АМКУ не виявив цінову змову на ринку яєць

13-бер-2018

Структура ринку курячих яєць в Україні близька до олігополії, проте є конкурентною.

Про це повідомляється в звіті Антимонопольного комітету України (АМКУ) за 2017 р

Ринок курячих яєць відрізняється сезонними коливаннями попиту з боку кінцевих споживачів і пропозиції з боку виробників, що підтверджується інформацією найбільших торгових мереж і Держстату.

За обсягами виробництва курячих яєць основними учасниками ринку є:

«Авангард»;

«Овостар Юніон»;

«Інтер-Агросистеми»;

«Ландгут Україна».

Сукупна частка 3 найбільших промислових груп-учасників ринку («Авангард», «Овостар Юніон» і «Інтер-Агросистеми») становить 46,61%.

Як зазначає АМКУ, ринок - експортоорієнтованих з тенденцією до збільшення обсягів експорту.

З огляду на динаміку виробництва, реалізації в Україні яєць і на експорт АМКУ продовжив на 2018 р дослідження цього ринку на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції у зв'язку з ціновими коливаннями.

Раніше повідомлялося, що Україна за січень 2018 р експортувала 7,2 тис. Т яєць на суму $ 7,06 тис.

www.poultryukraine.com

Більше новин
Швейцарія підтримує розвиток українського органічного та молочного секторів
20-груд-2019

Стартувала нова швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України». Днями відбулося перше засідання наглядової ради програми, повідомили у керівництві програми.

Цілями програми є підвищення якості та безпечності продукції у згаданих секторах, а також підвищення торговельного потенціалу на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції з вищою доданою вартістю.

Очікується, що в результаті впровадження програми приватні малі і середні підприємства, а також органи держвлади, що працюють в органічному і молочному секторах, сприятимуть розвитку сталої торгівлі та створенню робочих місць в цих секторах.

Програмою передбачається підтримка політичного діалогу із залученням широкого кола зацікавлених сторін для вдосконалення нормативно-правової бази та бізнес-середовища.

У рамках програми буде підтримано створення Органічної платформи для зростання торгівлі органічною продукцією з вищою доданою вартістю на внутрішньому і зовнішньому ринках.

У молочному секторі програма працюватиме над підвищенням рівня довіри до вітчизняної молочної продукції через підтримку інформаційної кампанії для споживачів. Для цього спільно з бенефіціарами програми планується впровадження в Україні програми контролю сирого молока, еквівалентної підходам у країнах ЄС у забезпеченні прозорості та простежуваності на етапі виробництва молока та введення його в обіг.

Дані про якість та безпечність сирого молока мають стати важливим джерелом інформації для ризик-орієнтованого інспектування. Мінекономіки та Держпродспоживслужба отримають технічну підтримку в підвищенні компетенцій у проведенні оцінки ризиків та застосування ризик-орієнтованих концепцій у своє операційне середовище.

Важливим аспектом у розбудові торговельного потенціалу стане доступ до ринку дрібних виробників молочної продукції.

Також спільно з партнерськими організаціями державного та приватного секторів програма розбудовуватиме сервіси доступних знань і технічної інформації для широкого кола користувачів.

Довідка

Програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві з консалтинговою компанією SAFOSO AG (Швейцарія) та фінансується Швейцарською Конфедерацією через Державний секретаріат Швейцарії з економічних питань (SECO).

agrotimes.ua

Детальніше
Господарства АВМ виробляють 50% молока екстраґатунку
15-лют-2018

За підсумками 2017 року на молокопереробні підприємства України надійшло 4,3 млн т молока базової жирності, що на 4% більше, ніж за відповідний період минулого року.

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока за даними Держстату.

Із загального обсягу закупленої переробними підприємствами сировини 2,7 млн т молока надійшло від сільськогосподарських підприємств (+7%), надходження від господарств населення склало 1,2 тис. т (+3,5%).

Якість молока, закупленого в промислових господарствах, зросла.

Частка молока ґатунку екстра у загальній структурі зросла з 14,6% до 16,4%, вищого ґатунку — не змінилася — 36,7%. Найпоширенішим залишається молоко першого ґатунку, але його частка активно скорочується — 37,9% проти 42% в минулому році.

При цьому, за підсумками року учасники Асоціації виробників молока забезпечують 50%, або 221 тис. т. молока екстраґатунку, яке надійшло на переробні підприємства.

Якість молока зданого підприємствами на переробку у 2017 році, %

 

Джерело: аналітичний відділ АВМ за даними Держстату

Детальніше
Як створити біоенергетичну ферму — поради експерта
08-лип-2019

Як створити біоенергетичну ферму та які культури є найбільш парктичні, розповів завідувач відділу Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Михайло Гументик.

Як йшлося в ефірі Радіо Культура в програмі Еко-life, енергетичні ферми — це невеликі приватні господарства, які об'єднуються у біоенергетичні підприємства, впроваджують екологічно зберігаючі технології, інтегрують у вже наявну систему ведення сільського господарства так звані біорезерви — використання відходів господарської діяльності у землеробстві й тваринництві для їхньої подальшої утилізації, переробки як енергії та інших видів відновлюваної сировини.

Енергетичні ферми допомагають територіальним громадам використовувати місцеву сировину і спеціально вирощену біомасу для теплової енергії та електроенергії. Перші такі енергетичні підприємства уже започаткували на Тернопільщині. Є надія, що незабаром вони з'являться у всіх областях.

«Енергетичне господарство — воно є прототипом, так званого в Україні, фермерського господарства. Тільки те, що специфіка буде більше націлена на вирощування відповідних енергетичних культур», — пояснив Михайло Гументик.

Він упевнений, що такі господарства будуть розвиватися. І такі спроби вже є не лише на Тернопільщині, а у Вінницькій і Харківській областях.

«Щоб розпочати дану справу, звісно, треба брати не тільки вирощування, а й використання об'єкта. Якщо ми на сьогодні маємо невелику школу на 2−3 тисячі метрів квадратних — під таку площу нам потрібно було б 10−20 гектарів енергетичних культур. Впродовж року це є такий повний цикл і вирощування, і використання», — зауважив Гументик.

За його словами, сьогодні найпрактичніші у використанні є деревинні культури — тополя, верба.

Українське радіо

Детальніше
Чи має Китай доступ до генетики для відновлення племінного стада?
20-лист-2020

Африканська чума свиней (АЧС) майже знищила свинарство Китаю. Найбільші втрати фіксували серед племінного поголів’я свиней у країні.  

Зараз Китай намагається відновити племінне поголів'я і повернути його на колишні потужності, щоб збільшити внутрішнє виробництво свинини і відмовитися у імпорті продукції з цього виду м’яса у великих кількостях.

Країні не вистачає генетики та селекції. В багатьох випадках виробники тримають будь-яких свинок, які доростають до ринкової маси, утримують їх, і повертають в племінне стадо. Такий підхід може допомогти у відновленні племінного стада, але він не зможе повернути потенціал, який існував до провалу.

Проблемою є знайти достатньо генетики для забезпечення китайського ринку свинини.

«Китайські споживачі все ще віддають перевагу свинині. Це їх вибір номер один,» — зазначає доктор Дейв Пайберн, головний ветеринарний лікар Національної ради зі свинарства.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок