазначив він. Ця тенденція намітилася ще в 2017 р і зберігається до цих пір.

«За січень-вересень 2019 року вартість експорту м'яса птиці збільшився проти торішніх показників за відповідний період на 15% - з $ 381 млн в минулому році до $ 439 млн при зростанні обсягів експорту цього виду м'ясної продукції з 244 тис. т до 303 тис. т», - зазначив Микола Пугачов.

Він підсумував, що таким чином, збуваються попередні прогнози вчених Інституту аграрної економіки про істотне збільшення за підсумками року обсягів експорту м'яса і субпродуктів.

latifundist.com

 

Більше новин
"Годівля та утримання свиней", Спецвипуск №4, 2017
18-квіт-2017

Ми продовжуємо реалізовувати наш новий проект - випуск спеціалізованих збірників кращих статей, які були опубліковані в журналі «Корми і Факти».

Проект запущений в 2016 році, на даний момент вийшло 3 збірники:

Зараз готується до друку Спецвипуск №4, 2017, «Годівля та утримання свиней».

Запрошуємо Вас розмістити свою інформацію на сторінках спеціалізованого видання!

Прайс за посиланням

Технічна характеристика:

  • Тираж - 2000 екз.;
  • Полосность - 52-60 сторінок;
  • Кольори - повнокольоровий, глянцевий;
  • Формат - А4;
  • Періодичність виходу - щорічно.

Цільова аудиторія:

Фахівці галузі свинарства: керівники підприємств, власники господарств та фахівці всіх рівнів.

Основні рубрики журналу присвячені:

годівлі; утриманню; ветеринарії свиней

Поширення:

1. Безкоштовне розповсюдження на галузевих конференціях, семінарах, практикумах;

2. Комерційне поширення через редакцію (редакційна розсилка), а також на агро-виставках, в яких бере участь журнал "Корми і Факти"

Термін подачі інформації: до 19 травня 2017.

Вихід збірника: травень 2017.

Презентація: Збірник буде презентовано на виставці «АГРО - 2017» (Київ, ВДНГ, 7-9 червня 2017), конгресі «Прибуткове свинарство» (Київ, 6 червня 2017)

Контакт: +38 (044) 454-1224, +38 (095) 322-6262, info@agro.press 

Детальніше
З Білорусі на Рівненщину можуть переправляти хворих свиней
05-жовт-2017

Карантинні служби Білорусі розпочали примусово вирізати та спалювати тварин. Про це повідомляє прес-служба Рівненської ОДА.

За інформацією прикордонників, місцеве населення, побоюючись втрати власного поголів’я свиней, робить спроби його продажу, переховування або перевезення до інших населених пунктів.

Є ризики переміщення цих тварин до України.

Тож, аби уникнути завезення на територію України хворих свиней, рекомендують уникати придбання тварин без відповідних документів.

pigua.info

Детальніше
Експорт молочних продуктів у червні ― падіння чи зростання?
18-лип-2019

За підсумками зовнішньої торгівлі у червні місяці молочних товарів було продано на загальну суму 25,7 млн дол. Це на 4,9% більше, ніж у червні минулого року ― 24,5 млн дол.

Зростання забезпечили група товарів сухого та згущеного молока. Їх експорт значно зріс ще у травні місяці і наразі продовжує лідирувати у зовнішній торгівлі молокопродуктами. Так, у червні на зовнішніх ринках їх було продано 6 тис. т, що на 36,6% більше, ніж минулого року ― 4,4 тис. т. Така ситуація не виглядає дивною, адже зараз на світових ринках є значний попит на сухе незбиране молоко і українські виробники вчасно переорієнтовують виробництво враховуючи більш вигідні глобальні тенденції.

Зростання експорту відмічалося і в групі молока та вершків незгущених, який наростив об’єми продажів на 4,6% ― до 1,7 тис. т, порівняно з червнем минулого року.

Об’єми зовнішньої торгівлі рештою молочних товарів суттєво знизилися. Особливо відреагували експорторієнтовані групи, зокрема масло, торгівля яким скоротилася до 1,5 тис. т, що на 61,3% менше, ніж у червні 2018 року і на 148,8% менше, ніж у 2017 р. На глобальний ринок масла наразі суттєво  впливає європейська пропозиція та ціна. Так, за період з січня по травень 2019 року європейськими виробниками було вироблено 973,9 тис. т масла, що на 1,5% перевершило виробництво минулого року, при цьому середньоєвропейська ціна склала 4179 євро/т, що на 33,9% нижче, ніж минулого року ― 5596 євро/т. Проте травень є сезонним піком виробництва цього продукту в Європі і в наступні місяці воно буде знижуватися, що може відобразитися на кон’юнктурі ринку даного продукту.

Експорт сиру також зазнає серйозних втрат. У червні він скоротився на 40,4%, до 372 т, порівняно з 2018 роком ― 624 т. Ситуація із зовнішньою торгівлею сиром для українських виробників досить складна. Її витоки йдуть від початку російської агресії щодо України та, відповідно, закриттям російських ринків збуту, які були для нас основними, а також транзитних коридорів. До цього часу українським виробникам не вдалося знайти альтернативних зовнішніх ринків з аналогічним попитом на український сир. Наразі є лише надія на пожвавлення експорту у країни пострадянського простору, так як Росія нещодавно зняла заборону на транзит українських товарів по її території. Тому у разі зростання попиту, українські виробники матимуть можливість нарощувати об’єми експорту, особливо сирів та сирного продукту.

У червні також суттєво скоротився і експорт сироватки ― до 1,8 тис. т, що на 41,6% менше, ніж у минулому році. Ситуація виглядає досить не типовою з огляду на сезонність, адже у минулі роки експорт української сироватки зростав від початку року до червня включно. Натомість цього року скорочення зовнішніх поставок почалося ще з квітня і виглядає досить динамічним ― 44% відносно найвищого об’єму поставок у березні ― 3,1 тис. т. Причин тут декілька і головна з них ― це падіння світової ціни на молочну сироватку, яке триває ще з початку року, інша ― зниження попиту з Китаю на кормову сироватку у зв’язку з епізоотією африканської чуми свиней, остання ― внутрішній фактор, який змусив переробників переорієнтувати виробництво на більш вигідні експортоорієнтовані товари ― СНМ та СЗМ.

В цілому, слід віддати належне національним виробникам експорторієнтованої продукції, яким вдалося вчасно переорієнтувати виробництво і підлаштуватися під досить динамічний та мінливий глобальний молочний ринок, що навіть дало можливість наростити експортну виручку, порівняно з червнем минулого року.

 

Джерело: Аналітичний відділ АВМ за даними ДФСУ

Детальніше
Якою має бути економічна модель ринку землі
03-серп-2018

Ринок землі — не самоціль. Головне, щоб працювала економічна модель цього ринку, яка має кілька складових.

Про це розповів власник компанії ULF Олег Бахматюк.

Він сказав, що розділив би ринок землі на три приблизно однакових кластери.

Перший — це невеликі ділянки до 5 га землі.

«Держава вже почало давати певні дотації цим людям на утримання однієї корови, але треба продумати і інші механізми, перш за все пов'язані з кооперацією. Другий кластер — середній землевласник, який повинен наситити внутрішній ринок своєю продукцією. І левова частка дотацій держави повинна йти саме сюди», — зазначив Олег Бахматюк.

За його словами, саме ця частина господарств страждає від рейдерства.

Щось вже зроблено, але це ненормально, коли фермери об'єднуються в воєнізовані загони проти рейдерів. І третій кластер — це великий виробник, який повинен працювати перш за все на експорт. І тут держава повинна працювати не стільки за допомогою інструменту дотацій, скільки допомогою з інфраструктурою (дороги, під'їзні шляхи до портів, робота самих портів і т.д.) і, безумовно, лобізмом на зовнішніх ринках. Американський посол в одній країні світу не соромиться говорити, що «Я — це Coca-Cola», а японський посол ніде не соромиться говорити, що «Я — це Toyota або Mazda», — наголосив він.

І додав: «І тільки український посол боїться навіть заїкнутися про те, що він підтримує якусь українську компанію. Тому модель ринку землі, по-моєму, повинна виходити саме з цих трьох кластерів і максимального комфорту для роботи бізнесу».

daily

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (044) 454 12 24
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 8, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок