Аграрії в січні-квітні продавали пшеницю в середньому по 4 369,2 грн / тонна

У період з 26 квітня по 2 травня 2019-го року в Україні зафіксували 2 випадки африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

А саме:

27.04.2019 — в особистому господарстві громадянина с. Токи Підволочиського району Тернопільської області; 

30.04.2019 — в лісових угіддях Стороженецького УТМР (квартал № 70) Стороженецького району Чернівецької області, де було виявлено три трупи диких кабанів.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info

За два місяці ветеринарна інспекція Польщі перевірила на дотримання правил біобезпеки тільки 5084 господарства з 230 тисяч. У зв'язку з цим боротьба з африканською чумою свиней знаходиться під серйозною загрозою.

Ситуація, пов'язана з АЧС в Польщі, стає все більш напруженою. Останнім часом виявили перший спалах серед свиней в Вармінсько-Мазурському воєводстві. Справжня серія спалахів сталася в Люблінському воєводстві.

Фермери бояться подальшого поширення АЧС. Але виявляється, що частина з них не дотримується елементарних правил біобезпеки. Як повідомляють місцеві інспектори, з боку фермерів не вистачало заяв про померлих тварин, реєстрації тварин в Агентстві реструктуризації і модернізації сільського господарства. Крім того, відсутні дезінфекційні килимки, умивальники, фермери не переодягаються і не перевзуваються при обслуговуванні тварин.

При цьому, за два перших місяці дії нових правил ветеринарна інспекція перевірила тільки 5084 господарств на дотримання правил біобезпеки з 230 тис. ферм, що займаються свинарством. 

Міністерство сільського господарства і розвитку села підтвердило занепад ветеринарної інспекції, про яку медико-ветеринарне самоврядування говорить багато років. Йдеться про низькі зарплати і відсутність перспектив їх зростання при наростаючому обсязі роботи. 

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

Іноземні програми обміну генетичним матеріалом у тваринництві наразі є досить дорогими. Через це не всі українські фермери можуть взяти участь у таких програмах і покращити генетичний потенціал поголів'я тварин на своїх фермах.

Для того, щоб змінити таку ситуацію, держава, зокрема Мінагрополітики, має надавати фінансову підтримку українським тваринникам і здешевлювати участь у подібних генетичних проектах. Таку думку висловив засновник ФГ «Тетяна 2011» та власник козиної ферми «Zinka» Василь Цвик під час міжнародного науково-практичного форуму «Перспективи застосування біотехнологічних методів відтворення у вівчарстві та козівництві. Досвід Канади».

«Сьогоднішня зустріч дала можливість познайомитися з канадськими фахівцями і їх досвідом. Проте калькулятор показує, що такі генетичні програми добре „зайдуть“ у країнах, де є дотації та підтримка держави. А ми до таких, на жаль, себе віднести не можемо. Звісно, ми маємо рухатись у цьому напрямку. Сьогодні найбільша проблема при завезенні тварин на господарство — хвороби. Імпорт генетичного матеріалу — ефективне вирішення цієї проблеми, проте для українських господарств, наразі, надто дороге», — поділився думками Василь Цвик.

Фермер додав, що реалізація таких проектів можлива за умови, якщо до процесу приєднаються асоціації. Загалом, на думку Василя Цвика, той, хто першим розпочне рухатись у цьому перспективному напрямку, той і отримає з нього найбільший зиск.

kurkul

За результатами вебінару минулого тижня, IFCN констатує, що від 05.05. зміни в глобальній молочній ситуації незначні. В цілому прогноз середньосвітової ціни на молоко залишився майже без змін, за винятком більш позитивного сценарію для ключових виробників. Так, для ЄС середньопрогнозовану ціну збільшили на 1 дол. ― до рівня 29,9 дол./100 кг, а для США ― на 1,4 дол., до 29,4 дол./100 кг.

Про це повідомляє Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Драйвером для зміни прогнозів послугували ті заходи державної підтримки, які були нещодавно анонсовані центральними та місцевими урядовими структурами цих країн. Так, Єврокомісія виділила фінансову підтримку в розмірі 30 млн. євро на зберігання до кінця року у приватних складах близько 330 тис. тонн біржових молочних товарів (СЗМ, масло та сир), запаси яких почали накопичуватися в період світового карантину. Крім того, уряди окремих країн ЄС запровадили додаткову підтримку для свої фермерів.

Зокрема, найтурботливішою виявилася Франція, яка виділила 7 млрд. євро для підтримки від великого до дрібного бізнесу, серед якого і аграрний. Також тут присутні активні ініціативні заклики та акції, направлені на підвищення споживання сирів, попит на які серйозно впав.

Уряд Італії виділив 100 млн. євро для підтримки середнього та малого аграрного бізнесу, хоча він, за коментарями Альберто Менгі, експерта Центру дослідження продукції тваринництва (Centro Ricerche Produzioni Animali S.p.A., CRPA), постраждав значно менше, порівняно з іншими галузями економіки. Тим часом загальна ситуація в італійському молочному секторі переживає жваве відновлення. За словами доповідача, з березня тут ростуть продажі молочних продуктів в ритейлі: ультрапастеризованого молока (+19%), твердих сирів (+27%), моцарелли (+49%), йогуртів (+5%).

Проте ріст попиту в європейському ритейлі, поки що, не компенсує загального падіння, яке зумовлене скороченням експорту та продажів в ГоРеКа, оскільки їх частка в структурі реалізації є найбільшою. У зв’язку з цим, великі переробники анонсували про скорочення закупівлі сировини на 3% та звертаються до виробників з проханням скоротити виробництво молока.

Отже, країни-виробники комплексно підходять до вирішення проблеми, проте такі заходи можуть бути недостатніми, оскільки значна частка їхньої продукції орієнтована на експортні ринки (Німеччина — 50%, Франція ― 40%). Тому «здоров'я» їх молочної галузі значним чином буде залежати від темпів відновлення світового попиту, а він формується країнами-імпортерами, більша частина яких є сировинними державами з доходами, що залежать від торгівлі енергоносіями. У зв’язку з цим у експертному середовищі світову рецесію визнано одним із чинників, котрий має найбільший тиск на процес відновлення глобального попиту.

Зростання світового попиту на молочну продукцію за регіонами (2009−2019)

Джерело: IFCN