Аграрний експорт у січні-липні скоротився на 1%

У квітні 2019 року набрали чинності Методичні рекомендації щодо профілактичного карантинування тварин для подальшого переміщення.

Документ розробили Держпродспоживслужба відповідно до вимог чинного законодавства в частині карантинування тварин та з метою спрощення  процедури карантинування тварин.

У розробці документу брали участь представники профільних асоціацій та Громадської ради Держпродспоживслужби.

Ознайомитися з методичними рекомендаціями детальніше можна ТУТ.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Пілотний проєкт із запровадження програми контролю сирого молока буде масштабовано на національному рівні. Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час вебінару, організованого в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України».

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

Зараз долучитися до проєкту готові ще шість областей: Хмельницька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Волинська та Сумська. Держпродспоживслужба вже реалізує пілотний проєкт «Програма контролю сирого молока» у Харківській, Вінницькій, Миколаївській та Полтавській областях. Залучені господарства з виробництва молока та пунктів його заготівлі з 9 областей України. За словами Владислави Магалецької, розширення проєкту на всю країну дозволить застосовувати всюди єдині стандарти.

«Ми дуже зацікавленні у впровадженні пілотного проєкту у всіх областях України та запевняємо, що зробимо все можливе для його ефективної реалізації», — зазначила Владислава Магалецька.

В рамках проєкту розроблений «Молочний модуль» — програмне забезпечення для автоматичного збору результатів досліджень, підрахунку середнього геометричного значення для показників рівня загального бактеріального забруднення (ЗБЗ) та кількості соматичних клітин (КСК).

«Ми хочемо, щоб «Молочний модуль» був легкий в користуванні та відповідав всім очікуванням зацікавлених сторін. Співпраця із регіональними виробниками, фермерами та фахівцями Держпродспоживслужби допоможе зрозуміти, які зміни необхідно внести для ефективної роботи «Молочного модуля», — наголосила Голова Держпродспоживслужби.

В свою чергу, представники швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» високо оцінили роботу керівництва Держпродспоживслужби щодо розгортання пілотного проєкту на національний рівень та подальшої інтеграції «Молочного модуля» в головну інформаційну систему Держпродспоживслужби.

Держпродспоживслужба працює над тим, щоб українські споживачі отримували якісні продукти, а український бізнес — розширював ринки збуту. Служба активно розвиває доступ до експортних ринків та працює над розбудовою нових підходів до здійснення заходів державного контролю. Саме у цьому допомагає проєкт із контролю сирого молока.

Подекуди під обстрілами в Україні вже тривають жнива. Де зберігатимуть і куди продаватимуть врожай українські аграрії, про це в ефірі телемарафону #UAразом розповів перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

«Цього року весна була холодніша ніж зазвичай, тому збір урожаю розпочався зі зміщенням на 2−3 тижні пізніше. Тому станом на початок липня активно тривають жнива лише на Одещині. Перші поля почали також обмолочувати Миколаївська, Запорізька та Дніпропетровська області. На середину липня жнива триватимуть у всіх регіонах України», — повідомив перший заступник Міністра.

Він висловив оптимістичний прогноз щодо очікуваного врожаю та його якості, — Враховуючи всі обставини посівної, логістики та воєнного часу, очікуємо непоганий врожай — не рекордний, проте вищий від середньостатистичного за останні п’ять років — від 50 млн тонн зернових. Що стосується пшениці, то переважатиме продовольче зерно.

Також Тарас Висоцький повідомив про обнадійливу динаміку експорту. Так проти 350 тис. тонн у березні, близько 1 млн. тонн у квітні, у червні експорт перевищив 2 млн. 100 тис. тонн агропродукції.

«Ми продовжуємо працювати над пошуком шляхів деблокування наших портів і збільшенням об'ємів експорту. І, звісно, зараз активно завозимо разом з міжнародними партнерами необхідне устаткування для забезпечення додаткових місць для зберігання, поки ця логістика розвивається», — зазначив він.

Крім того, перший заступник Міністра розповів, як фермери зможуть зберігати свої врожаї безпосередньо в полях у тимчасових мобільних сховищах, про їх види та особливості. Метою облаштування таких тимчасових місць зберігання є розосередження збіжжя, щоб убезпечити його від фізичного потрапляння ворожих ракет.

«На кордонах з Польщею та Румунією вже діють два транзитних хаби для українського зерна, крім того свою допомогу підтвердили Великобританія, США та Канада», — підсумував Тарас Висоцький.

minagro.gov.ua

За даними Мінагрополітики, станом на 1 жовтня 96 аграрних підприємств отримали компенсацію на суму 11,58 млн грн за придбані ними 149 одиниць української сільгосптехніки. А це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у держбюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Про це зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький, повідомляє прес-служба ННЦ.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей — 24 підприємства — придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки — 10 одиниць на суму 3 млн грн — в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області — 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської — 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей — на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

«Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки», — зауважив Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу — оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільгосптехніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів держбюджету, до 1 травня. Адже до цього часу агропідприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно з бюджетним розписом Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Читайте також: Як держава підтримає свинарів у 2018-му?

«Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми „Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників“ за напрямом „Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва“, є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі», — підсумував Навроцький.

Нагадаємо, за даними Мінагрополітики, станом на 3 жовтня, вже 74 аграрним підприємствам направлено 11,58 млн гривень за програмою часткової компенсації за придбану сільгосптехніку українського виробництва в рамках бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників.

PigUA.info за матеріалами agravery.com