Аграрії відмовляються від неефективної держпідтримки аграрної галузі

06-лист-2018

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) у складі ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулась до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Натомість аграрії запропонували направити ці кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

«Незважаючи на виділення у державному бюджеті безпрецедентних сум на державну підтримку українських аграріїв, реальні малі і середні сільгоспвиробники її практично не отримують… Ми вважаємо неприпустимим таке витрачання державних коштів в ситуації, коли відчувається гострий дефіцит бюджетного фінансування гострих соціальних потреб, а також невідкладних заходів щодо стимулювання розвитку національної економіки… Ми вважаємо за необхідне припинити виділення коштів на державну підтримку аграрного сектора, тому що події останніх років переконали нас в тому, що Уряд і Верховна Рада України інституційно нездатні справедливо і ефективно їх розподіляти», — йдеться у тексті офіційного звернення, яке було направлене на ім'я голови держави.

Так, результати використання бюджетних коштів за програмами держпідтримки аграрного сектору у 2018 році були катастрофічними. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства й Державного казначейства України, станом на кінець вересня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 14%. Таким чином, з закладених у Держбюджеті на 2018 рік 6,3 млрд грн станом на кінець вересня було виплачено лише близько 887 млн грн. При цьому, за підсумками 2017 року і дев'яти місяців 2018 року на користь найбільших агрохолдингів було здійснено 38% і 21% від усіх бюджетних виплат відповідно.

Незважаючи на це, Уряд наполягає на продовженні даної негативної практики. Кабінет міністрів подав у проекті Держбюджету-2019 пропозиції в частині агарних дотацій практично ідентичні тим, що діють у 2018 році, або навіть збільшив фінансування статей, які не виконуються. А Комітет Верховної Ради з питань бюджету фактично підтримав політику Уряду при розгляді поданих поправок до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

У той же час Комітет відхилив усі пропозиції ВАР щодо зміни розподілу і спрямування бюджетних коштів на програми, які реально затребувані середніми і малими агровиробниками. Зокрема, аграрії пропонували:

обмежити суми компенсації відсоткової ставки за кредитами за програмою «Фінансова підтримка шляхом здешевлення кредитів» у 10 млн грн в одні руки, з урахуванням пов'язаних осіб;

повернути програму так званої «квазіакумуляції ПДВ», що була запроваджена у 2017 році, та повністю скасована цьогоріч. Її перевагою був автоматичний та прозорий розподіл коштів між сільгоспвиробниками без втручання чиновників. Однак керуючись політичними мотивами профільне міністерство замість того, щоб виправити недоліки в роботі даної програми, які були виявлені у 2017 році, повністю припинило її фінансування. А тому сільгоспвиробники вимагають у 2019 році збільшити його до 2 млрд грн та виплачувати ці кошти пропорційно виручці;

зменшити ступінь локалізації сільгосптехніки вітчизняного виробництва до 20%, що дозволило б дати реальний поштовх розвитку українського тракторо- і комбайнобудування;

зробити виплату дотацій за програмою «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» пропорційною легальній виручці від продажу сільгосппродукції що дозволило б створити реальний стимул для виходу з тіні малих фермерських господарств.

Однак Комітет ці пропозиції не підтримав. Тому аграрії прийняли рішення відмовитись від запропонованої державної підтримки, яка розподіляється неефективно та несправедливо, натомість підтримати законопроекти про зниження ставки ПДВ на харчові продукти на запровадження податку на виведений капітал.

«Враховуючи наведене, просимо доручити Уряду розглянути внесення відповідних змін до проекту Державного бюджету на 2019 рік та сприяти їхньому прийняттю як таких, що спрямовані на підтримку всіх, насамперед соціально незахищених, верств населення, тому що їх впровадження матиме наслідком зниження роздрібних цін на харчові продукти, а також розвиток економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці у випадку запровадження податку на виведений капітал», — йдеться у тексті звернення до Президента.

Крім того, аграрії закликали Порошенко визначити зазначені законопроекти № 7420−1 та № 7420−2 щодо зниження ставки ПДВ невідкладними для їх позачергового розгляду Верховною Радою. А також застосувати свій авторитет Почесного Голови партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» та закликати фракцію цієї партії у парламенті не голосувати за прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», якщо пропозиції Всеукраїнського агарного форуму не будуть враховані у редакції законопроекту, винесеного на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

uacouncil

Більше новин
Рада скасувала мобілізаційне завдання для бронювання працівників
23-вер-2022

Вчора ВРУ прийняла у першому читанні за основу законопроєкт № 7687 щодо порядку бронювання військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Водночас, законопроєктом передбачається скасування мобілізаційного завдання для бронювання. Про це повідомляє пресслужба Європейської бізнес асоціації.

Зокрема, для бізнесу можливим буде бронювання без мобзавдання, якщо:

  • це підприємство, установа чи організація, що є критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії віднесення до критичних будуть встановлені порядком КМУ;
  • підприємство, установа чи організація, що здійснює виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг оборонного призначення для задоволення потреб армії.

«Європейська Бізнес Асоціація вітає даний законопроєкт та закликає народних депутатів якнайшвидше прийняти законопроєкт вцілому, адже, як вже неодноразово наголошувала спільнота, питання бронювання є вкрай важливим для продовження роботи бізнесу та економіки загалом. А оскільки наявність мобілізаційних завдань показали свою неефективність і з травня процедура бронювань, фактично, зупинилась, однією з пропозицій бізнесу і було скасування мобілізаційних завдань. Тож спільнота дякує, що пропозицію спільноти було враховано! Водночас, сподіваємось і на пришвидшення процедури розробки та прийняття всіх необхідних підзаконних актів для оновлення процедури бронювання», — йдеться у повідомлені.

Детальніше
Українське тваринництво тримається на виробниках курятини та яєць - Мінекономіки
26-груд-2019

Стабільний розвиток тваринництва в Україні підтримується зовнішнім і внутрішнім попитом на продукцію птахівництва. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, передає УНН.

За 10 місяців цього року, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року, виробництво продукції тваринництва зросло на 1,5%.

Ріст показників був за рахунок стабільного зовнішнього та внутрішнього попиту на м’ясо птиці (переважно курятини) та яйця, а також покращення епідеміологічної ситуації у свинарстві. Йдеться, зокрема, про зменшення випадків африканської чуми свиней (АЧС): минулого року в Україні було зафіксовано 131 випадок захворювання, тоді як цьогоріч — лише 49.

Протягом звітного періоду обсяги вирощування птиці зросли на 11,2%, а експорт — на 23%, повідомили в міністерстві. АМКУ уточнює, що виробництво м‘яса птиці в Україні — це 93% курятини і 7% інших видів (індичка, качка, гуси).

Незначно зросли обсяги вирощування свиней — на 3,6%. Натомість, обсяги вирощування великої рогатої худоби впали на 0,2%.

У міністерстві очікують, що позитивний вплив птахівників дещо збалансує загальні показники за підсумком року.

“Очікується, що за підсумком 2019 року зростання обсягів виробництва с/г продукції уповільниться, хоча обсяги врожаю зернових культур очікуються на вищому рівні ніж торік. Водночас, врожай технічних, овочевих та плодовоягідних очікується нижчим через меншу врожайність ніж торік внаслідок аномальних погодних умов в травні- червні. Поряд з тим, у тваринництві очікується позитивний вплив стабільного зовнішнього та внутрішнього попиту (зокрема на продукцію птахівництва) та зниження темпів розповсюдження АЧС”, — йдеться у повідомленні міністерства.

Джерело: УНН

Детальніше
Аграріям пояснили, чому необхідно фіксувати збитки, завдані російською агресією
20-груд-2022

В умовах повномасштабної війни 23% аграрної галузі втрачено або пошкоджено: прямі збитки, за підрахунками KSE та Мінагрополітики, станом на вересень 2022 року, сягають $ 6,6 млрд. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зазначається, що до повномасштабної війни від української агропродукції залежало 400 млн осіб у світі, не враховуючи самих українців. На агросектор припадало 20% ВВП України та понад 40% усього експорту.

Наразі непрямі втрати дорівнюють $ 34,5 млрд. При цьому в Україні скорочуються посівні площі та вдвічі зменшився обсяг врожаю проти минулорічних показників. Усе це несе пряму загрозу економіці України та продовольчій безпеці світу.

Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати всі збитки, завдані внаслідок військової агресії росії. Така доказова база важлива для доведення в тому числі в міжнародних судах злочинів рф і відшкодування нею всіх втрат.

Про це йшлося під час круглого столу «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування», що відбувся в Харкові за сприяння Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) та Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Для отримання відшкодування важливо мати підтвердження збитків. Тобто, потрібні фактаж і фіксація. Зрозуміло, що зібрати таку інформацію це складно і не одразу можливо. Це потребує людського та фінансового ресурсу, але без фіксації відшкодування взагалі не може бути реалізоване», — підкреслив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

За його словами, на урядовому рівні наразі затверджені фактично всі базові постанови та накази щодо методики визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф. На черзі — врегулювання на рівні постанови такої ж методики для особистих селянських господарств. Після погодження вказаного документа буде покрито всю цільову аудиторію, яка може мати необхідність та потребуватиме відшкодування за отримані збитки в агросфері.

«Наступним кроком після того, як у нас є методологія, нормативна база та фіксація — це, звісно, визначення джерела покриття. Ми вже маємо підтримку на рівні ООН та інших міжнародних інституцій, щоб із різних джерел (заморожених активів рф, репараційних тощо), але однозначно забезпечити відшкодування за рахунок країни-агресора. Ці процеси, як показує практика, тривалі по часу, але нам їх треба спільно пройти. Наша держава завжди допомагатиме боротися за те, щоб підприємці отримали свої кошти через прозорий і дієвий інструмент», — наголосив Тарас Висоцький.

Детальніше
Польщі потрібно більше часу на підготовку до перевалки українського зерна
01-черв-2022

Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування заблокованого росією українського зерна на Близький Схід та країни Африки і потребує для цього «декількох місяців».

Про це після завершення зустрічі Європейської ради заявив глава польського уряду Матеуш Моравецький, передає «Укрінформ».

«Я сказав нашим друзям в ЄС, що Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки. Ми не зможемо цього зробити за кілька тижнів, але упродовж місяців зможемо досягти певного результату», — повідомив польський прем’єр.

Моравецький зауважив, що українське зерно не створює конкуренції для Польщі.

«Ми допомагаємо одночасно зберегти мир і безпеку у дуже важливих країнах і регіонах, які межують з Європою на півдні та південному сході», — підкреслив Моравецький.

За його словами, Польща запропонувала «дуже конструктивну співпрацю» і перебуватиме у близькому контакті з Єврокомісією щодо того, що Польща може зробити, аби налагодити транспортування через польський кордон і широку колію до залізничної станції Славкув.

«Принаймні частину збіжжя, яке застрягло на узбережжі Чорного моря, можна буде швидко транспортувати (за кордон — ред.)», — резюмував польський прем’єр.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок