Аграрії пропонують скасувати державні дотації

20-груд-2017

Аграрні асоціації України пропонують взагалі відмовитись від нарахування агродотацій з держбюджету.

Про це під час Всеукраїнського аграрного віче заявив голова Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Андрій Дикун.

Очільник ВАР також наголосив, що натомість аграрії проситимуть знизити ПДВ на харчові продукти із 20% до 7%.

Нагадаємо, Всеукраїнська аграрна рада повідомляла, що запропонує своїм колегам з інших аграрних асоціацій відмовитись від дотацій з бюджету в рамках квазіакомуляції ПДВ, яка діятиме до 1 січня 2018 року, а також від ручного розподілу дотацій, які передбачаються після 1 січня 2018 року.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

Більше новин
Український агроекспорт втрачає темпи
19-лип-2022

Україна за 15 днів липня 2022 р. експортувала 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 3% менше в порівнянні з аналогічним показником минулого місяця.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

З цього обсягу зернові культури становлять 670 тис. т (+3%), олійні — 274 тис. т (-14%), рослинні олії — 121 тис. т (-11%) та макуха з рослинних олій — 74 тис. т (-2%).

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції були: Румунія (31% українського експорту), Туреччина (17%), Польща (11%), Болгарія (9%), Угорщина (7%).

В УКАБ зазначають, що надалі збільшувати експорт української агропромислової продукції не дозволяють такі фактори:

зростання вартості логістики, в основному за рахунок збільшення вартості перевезень «Укрзалізницею» на 70%;

певне насичення внутрішнього ринку ЄС, в тому числі за рахунок нового врожаю;

обмеження логістики портів ЄС на тлі початку надходження власного врожаю цих країн до портів з метою його подальшого експорту.

agroportal.ua

Детальніше
Аграріям готують митну пільгу для розвитку тваринництва
12-жовт-2021

Кабмін готує рішення зменшити ставку імпортного та експортного мита на низку товарів, в тому числі й аграрних — ініціює зміни до митного тарифу України. Ініціатором рішення є секретар аграрного комітету Іван Чайківський.

Зазначається, що, зокрема, пропонується встановити нульову митну ставка при ввезенні та вивезенні великої та малої рогатої худоби (ВРХ та МРХ) за виключенням тварин вагою до 300 кг (на них 10% вивізного мита).

Відповідний законопроєкт уряд схвалив, тепер його чекають у парламенті. Що це означає для АПК — учасники ринку та депутати обговорили на засіданні аграрного комітету.

АgroРolit.com

Детальніше
Агропорт і FAO обговорили проблеми клімату
21-бер-2017

20 березня 2017 року за ініціативою організаторів Всеукраїнського форуму з розвитку фермерства в Україні АГРОПОРТ 2017, за участю Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства природи України та Департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації відбувся круглий стіл: «Змінюється клімат – змінюється сільське господарство: орієнтація на Цілі сталого розвитку».

 В ході активної дискусії з представниками науки, агрохолдингів, бізнесу, громадськості, міжнародних організацій та представників ЗМІ, обговорювалися наступні теми:

  • Реальні загрози зміни клімату в Україні та шляхи їх вирішення
  • Залучення експертизи та технічної допомоги FAO в український АПК
  • Державна підтримка, соціальна відповідальність і приватно-державне партнерство в нових умовах
  • Агропорт 2017 - підтримка фермерів та їх інформаційне забезпечення в умовах зміни клімату

 Спікерами круглого столу стали:

  • Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції
  • Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України
  • Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO)
  • Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації
  • Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine
  • Джон Шморгун, президент AgroGeneration
  • Олена Березовська, президент ГО «Органічна Україна»
  • Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна
  • Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок».

Михайло Малков, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO):

«Зміна клімату позначається на всіх аспектах сільськогосподарської діяльності і безпосередньо впливає на продовольчу безпеку кожної країни, і Україна не є винятком. На прохання Міністерства АПК і в тісній кооперації з Мінприроди та іншими зацікавленими організаціями FAO сприятиме в розробці національної стратегії з адаптації до змін клімату. Більш того, через цілий ряд діючих і запланованих проектів будемо просувати концепцію Climate Smart Agriculture - сільського господарства, стійкого до змін клімату. Це включає в себе синергію економічних чинників з адаптаційними і пом'якшуючими заходами і зменшенням емісій парникових газів».

 Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства природи України:

«Проблема зміни клімату несе ризики для всіх без винятку життєво важливих умов, в яких знаходиться населення, в тому числі і для сільського господарства. Міністерством природи спільно з Міністерством АПК розроблено план реалізації Концепції та передбачені спеціальні дотації. Однак, в даному випадку важливо визначити роль кожного регіону України в цій роботі. Що повинні зробити самі регіони, з огляду на специфіку їх природно-географічних особливостей. Над цими питаннями працює також міжвідомча комісія з проблем зміни клімату. Варто відзначити, що важливим моментом є яка політика ведеться кожною державою по цій проблемі. У 2015 році всі країни ООН прийняли Паризьку угоду, яка передбачає збільшення спільних зусиль для попередження підвищення глобальної температури та інших показників зміни клімату на планеті. Історія не знає ще таких угод на такому рівні, які б настільки швидко вступили в силу і були підтримані всіма державами в найкоротші терміни. Україна була однією з перших, хто ратифікував цю угоду. Якщо тероризм вважається проблемою номер один у всьому світі, то проблема зміни клімату відразу за нею».

Євген Шевченко, генеральний директор Carlsberg Ukraine:

«Carlsberg – соціально відповідальна компанія, яка в своїй діяльності є прикладом раціонального використання природних ресурсів на всіх світових ринках, де веде свою діяльність. Наприклад, проект, який зараз реалізований в Китаї, дозволить використовувати до 30% сонячної енергії, як альтернативу традиційним джерелам енергії та зменшити викиди CO2 в атмосферу. На наших виробництвах в Індії впроваджено комплексну систему очищення води, що дозволяє повторно використовувати даний ресурс в технічних цілях, оскільки Індія впритул зіткнулася з проблемою нестачі води. Ці напрацювання ми в майбутньому зможемо використовувати і в інших країнах. Також, на глобальному рівні ми розробляємо пляшку, що здатна біологічно руйнуватися та повністю складається з целюлози. В Україні Carlsberg Ukraine впроваджує безліч передових технологій з енергоефективності та очищення стічних вод, використовує біогаз, зворотну скляну тару і активно підтримує роздільний збір відходів. Все виробництво в нашій компанії сертифіковане і відповідає світовим стандартам якості, безпеки праці і захисту навколишнього середовища. Для нас, як для кінцевої ланки в ланцюжку переробки і доданої вартості, від пивоварного ячменю на полі до якісного продукту в келиху споживача, украй важлива якість сільськогосподарської сировини і води, які безпосередньо залежать від кліматичних умов і стану екосистеми».

 

Ольга Трофімцева, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції:

«Спілкуючись безпосередньо з виробниками сільськогосподарської продукції, ми бачимо багато практичних аспектів, де можна вже зараз без реальних втрат вплинути на загальну картину і якщо не усунути її, то, принаймі, пом'якшити наслідки (не розумію речення можливо усунути їх (наслідки). Необхідний більш глобальний підхід до менеджменту, який буде відповідально підходити до кожного питання, що стосується прогнозів і тих заходів, які необхідні зараз в галузі. Проблема зміни клімату вже безпосередньо торкнулася і вітчизняних виробників меду, і рослинників, і тваринників. До систем обробки і зрошення ґрунтів зараз підвищена увага саме в силу цих проблем. Якщо ми ставимо собі за мету інтеграцію в європейський простір, то без вирішення цих викликів наш виробник далеко не піде».

Наталія Хмиз, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації:

«Для нас, як для представників місцевої влади, важливо, щоб рішення, які приймаються на високому міжнародному рівні і на рівні нашого уряду, працювали в регіонах. У нас в області є багато прикладів того, як дбайливо і грамотно наші виробники вирішують проблеми, які ми сьогодні обговорюємо. В силу природно-географічної специфіки області, важливо розуміти зміни в кожному куточку нашого краю. У нас є невикористовуванні ділянки землі, які за певних умов можуть давати якісну продукцію. Це теж певний стимул, щоб впроваджувати нові технології і враховувати специфіку клімату. Підвищення середньої температури, зміна показників опадів і зміна посівного календаря - це те, з чим наш виробник сільській продукції стикається постійно. Якщо кілька років тому ще ніхто не думав у нас вирощувати соняшник або сою, то зараз обсяги вирощування цих культур ростуть з кожним роком. Не всі господарства можуть собі дозволити вести сучасні метеорологічні дослідження. У нас багато невеликих господарств, які практично вручну ведуть запис метеорологічних показників, щоб реагувати вчасно на зміни погоди і клімату. Своєчасне інформування і метеорологічна допомога – одні з найбільш актуальних проблем, які необхідно вирішувати спільно з агровиробниками».

 Олена Березовська, Президент ГО «Органічна Україна»:

«Органічне виробництво в Україні – це можливість сформувати в нашій державі адаптоване стале сільське господарство. Що стосується економіки, яка лежить в основі будь-якого господарювання, то можна сміливо стверджувати про те, що попит на нашу органічну продукцію сформований споживачем через свідоме рішення вживання здорового продукту і дозволяє Україні зайняти одну з лідируючих позицій в Європі по виробництву органіки. Я пропоную вирішувати проблеми в практичній площині, оскільки вплив клімату і адаптація виробництва продукції - це зрозумілі практичні речі, з якими кожен виробник стикається щодня. Органічне виробництво передбачає біорізноманіття, що дозволяє сформувати сильне господарство, яке саме по собі стає адаптивним. При повному збереженні природи і всіх ресурсів, органічне виробництво в Україні може давати високі врожаї, використовуючи високотехнологічні підходи».

Джон Шморгун, президент Agrogeneration:

«Ми всі: агровиробники і агрохолдинги зараз хвилюємося і про вологість грунту, і про ерозії, тому для нас зараз актуальним є проект, спільний з ФАО, який дозволяє зберігати лісосмуги. Він стартує в Харкові і ще в декількох регіонах. У зв'язку із зміною в клімату, ми також проводимо сівозміну. Якщо дотримуватися правильної сівозміни – вирощування соняшнику не завдає шкоди грунту, незважаючи на антирекламу, яка сьогодні так популярна. В Україні процеси зрошення вимагають серйозного інвестування. І залучення цих інвестицій безпосередньо залежить від договорів на оренду землі. Якщо договір оренди підписаний на 10-15 років - ці інвестиції не окупляться. Тому питання зняття мораторію на землю зараз актуальне як ніколи».

 Дмитро Титаренко, генеральний менеджер Агропорт Україна:

«Проведення подібних круглих столів і відкрите обговорення таких ключових питань, як вплив змін клімату на сільське господарство, для нас, як організаторів форуму, дає можливість ще і ще раз стимулювати і органи державної влади, і органи місцевого управління звернути увагу на нагальні проблеми фермерів. Рух від загального до конкретного, в даному випадку – виправдано. Ми тут зібралися не для того, щоб вимовляти гучні слова і обговорювати очевидні речі. Спілкуючись з дня в день з фермерами, ми розуміємо, що в наших силах підняти зараз ці питання і реально вплинути на прийняття тих чи інших рішень і в агрогалузі, і в законотворчості, яке стосується цих проблем.  За результатами зустрічі Міністерство АПК вже оцінює можливість створення внутрішньої робочої групи, а FAO підтвердило можливість участі в її роботі.

Ми ж, в свою чергу, маємо намір продовжити діалог в подібному форматі на місцях і наступна зустріч відбудеться у Львові 27-29 квітня, де зберуться в більш розширеному форматі експерти і безпосередньо виробники, і ми запрошуємо всіх до співпраці та сподіваємося отримати конкретні практичні поради, які дозволять мінімізувати вплив змін клімату.»

Сергій Мирний, співзасновник Асоціації «4Блок»:

«Виклики, про які ми сьогодні говоримо: і продовольча безпека, і зміни клімату, за своєю суттю, такі ж, як і енергетична безпека, про яку ми вже не перший рік говоримо. За допомогою дизайну ми можемо, шляхом всім зрозумілою інфографіки, спілкуватися без мовного бар'єру з усім світом Хочемо ми - чи не хочемо, але просвітницька робота несе в собі основну мету: зміна свідомості людей, яка б перешкоджала самознищенню людства. З 1991 року ми піднімаємо проблему екологічних плакатів, і на сьогоднішній день Україна має найбільшу колекцію робіт цієї тематики в світі. Це якраз те, чим ми можемо впливати на свідомість людей, щоб кожен через емоцію задумався над майбутнім своїх поколінь».


Західно-українська сесія Climate Smart Agroforum відбудеться 28 квітня 2017 в рамках другого дня Міжнародного форуму AGROPORT West Lviv на території львівського аеропорту. Детальна інформація буде опублікована на сайті: www.agroport.ua

Координатор: Дарина Щербина daria@agroport.ua / (+38 050) 301-66-47, (+38 057) 766-55-43

Детальніше
На Полтавщині поділилися досвідом створення молочних кооперативів
27-черв-2017

На Полтавщині вже успішно працюють п’ять сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) із заготівлі молока.

Члени цих кооперативів розповіли, що молочний кооператив в обов’язковому порядку повинен мати власну матеріально-технічну базу, інформують в Департаменті агропромислового розвитку Полтавської ОДА.

Для того, щоб розпочати свою діяльність, молочному кооперативу, в першу чергу, знадобиться молокоприймальний пункт (МПП).

«Це означає, що треба буде інвестувати у приміщення. В такому випадку ці витрати ляжуть на собівартість послуг у вигляді амортизації. В іншому випадку приміщення необхідно буде орендувати. Але тоді на собівартість ляжуть витрати на оренду», — говорить директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.

Потрібно також придбати або орендувати охолоджувальний танк і відповідне лабораторне обладнання, підвести воду й електроенергію.

Ще буде необхідно придбати власні транспортні засоби й відпрацювати логістику (скласти раціональні схеми та маршрути збирання молока). Це важливо, аби максимально повно використати наявний спеціалізований транспорт.

Коли МПП почне працювати, з’являться витрати на електроенергію, миючі засоби, витратні матеріали тощо. Але це все є складовими успіху кооперативу, тому що вища ціна на молоко є підсумком, у першу чергу, ретельної роботи з підвищення якості молока, що приймається МПП.

«Дійсно, так склалися всі фактори в п’яти регіонах Полтавщини, що вдалося об'єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських мешканців для провадження спільної господарської діяльності. А для селян молочний кооператив — це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями», — пояснює Світлана Андрієнко.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок