Аграрії вже засіяли ранніми зерновими 90% площ

Сьогодні Китай є одним із пріоритетних торговельних партнерів для України в аграрній галузі та стабільно входить у ТОП-3 ключових країн-імпортерів наших сільськогосподарських та харчових товарів. Завдяки покроковій та кропіткій роботі представників обох Урядів, 2017 рік має дуже плідні результати співпраці в агросекторі для обох країн. Але маємо ще багато нереалізованих можливостей для співпраці в агрогалузі.

Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядами України та КНР. Під час заходу між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством комерції Китайської Народної Республіки та Міністерством сільського господарства Китайської Народної Республіки була підписана Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі.

«Основна мета підписаного документу — зафіксувати пріоритетні напрями українсько-китайського інвестиційного співробітництва в агропромисловому комплексі та ключові механізми і інструменти такої співпраці. Ця рамкова міжурядова угода дасть поштовх бізнесу двох країн для конкретних інвестиційних проектів в агросекторі», — прокоментувала заступник Міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що протягом двох останніх років товарообіг агропродукцією між Україною та КНР складає понад $1 млрд. «Рада відмітити, що за результатами 2017 року, наші сторони змогли досягти дуже важливих результатів для подальшої співпраці. Це підписання Протоколів щодо експорту замороженої яловичини, бурякового жому та соняшникового шроту з України в КНР, вже 27 українських підприємств-виробників молочної продукції отримали право експорту своїх товарів до ринку Китаю», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра з питань євроінтеграції, український агросектор має значний потенціал стати виробничим хабом для іноземних партнерів. «Великі можливості для нас відкриває ініціатива китайських колег щодо створення Економічного Поясу Великого Шовкового Шляху. Серед інвестиційних напрямів і проектів співпраці в АПК, які можуть бути цікавими китайським партнерам: транспортна логістика, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво техніки та інше» , — підкреслила заступник Міністра.

Довідково:

Програма українсько-китайського інвестиційного співробітництва охоплює в себе наступні пріоритетні напрями:

— Оптимізація і підвищення ефективності використання земельних ресурсів;

— Розширення логістичних потужностей, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції;

— Розширення виробництва техніки та постачання технологій в Україну;

— Зосередження спільних зусиль на модернізації водогосподарських споруд та іригаційної системи України.

minagro

19 липня на території Оржицького району в с. Чутівка Полтавської області в підсобному господарстві було зареєстровано хвору свиню з підозрою на африканську чуму.

Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. 

Згідно з експертним висновком ДНДІЛДВСЕ м. Київ № 005715 п.м./17 від 20.07.2017р. виділено ДНК вірус африканської чуми свиней.

Ситуація знаходиться на контролі Держпродспоживслужби області та району. Вживаються оперативні заходи з локалізації, ліквідації збудника АЧС.

pigua.info

Україна повинна визнати еквівалентність європейської системи реєстрації кормових добавок, що дозволить реєструвати їх у спрощеному порядку. Про це йдеться в листі Європейської Бізнес Асоціації, направленому на адресу прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, повідомила 7 вересня прес-служба ЄБА.

"Компанії - члени Асоціації неодноразово наголошували на необхідності даного заходу, що, у свою чергу, сприятиме розвитку ринку кормів в Україні та збільшенню податкових надходжень до державного бюджету", - йдеться у повідомленні.

Крім того, Асоціація стурбована тим, що Порядок формування реєстраційного досьє містить вимогу надавати дані для даного документа, зокрема, результати досліджень (випробувань) кормових добавок, виключно українською мовою. Виконання цієї вимоги вимагає пошуку додаткових фахівців і значних витрат заявників.

Як зазначили в ЄБА, раніше при попередній процедурі реєстрації кормів і кормових добавок дозволялося подавати частини реєстраційного досьє, зокрема, результати досліджень англійською мовою. Це запобігало виникненню неоднозначностей і розбіжностей, пов'язаних з перекладом матеріалів, при перевірці достовірності інформації, а також спрощувало комунікацію між науковими експертами уповноваженої установи та бізнесом.

«Враховуючи це, бізнес закликає прийняти рішення про визнання еквівалентної системи реєстрації кормових добавок в ЄС вимогам, які діють в Україні, що розблокує процедуру спрощеної реєстрації кормових добавок, а також дозволити подачу результатів досліджень (випробувань) для державної реєстрації кормових добавок у складі реєстраційного досьє англійською мовою», - резюмується в повідомленні.

АПК-Інформ

Шведські дослідники скрупульозно підрахували всі впливи, що надаються на біосферу органічним сільським господарством. Виявилося, що органічне фермерство завдає довкіллю куди більш вагомої шкоди, ніж звичайне сільське господарство, що використовує добрива та пестициди.

Згідно з дослідженням, проведеним в Чалмерсовському університеті технологій (Гетеборг, Швеція), органічне сільське господарство призводить до більш високих непрямих емісій вуглекислого газу, ніж звичайне сільське господарство, і тому сильніше впливає на клімат. Хоча безпосередні емісії нижче — в тому числі і завдяки відмові від використання викопного палива — сумарний баланс виявився не на користь органічного фермерства. Справа в тому, що внаслідок більш низької врожайності органічне землеробство використовує більше землі на одиницю виробленої продукції, а тому сприяє зменшенню площі лісів.

Дослідники розробили метод розрахунку сумарного впливу сільськогосподарських технологій на навколишнє середовище, в тому числі головним чином обсягу парникових газів, що виділяється при виробництві продуктів. За словами учасника проекту Стефана Вірсеніуса, шведська органічна озима пшениця обходиться клімату планети на 70% дорожче, а шведський органічний горох — на 50% дорожче, ніж ті ж продукти, вирощені інтенсивними методами.

Головна причина — відмова від використання добрив, що призводить до помітно більш низької врожайності. Таким чином, щоб зробити органічними методами таку ж кількість їжі, потрібно звільнити від дикої рослинності велику площу землі. Цей фундаментальний висновок дослідження стосується продуктів як землеробства, так і тваринництва: органічне м'ясо і молоко також наносять клімату більш важкої шкоди, ніж ті ж продукти, вироблені в умовах традиційного індустріалізованого сільського господарства. І оскільки світове виробництво продуктів харчування підпорядковується законам міжнародної торгівлі, органічний горох, вироблений в Швеції, лягає тягарем на тропічні ліси Амазонки і африканську савану.

Колишні дослідження не приводили до подібних висновків через обмеження використаних методів розрахунку, вважають автори роботи. Ними був розроблений комплексний метричний показник — «альтернативні вуглецеві витрати» (Carbon Opportunity Cost), що враховує, в числі інших факторів, кількість вуглецю, яке могло б утримуватися лісами на місці даної сільськогосподарської території.

Дослідники визнають, що з точки зору споживача органічні продукти як і раніше можуть бути кращими. По-перше, органічно вирощена рослинна їжа або курятина надають значно менший вплив на біосферу, ніж яловичина або баранина, вироблена звичайним способом. Крім того, залишаються в силі і звичайні аргументи: органічне землеробство завдає менше страждань тваринам і благотворніше позначається на місцевих екосистемах. Це не скасовує, однак, його шкоди для кліматичної системи планети в цілому.

Крім того, автори відзначають, що застосування біопалива може виявитися більш небезпечним для глобальної екосистеми, ніж викопне паливо. Аргумент той же: виробництво етанолу з пшениці, цукрового очерету і кукурудзи, або дизельного палива з рапсу, вимагає великих площ сільськогосподарських земель, так що сумарне навантаження на біосферу виявляється вище, ніж від застосування солярки і бензину. Біопаливо, вироблене з відходів, сильно перевершує по екологічності викопне паливо, проте потенціал його виробництва і застосування невеликий.

dairynews